«Парадокс» із М113: про порятунок «пораненої» «емки» 2 Інтернаціонального легіону
Про завдання і переваги легендарної «емки» під час евакуації поранених, а також історію порятунку бронетранспортера, пошкодженого під час одного з евакуаційних виїздів, «Парадокс» розповів АрміяInform.
Звідки взявся «Парадокс»
— Позивний «Парадокс» прийшов до мене якось спонтанно. Спочатку я думав над позивний «Велес», хотів називатись як давній язичницький бог. А потім мені захотілося «Парадокс» — так воно і прижилось, — жартує військовий з приводу свого позивного.
За освітою «Парадокс» кухар, навчався також у Львові в коледжі ресторанно-готельного та туристичного бізнесу. У цивільному житті працював у сфері послуг із надання доступу до мережі Інтернет. Чимало часу провів у Європі, але, зізнається, завжди тягнуло додому до рідного Львова.
Вперше до Збройних Сил чоловік прийшов ще 2017 року, коли відслужив строкову службу. Потому підписав контракт, який завершився 2021 року — приблизно за рік до початку широкомасштабного вторгнення.
— Буквально через 11 місяців після завершення контракту почалася повномасштабна війна і 28 лютого 2022 року я повернувся на службу. А у 2023 році пощастило перевестися до 2 Інтернаціонального легіону, де я служу до сьогодні, — розповідає чоловік.
Що робить «емка» на «передку»
Служить «Парадокс» на посаді санітарного інструктора та командира М113 — бронетранспортера, на якому здійснюють евакуацію поранених бійців у найближчий тил для надання їм медичної допомоги на стабілізаційному пункті.
— Я відповідальний за цю машину і все, що з нею пов’язане. Я її водій і той, хто проводить евакуацію поранених, — пояснює він.
«Емка», наголошує «Парадокс», може робити дуже багато. Окрім першочергового завдання з евакуації поранених на М113 допомагають проводити ротації, забезпечувати логістику та витягують застряглу на бездоріжжі техніку.
— В принципі, це саме ті завдання, для яких було створено цей БТР як бойову гусеничну бронемашину підвищеної прохідності, — наголошує «Парадокс».
Навчитися керувати М113 можна за 3‒4 години
— Керувати М113 абсолютно не важко. Нам дали на навчання два тижні і навіть трішки раніше все завершили, бо прийшла «беерка» — бойове розпорядження — і нам потрібно було виїжджати. А взагалі на ній можна навчитися їздити буквально за години 3‒4, там абсолютно нічого важкого немає, — запевняє військовий.
«Парадокс» задоволений американською технікою через її надійність, функціональність, невибагливість та простоту в управлінні.
— Це американська техніка, яка практично все робить за тебе. Там стоїть автоматична коробка передач і штурвал — усе просто, як в автомобілях на «автоматі». За великим рахунком, нічим суттєвим вона не відрізняється. Якщо на холодний розум все робити, ця машина просто ідеальна, — зауважує «Парадокс».
За його словами ні вага, ні габарити чи гусенична база не становлять жодних проблем для новачків. Достатньо бути уважним — і за кілька годин до всього можна звикнути.
За важкопораненим на «емці» їдуть у будь-який час
Інтенсивність роботи «емки» на передовій залежить від багатьох чинників. Зрідка може випасти день без жодного виїзду, в середньому ж таких виїздів 5‒6 на добу, але може бути та більше.
Якщо йдеться про ротацію чи про доставку вантажів, їх планують завчасно та здійснюють переважно у темну пору доби. Коли ж необхідно евакуювати пораненого, то все залежить від його стану.
— Якщо «трьохсотий» легкий і може почекати до темряви, то евакуйовуємо його «по сірому». Якщо ж «трьохсотий» важкий, то у нас немає виходу — ми мусимо за ним їхати, тому що розуміємо, що кожна хвилина, як то кажуть, на вагу золота. Тоді їдемо якщо світло і навіть коли ворожі дрони літають. Тоді виходу в нас немає, бо це наші побратими і ми обов’язково мусимо їх витягнути, — наголошує санінструктор.
У таких ситуаціях, коли доводиться ризикувати, «Парадокс» повністю покладається на власні вміння та досвід, а також на унікальні якості М113 — швидкість, прохідність, маневреність і насамперед захищеність.
Така само «емка» витримала 13 ударів FPV
— Автоматом чи кулеметом її не «прошити» ніяк. Пряме попадання міни, якщо це «вісімдесятка», наприклад, я думаю, вона витримає спокійно. Наїзд на протитанкову міну «емка» витримує також. Вона виходить з ладу, але екіпаж залишається живий і без серйозних поранень, — запевняє військовий.
Звісно, прямий удар з танкової гармати броня М113 не витримає, однак і шансів «нарватися» на ворожий танк небагато. Набагато небезпечнішими натомість є удари FPV-дронів з кумулятивними зарядами. Від них, утім, дуже допомагають додатково встановлені на бронетранспортер захисні решітки.
