Нові психологічні виклики для українців: як їх подолати

Війна триває вже понад 300 днів. Психологи стверджують, що зараз українці, де б вони не були, переживають період виснаження. А тому починаються сварки, пошуки ворогів серед своїх.

Психологиня і координатор БФ Запорука Лілія Сіроха розказала, що потрібно, аби цього не відбувалося, щоб та згуртованість, яка виникла на початку війни, не пропала, бо саме на це сподівається ворог: роз’єднати і посіяти зневіру серед українців.

– Найгостріші дискусії виникли перед різдвяними та новорічними святами, – каже психологиня. – Одні не бачать сенсу у святкуванні, а інші й хотіли б, та відчувають провину навіть за такі думки.

Багато звернень до психологів гарячої лінії з питаннями, чи варто взагалі святкувати будь-що, адже триває війна.

 – Так, війна триває, але не потрібно позбавляти себе і особливо дітей хоч якихось приємних моментів, – радить Лілія Сіроха. – Вони розуміють, що відбувається, але вони все одно чекають дива, подарунків.

Заради дітлахів потрібно влаштувати хоча б маленьке свято.

 – Сприймайте святкові дні як можливість зібратися родиною, зустрітися з друзями, – радить фахівчиня. – Для багатьох, це неможливо, та все ж таки можна зв’язатися у зумі, зробити відеодзвінки.

Так, це не замінить повноцінного спілкування: обіймів, поцілунків. Та все одно робити це потрібно. Вона стверджує, що вкрай важливо привітати один одного, висловити один одному подяку, повагу, любов.

Навіть, ті, хто втратив близьких, можуть відтанути в ці святкові дні, якщо їм щиро показати: вони не самотні, про них пам’ятають.

Іще один виклик, на якому загострює увагу психологиня: це перебування багатьох українців за кордоном, де в мирних містах всі весело святкують свята, збираючись родинами.

Українці, що опинилися там, теж намагаються підтримувати настрій. Вони розповідають своїм рідним і друзям, як живуть, що планують робити на свята. Але не завжди їхні оповіді сприймаються правильно.

 – Звернулася на гарячу лінію жінка, – розповіла пані Лілія. – Її подруга зараз з дитиною в Австрії. Вона надсилає фото ялинок, святково прикрашених будинків, розповідає про те, які в неї плани на святкові дні.

Жінка не вихваляється, а просто оповідає про те, що відбувається в її житті. А подруга, що залишилася в Києві, де зараз перебої зі світлом, водою і теплом, перестала сприймати ці розповіді спокійно. Вони її дратують.

– Вона розуміє, що подруга не винна, – говорить Ліля Сіроха. – Вони поважають вибір одна одної, але спілкуватися стає важче.

Психологи говорять, що не треба зациклюватися на негативі, адже життя продовжується, незважаючи на війну. Потрібно десь брати позитивні емоції.

Адже за багато років дружби у цих жінок було багато приємних і радісних моментів, потрібно частіше згадувати їх. Згадайте-но, як у Києві не було ані світла, ані води, ані тепла. А потім три дні не вимикали електрику! Всі ходили такі щасливі.

Цього року у дітей перед святами було менше матеріальних запитів на подарунки. Майже всі просили Святого Миколая принести мир, перемогу, “організувати” повернення татусів живими з війни.

У школах і дитсадках дітки писали листи не тільки святому, вони вітали наших захисників, майстрували для них подаруночки.

 – Свято – це не кількість страв на столі чи феєрверк за вікном, – пояснила психологиня. – Це можливість зробити добро для іншої людини.

Одна з клієнток пані Лілії має четверо діточок. Нещодавно у них в будинку з’явився новий конс’єрж – добра і чуйна людина, яка пригощала малечу і завжди знаходила для неї добре слово.

От дітки вирішили на Різдво віддячити доброму чоловіку. Вони за свої грошики купили смаколиків, загорнули у святкову обгортку і привітали його. Скільки щастя було у обох сторін!

