Обличчя справжні, обличчя фальшиві: як наш мозок розпізнає діпфейкі

Нейробіологи з Сіднейського університету виявили, що людський мозок може розпізнавати фальшиві обличчя, створені штучним інтелектом, навіть якщо люди не можуть зрозуміти, які з них справжні, а які підроблені.

Підроблені відео, зображення, аудіо або текст здаються справжніми, але насправді є комп’ютерними клонами, призначеними для того, щоб ввести нас в оману і вплинути на громадську думку.

Це нові тренди в поширенні дезінформації, і вони широко поширені в сферах політики, кібербезпеки, контрафакції та прикордонного контролю.

Наприклад, зовсім недавно в Твіттері, Фейсбуці і YouTube з’явилося фальшиве відео, на якому Президент України Володимир Зеленський закликає свої війська здатися росіянам. Багато людей попалися на цей витончений кібер прийом.

Метод: очі проти мозку

Дослідники провели два експерименти: поведінковий і з використанням нейровізуалізації. У поведінковому експерименті учасникам показували 50 зображень реальних і згенерованих комп’ютером підроблених осіб. Їх попросили визначити, які з них справжні, а які фальшиві.

Інша група учасників показала ті самі зображення, тоді як активність їхнього мозку була записана за допомогою ЕЕГ, не знаючи, що половина зображень була підробкою.

Потім дослідники порівняли результати двох експериментів і виявили, що мозок людей краще розпізнає діпфейки, ніж їхні очі.

Таким чином, вивчаючи мозкову активність учасників, дослідники з Сіднейського університету виявили, що діпфейкі можна ідентифікувати в 54% випадків. Однак, коли учасників попросили усно назвати діпфейкі, вони змогли зробити це тільки в 37% випадків.

– Це говорить нам про те, що мозок може визначити різницю між діпфейкамі і справжніми зображеннями, – впевнені дослідники.

І наголошують: отримані ними результати можуть стати трампліном у боротьбі з діпфейками та поширенням дезінформації.