Оргія у “місті мертвих”: сексолог розкрила корінь успіху Щекавиці
Росія давно тероризує Україну ядерним шантажем. Восени ця тема досягла свого піку. Ба більше, російські Telegram-канали опублікували відео з кадрами руху величезного вантажного потяга, який перевозить спеціальну військову техніку.
Так, військовий аналітик Конрад Музика каже, що розгортання таких підрозділів може свідчити про сигнал щодо великомасштабних ядерних навчань.
Проте українці зі звичним для себе завзяттям вирішили звести до абсурду страх перед ядерним ударом жартами про оргію на Щекавиці.
Навіть великі бренди не втрималися від жартів на цю тему.
Проте знайшлися й ті, хто почав хейтити такі жарти, мовляв, це безвідповідально, аморально тощо.
Тому Факти ICTV вирішили поцікавитися у сексолога Оксани Єфремової, як варто ставитися до такого гумору.
– Загалом гумор допомагає впоратися зі стресом. Існує безліч досліджень, які це пояснюють. У такий спосіб ми знецінюємо страх, який ворог намагається у нас викликати. Тут можна згадати Гаррі Поттера та закляття Рідікулус, яке працює на протидію страху. Це наш природний спосіб справлятися зі страхами, – наголошує спеціаліст.
Однак у випадку Щекавиці – тут ще й заховане сексуальне підґрунтя. Аж занадто багато людей підхопило цей тренд, невже всі мріяли про оргію?
– У цьому разі секс можна сприймати як противагу смерті. Насолода як противага болю. Життя, сексуальність, задоволення, комунікація, щастя, експерименти на противагу страхам, якими на нас тисне ворог. Стрес, розлука із родинами, тривога – це все дає і сексуальне напруження. Якщо у когось воно знижується, то в декого, навпаки, зростає як один зі способів організму впоратися з тривогою, – додала Оксана Єфремова.
Тож, скептики, які бояться, що у нас країна збоченців, можете видихати.
Місто мертвих: історія та легенди Щекавиці
Перше, що спадає на думку після згадки про Щекавицю, – це один із братів-засновників Києва – Щек. Зокрема, про це йдеться у Повісті минулих літ:
“… було три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їхня – Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині називається Щекавицею, а Хорив — на третій горі, од чого вона й прозвана Хоривицею. Зробили вони містечко на честь брата їхнього найстаршого і назвали його Києвом”.
До речі, чимало істориків вважають, що Кий існував насправді, а Щек та Хорив – це топонімічні персонажі легенди.
Щодо назви є й інші гіпотези. Наприклад, слов’янське слово “щека” – крутобокий, крутий берег річки.
Хоч би звідки пішла її назва, історичних подій на горі було чимало. Чим же Щекавиця заробила прізвисько “гора мертвих”?
Згідно із книгою Повість минулих літ, у 912 році там був похований віщий князь Олег. Саме той, якого вжалила змія. Було це правдою чи ні – невідомо. А от що точно вдалося встановити, то це поховання Х-ХІІІ столітть, які було знайдено в рамках розкопок у 1995 році.
Ще одна звістка про гору датується 1146 роком через зраду київських полків великого князя Ігоря Олеговича на користь онука Мономаха – Ізяслава Мстиславича.
Щекавиця прикривала підступи до Києва з боку Дорожичів, тому слугувала певним форпостом багато століть. Вона була заселена, на пагорбах вирощувалась пшениця, а біля підніжжя родив виноград. Проте заселеність гори перервалася після монгольського навали.
За часів Російської імперії там був цвинтар, де ховали померлих від чуми. Однак поховання людей різних віросповідань там не припинялися до середини минулого століття.
1782 року на Щекавиці збудували церкву Усіх Святих, а через 27 років там з’явилася дзвіниця. 1857 року до храму прибудували вівтар Святої Марії Магдалини. Вгадайте, хто це все зруйнував і наказав на місці поховань та церкви зробити місце для розваг? Правильно – радянська влада. Сталося це у 1930-1935 роках. У 1951 році там і зовсім звели радіовежу, яка вела боротьбу “за уми” радянських людей.
Після розпаду СРСР Щекавиця пережила навалу приватних забудовників, серед яких співачка Оксана Білозір. 2020 року Київрада підтримала створення ландшафтного заказника Гора Щекавиця. Однак це не врятувало. Там триває будівництво котеджів, противники якого неодноразово переводили конфлікт в агресивне русло, аж до руйнування будівельних огорож.
І куди у Києві без містики? Так, письменник та лексикограф Володимир Даль зазначав, що Щекавиця була місцем зібрання відьом з усієї Російської імперії. Такі тусовки ще називають шабашем.
Власне, до чого ми це все. Напевно, варто дати кілька порад. Перша – можливо, варто пошукати затишніше місце, без цвинтаря та сильного вітру. А друга порада для завзятих: навіщо відкладати на ядерну катастрофу те, що можна зробити сьогодні?