— Ми працювали з попередньою бригадою у Часовому Ярі, то їхня «емка» виїхала з поля бою своїм ходом після того, як у неї влетіли 13 FPV. При цьому у неї було буквально як у нас — наварені оці решітки, нічого більше. Вони справді допомагають, — пояснює «Парадокс».
М113, яку ми оглядаємо, надійшла до 2 Інтернаціонального легіону без жодних захисних конструкцій, тому встановлювати їх довелося вже на місці. Завдяки цьому бронемашина, зусібіч захищена решітками, має грізний наїжачений вигляд.
Встигнути завантажити за 30 секунд
В екіпажі евакуаційної «емки» завжди має бути двоє бійців — водій та санітар, який надає допомогу, допомагає завантажити пораненого та стежить за його станом під час руху.
— Легкопоранені можуть самостійно сісти у БТР через дверцята, для «важких» опускаємо апарель. Але треба попереджати бійців, щоб вони не підходили до машини, доки апарель повністю не опуститься, — каже санінструктор.
Півтонна апарель справді може бути небезпечною, якщо поводитися з нею необережно, однак вона надзвичайно зручна, коли потрібно швидко заносити пораненого. Зробити це потрібно якнайшвидше, адже під час найменшої затримки ворог може виявити бронемашину та завдати по ній удару.
— Ми стараємося вкластися у 30 секунд — це оптимальний час на загрузку. Після 30 секунд ворог має змогу вичислити ціль і завдати вогневого ураження. Тобто довше стояти дуже не бажано, — підкреслює військовий.
ІЛЮСТРАЦІЯ 09
ПІДПИС: Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
Головне під час евакуації — швидкість
Жодного спеціального медичного обладнання в евакуаційній «емці» не передбачено, бо під час руху надавати пораненому допомогу неможливо — бронемашину на швидкості сіпає в усі боки. Головне — якнайшвидше доправити «трьохсотого» на стабілізаційний пункт.
— Під час руху абсолютно нічого не можна робити, тому що тобою постійно кидає вліво-вправо і вперед-назад, неможливо зайняти жодну стабільну позицію. Найкраще, що ми можемо зробити — це швидко доїхати в жодному разі не зупиняючись, — пояснює санінструктор.
Першу допомогу пораненому вже надали ще до прибуття евакуаційної команди, тож завдання екіпажу М113 підтримувати наявний стабільний стан бійця та забезпечити його якнайшвидшу доставку на стабілізаційний пункт.
— Це евакуація з передньої точки до «стабіка», тому що, по факту, на ходу ти нічого абсолютно не зробиш. Просто в тебе є час, і ти стараєшся за той час максимально швидко їхати і передати його на стабілізаційний пункт, — описує «Парадокс» завдання екіпажу «емки».
«Емка» поїхала навіть з пошкодженою гусеницею
Хоча М113 надійний помічник у порятунку поранених, однак інколи «емка» сама потребує допомоги через отримані пошкодження. Тоді евакуювати з поля бою доводиться вже сам бронетранспортер.
«Парадокс» розповідає про випадок, коли гусениця М113 наїхала на протипіхотну міну. Якийсь час БТР ще зміг продовжувати рух, однак зрештою «роззувся» і його довелося витягати на буксирі.
— Ми продовжили рух, встигли загрузити важкого «трьохсотого», розвернулися і навіть на кілометр від’їхали від позиції — й аж тоді стався розрив гусениці. Довелося покинути машину і знайти укриття у посадці поряд, бо «емку» почали обстрілювати, — розповідає «Парадокс».
Увечері того ж дня «емку» спробували евакуювати за допомогою тягача Oshkosh, але змогли перемістити лише на 800 метрів, оскільки «Ошкошу» забракло потужності на різкому підйомі. Утім, це переміщення врятувало М113 — ворог втратив евакуаційний бронетранспортер з поля зору.
«Поранений» М113 витягли танком
Порятунок бронетранспортера продовжили за допомогою «мотолиги», а коли не впоралась і вона, то до евакуації залучили навіть танк. Для нього довелося знайти спеціальні троси і з другої спроби важкий панцерник зрештою впорався.
— Танк ми знайшли у суміжників. Заїхали в сутінках, зачепили троси. Перші порвалися, бо «емка» вгрузла в землю, та ще і тягти її довелося під гірку. Потім знайшли спеціальні танкові троси і змогли дотягнути нашу машину до найближчого села, — згадує «Парадокс».
Звідти подальша евакуація бронетранспортера пішла легше і невдовзі відремонтований М113 зміг повернутися в стрій, щоб і надалі допомагати рятувати життя пораненим.
Зараз відремонтована «емка» — надійний помічник і прудка бойова броньована конячка медичної служби 2 Інтернаціонального легіону.
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-02-22 06:53:00