А діткам, за словами мами, дуже сподобалося не тільки отримувати подарунки, а й робити їх. Отже, свято в наш нелегкий час – це ще й привід допомогти ближньому, об’єднатися чи з родиною, чи з сусідами.

– Та, на жаль, свято водночас може і роз’єднати, – говорить Ліля Сіроха. – Зараз багато дискусій, чи варто змінювати дату святкування Різдва, згадувати про Діда Мороза, коли є Святий Миколай. І через це виникають дуже прикрі ситуації.

Мама шестирічного хлопчика звернулася на гарячу лінію із таким запитом. Її синочок вірив у Діда Мороза, і цього року він, звісно, чекав на його подарунки. Але якось знайома батьків при дитині, висловлюючи своє ставлення до новорічних традицій, сказала, що нарешті Дід Мороз (як російський наратив) зник із життя.

Вона мала на увазі, що в Україні не буде вже якихось російських героїв, а українські традиції займуть своє законне місце в житті людей.

Та дитина, почувши це, розридалася і довго не могла заспокоїтися. Бо Діда Мороза вбили і він ніколи не прийде ні до кого.

 – До таких крайнощів не треба вдаватися, – радить психологиня. – Потрібно тактовно і поступово пояснювати, особливо дітям, які зміни і чому відбуваються.

Жінка хотіла начебто зробити добро, але добро не можна нав’язувати, тим більше, так агресивно.

– Як я вже казала, українці зараз перебувають у стадії виснаження, – нагадала психологиня. – А тому вони, визначившись вже, хто є зовнішнім ворогом,  починають шукати ворогів серед своїх.

Це ілюструє ситуація з вимкненням світла. Багато будинків у наших містах підключені до тих же підстанцій, що і лікарні або інші об’єкти критичної інфраструктури, а отже, в них не вимикають світло.

Люди у сусідніх будинках не розуміючи, що відбувається, починають скаржитися і тихенько ненавидіти цих щасливчиків.

Або ж такий випадок: у одному будинку в Києві не вимикали світло в одному з під’їздів. Піднялася хвиля обурення. Вкотре вимкнули і той під’їзд: в усьому будинку одразу ж зникли вода, тепло й інтернет. Тому що саме в тому під’їзді містились насоси, теплопункт і все інше, що живиться електрикою.

Тепер всі в рівних умовах, але без благ цивілізації під час вимкнень.

Та в столиці є багато й позитивних прикладів, коли люди, що мають генератори, діляться своїм “багатством” з іншими: дають можливість нагріти воду, набрати окропу, зарядити телефони.

Такі дії об’єднують, підживлюють віру в добро. А вона нам ще знадобиться після війни, коли ми будемо відновлювати свої міста, села та відносини одне з одним.

Не забуваймо про це і про людей, які опинилися зараз у скрутних життєвих обставинах.

– Зараз дуже багато людей розшукують своїх зниклих рідних, дітей, – сказала Лілія Сіроха. – Таким найважче, адже вони не знають, чи живі їхні родичі.

Коли існує невизначена втрата, то людина начебто перебуває між двох світів. І прощатися вона не може, і сподіватися на краще теж не може.

У таких людей все життя зводиться до процесу пошуку. Вони не можуть нічого планувати, не можуть поставити крапку на минулому. І такий стан може тривати місяцями, ба навіть роками.

Такі люди звертаються за підтримкою до психологів. Не всі, але є.

– Тут найкраще підходять групові зустрічі, проговорювання життєвих ситуацій, – сказала Лілія Сіроха. – Такий метод дуже ефективний у подібних випадках.

А оточенню психологиня радить: будьте терплячими, не намагайтеся пришвидшити процес проживання людиною невизначеності, не метушіться.

Краще зробіть щось просте: принесіть продукти, приберіть у домі, прогуляйтеся разом на свіжому повітрі. Якщо є діти, спрямуйте увагу людини на них, адже часто, зациклившись на пошуках, забувають навіть про дітей та їхні потреби.

