Основні правила поведінки при хімічній або біологічній атаках — експерти

У чому полягає головна небезпека хімічної та біологічної атак, чим відрізняється ядерна бомба від радіаційного забруднення, як захиститися від впливу смертельно небезпечних речовин. Про все це журналістам Фактів ICTV розповіли професійні експерти в цих питаннях.

– Хімічна зброя заснована на токсичних хімікатах і прицільно використовується проти людей. Часто це нейролептики, які діють на слизову, – розповідає доктор хімічних наук Юрій Халавко.

За його словами, це можуть бути або бомби, або снаряди, або контейнери, які розбризкують ту чи іншу речовину. Експерт зазначає, що сучасні різновиди хімічної зброї не мають вираженого запаху, але є непрямі ознаки, які не слід ігнорувати.

– Хімічна бомба, снаряд або ракета мають мінімум вибухівки, тому видають нехарактерні приглушені вибухи. Друга ознака – масова загибель дрібних тварин, – розповідає кандидат хімічних наук Гліб Репич.

За його словами, біологічну зброю не можна контролювати, тому що вона може поширюватися і на територію країни, яка її застосувала.

Експерти відзначають, що в разі біологічної атаки працюють всі традиційні заходи, які проводять під час епідемії. Наприклад, вакцинація, карантин, а також класичне лікування від збудника хвороби.

Повідомляється, що ядерний удар по Україні малоймовірний, але якщо і буде, то тільки тактичний. За задумом його застосовують для знищення війська і відразу заходять на забруднені території.

Радіус ураження тактичної ядерної зброї – від 10 до 100 км. Це те, що сталося в 1945 році, коли США скинули атомні бомби на Хіросіму і Нагасакі. У радіусі півкілометра або кілометра все плавиться, валиться, горить.

– Якщо ми будемо знаходиться в епіцентрі, але на мінус першому або мінус другому поверсі, шанси вижити високі. Але землетрус, вібрації будуть жахливі, світло пропаде, ми опинимося в тотальній темряві, – розповідає експерт з радіаційної безпеки Роман Павлюк.

За його словами, ядерні частинки живуть мало. Тому за певний час територія може очиститися. Радіаційна атака – більше про цивільне населення. Особливо в країні, де багато атомних станцій. Таку трагедію Україна вже пережила в 1986 році в Чорнобилі.

Але з тих пір ядерно-стратегічні об’єкти будують так, щоб витримувати значні фізичні пошкодження. Крім того, постійно моніториться радіаційний фон.

– Кожна атомна станція має систему моніторингу, тобто приховати такі речі буде нереально, – каже Юрій Халавко.

Однак, яка б ситуація не сталася, слід слухати інструкції рятувальників і влади. В України досить прогресивна і багаторівнева система оповіщення. Перше і головне правило – перебувати в приміщенні. Друге – чекати вказівок.

За словами спікера ДСНС Олександра Хорунжого, люди можуть отримувати інформацію по декількох каналах: дротове радіо, телебачення, гучномовці.

Головне – не панікувати, адже ми у стані війни вже вісім років, тому вже навчилися бути готовими як різним надзвичайним ситуаціям, як природного, так і техногенного характеру.

У чому полягає головна небезпека хімічної та біологічної атак, чим відрізняється ядерна бомба від радіаційного забруднення, як захиститися від впливу смертельно небезпечних речовин. Про все це журналістам Фактів ICTV розповіли професійні експерти в цих питаннях.

– Хімічна зброя заснована на токсичних хімікатах і прицільно використовується проти людей. Часто це нейролептики, які діють на слизову, – розповідає доктор хімічних наук Юрій Халавко.

За його словами, це можуть бути або бомби, або снаряди, або контейнери, які розбризкують ту чи іншу речовину. Експерт зазначає, що сучасні різновиди хімічної зброї не мають вираженого запаху, але є непрямі ознаки, які не слід ігнорувати.

– Хімічна бомба, снаряд або ракета мають мінімум вибухівки, тому видають нехарактерні приглушені вибухи. Друга ознака – масова загибель дрібних тварин, – розповідає кандидат хімічних наук Гліб Репич.

За його словами, біологічну зброю не можна контролювати, тому що вона може поширюватися і на територію країни, яка її застосувала.

Експерти відзначають, що в разі біологічної атаки працюють всі традиційні заходи, які проводять під час епідемії. Наприклад, вакцинація, карантин, а також класичне лікування від збудника хвороби.

Повідомляється, що ядерний удар по Україні малоймовірний, але якщо і буде, то тільки тактичний. За задумом його застосовують для знищення війська і відразу заходять на забруднені території.

Радіус ураження тактичної ядерної зброї – від 10 до 100 км. Це те, що сталося в 1945 році, коли США скинули атомні бомби на Хіросіму і Нагасакі. У радіусі півкілометра або кілометра все плавиться, валиться, горить.

– Якщо ми будемо знаходиться в епіцентрі, але на мінус першому або мінус другому поверсі, шанси вижити високі. Але землетрус, вібрації будуть жахливі, світло пропаде, ми опинимося в тотальній темряві, – розповідає експерт з радіаційної безпеки Роман Павлюк.

За його словами, ядерні частинки живуть мало. Тому за певний час територія може очиститися. Радіаційна атака – більше про цивільне населення. Особливо в країні, де багато атомних станцій. Таку трагедію Україна вже пережила в 1986 році в Чорнобилі.

Але з тих пір ядерно-стратегічні об’єкти будують так, щоб витримувати значні фізичні пошкодження. Крім того, постійно моніториться радіаційний фон.

– Кожна атомна станція має систему моніторингу, тобто приховати такі речі буде нереально, – каже Юрій Халавко.

Однак, яка б ситуація не сталася, слід слухати інструкції рятувальників і влади. В України досить прогресивна і багаторівнева система оповіщення. Перше і головне правило – перебувати в приміщенні. Друге – чекати вказівок.

За словами спікера ДСНС Олександра Хорунжого, люди можуть отримувати інформацію по декількох каналах: дротове радіо, телебачення, гучномовці.

Головне – не панікувати, адже ми у стані війни вже вісім років, тому вже навчилися бути готовими як різним надзвичайним ситуаціям, як природного, так і техногенного характеру.