Росія давно тероризує Україну ядерним шантажем. Восени ця тема досягла свого піку. Ба більше, російські Telegram-канали опублікували відео з кадрами руху величезного вантажного потяга, який перевозить спеціальну військову техніку.
Так, військовий аналітик Конрад Музика каже, що розгортання таких підрозділів може свідчити про сигнал щодо великомасштабних ядерних навчань.
Проте українці зі звичним для себе завзяттям вирішили звести до абсурду страх перед ядерним ударом жартами про оргію на Щекавиці.
Навіть великі бренди не втрималися від жартів на цю тему.
Проте знайшлися й ті, хто почав хейтити такі жарти, мовляв, це безвідповідально, аморально тощо.
Тому Факти ICTV вирішили поцікавитися у сексолога Оксани Єфремової, як варто ставитися до такого гумору.
– Загалом гумор допомагає впоратися зі стресом. Існує безліч досліджень, які це пояснюють. У такий спосіб ми знецінюємо страх, який ворог намагається у нас викликати. Тут можна згадати Гаррі Поттера та закляття Рідікулус, яке працює на протидію страху. Це наш природний спосіб справлятися зі страхами, – наголошує спеціаліст.
Однак у випадку Щекавиці – тут ще й заховане сексуальне підґрунтя. Аж занадто багато людей підхопило цей тренд, невже всі мріяли про оргію?
– У цьому разі секс можна сприймати як противагу смерті. Насолода як противага болю. Життя, сексуальність, задоволення, комунікація, щастя, експерименти на противагу страхам, якими на нас тисне ворог. Стрес, розлука із родинами, тривога – це все дає і сексуальне напруження. Якщо у когось воно знижується, то в декого, навпаки, зростає як один зі способів організму впоратися з тривогою, – додала Оксана Єфремова.
Тож, скептики, які бояться, що у нас країна збоченців, можете видихати.
Місто мертвих: історія та легенди Щекавиці
Перше, що спадає на думку після згадки про Щекавицю, – це один із братів-засновників Києва – Щек. Зокрема, про це йдеться у Повісті минулих літ:
“… було три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їхня – Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині називається Щекавицею, а Хорив — на третій горі, од чого вона й прозвана Хоривицею. Зробили вони містечко на честь брата їхнього найстаршого і назвали його Києвом”.
До речі, чимало істориків вважають, що Кий існував насправді, а Щек та Хорив – це топонімічні персонажі легенди.
Щодо назви є й інші гіпотези. Наприклад, слов’янське слово “щека” – крутобокий, крутий берег річки.
Хоч би звідки пішла її назва, історичних подій на горі було чимало. Чим же Щекавиця заробила прізвисько “гора мертвих”?
Згідно із книгою Повість минулих літ, у 912 році там був похований віщий князь Олег. Саме той, якого вжалила змія. Було це правдою чи ні – невідомо. А от що точно вдалося встановити, то це поховання Х-ХІІІ столітть, які було знайдено в рамках розкопок у 1995 році.
Ще одна звістка про гору датується 1146 роком через зраду київських полків великого князя Ігоря Олеговича на користь онука Мономаха – Ізяслава Мстиславича.
Щекавиця прикривала підступи до Києва з боку Дорожичів, тому слугувала певним форпостом багато століть. Вона була заселена, на пагорбах вирощувалась пшениця, а біля підніжжя родив виноград. Проте заселеність гори перервалася після монгольського навали.
За часів Російської імперії там був цвинтар, де ховали померлих від чуми. Однак поховання людей різних віросповідань там не припинялися до середини минулого століття.
1782 року на Щекавиці збудували церкву Усіх Святих, а через 27 років там з’явилася дзвіниця. 1857 року до храму прибудували вівтар Святої Марії Магдалини. Вгадайте, хто це все зруйнував і наказав на місці поховань та церкви зробити місце для розваг? Правильно – радянська влада. Сталося це у 1930-1935 роках. У 1951 році там і зовсім звели радіовежу, яка вела боротьбу “за уми” радянських людей.
Після розпаду СРСР Щекавиця пережила навалу приватних забудовників, серед яких співачка Оксана Білозір. 2020 року Київрада підтримала створення ландшафтного заказника Гора Щекавиця. Однак це не врятувало. Там триває будівництво котеджів, противники якого неодноразово переводили конфлікт в агресивне русло, аж до руйнування будівельних огорож.
І куди у Києві без містики? Так, письменник та лексикограф Володимир Даль зазначав, що Щекавиця була місцем зібрання відьом з усієї Російської імперії. Такі тусовки ще називають шабашем.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Власне, до чого ми це все. Напевно, варто дати кілька порад. Перша – можливо, варто пошукати затишніше місце, без цвинтаря та сильного вітру. А друга порада для завзятих: навіщо відкладати на ядерну катастрофу те, що можна зробити сьогодні?
Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-10-05 16:11:02