І головне, не відривайтеся від соціуму, бо гуртом, як-то кажуть, і батька добре бити, а в нашому випадку – це підступний та кровожерливий ворог.

Якщо вам потрібна психологічна підтримка, то звертайтесь на Гарячу лінію БФ Запорука. Вас готові вислухати за телефоном 0 800 4000 23. Це безкоштовно по всій території України та з усіх мобільних операторів. Для дзвінків з-за кордону +38 050 493 03 07.

Консультація психологів БФ Запорука є безкоштовною завдяки благодійним ініціативам українського бізнесу. Так, один із цільових зборів проєкту Запалюй вогонь перемоги від Vulkan Casino було передано на потреби БФ Запорука і витрачено на оплату 1 тис. консультацій онлайн та офлайн. Завдяки цьому ще більше людей зможуть отримати кваліфіковану психологічну допомогу на безоплатній основі.

Vulkan Casino фіксує щонайменше 1% з кожного виграшу і передає на благодійність із власних коштів. Ігрові перемоги користувачів перетворюються на психологічну допомогу для постраждалих від російської агресії, протези, пункти обігріву, реконструкцію будівель і відбудову інфраструктури тощо. Щоби стати благодійником, запалюйте вогонь перемоги тут.

Матеріал створено за підтримки ліцензійного казино Vulkan Casino в рамках реалізації благодійного проєкту Запалюй вогонь перемоги!

Війна триває вже понад 300 днів. Психологи стверджують, що зараз українці, де б вони не були, переживають період виснаження. А тому починаються сварки, пошуки ворогів серед своїх.

Психологиня і координатор БФ Запорука Лілія Сіроха розказала, що потрібно, аби цього не відбувалося, щоб та згуртованість, яка виникла на початку війни, не пропала, бо саме на це сподівається ворог: роз’єднати і посіяти зневіру серед українців.

– Найгостріші дискусії виникли перед різдвяними та новорічними святами, – каже психологиня. – Одні не бачать сенсу у святкуванні, а інші й хотіли б, та відчувають провину навіть за такі думки.

Багато звернень до психологів гарячої лінії з питаннями, чи варто взагалі святкувати будь-що, адже триває війна.

 – Так, війна триває, але не потрібно позбавляти себе і особливо дітей хоч якихось приємних моментів, – радить Лілія Сіроха. – Вони розуміють, що відбувається, але вони все одно чекають дива, подарунків.

Заради дітлахів потрібно влаштувати хоча б маленьке свято.

 – Сприймайте святкові дні як можливість зібратися родиною, зустрітися з друзями, – радить фахівчиня. – Для багатьох, це неможливо, та все ж таки можна зв’язатися у зумі, зробити відеодзвінки.

Так, це не замінить повноцінного спілкування: обіймів, поцілунків. Та все одно робити це потрібно. Вона стверджує, що вкрай важливо привітати один одного, висловити один одному подяку, повагу, любов.

Навіть, ті, хто втратив близьких, можуть відтанути в ці святкові дні, якщо їм щиро показати: вони не самотні, про них пам’ятають.

Іще один виклик, на якому загострює увагу психологиня: це перебування багатьох українців за кордоном, де в мирних містах всі весело святкують свята, збираючись родинами.

Українці, що опинилися там, теж намагаються підтримувати настрій. Вони розповідають своїм рідним і друзям, як живуть, що планують робити на свята. Але не завжди їхні оповіді сприймаються правильно.

 – Звернулася на гарячу лінію жінка, – розповіла пані Лілія. – Її подруга зараз з дитиною в Австрії. Вона надсилає фото ялинок, святково прикрашених будинків, розповідає про те, які в неї плани на святкові дні.

Жінка не вихваляється, а просто оповідає про те, що відбувається в її житті. А подруга, що залишилася в Києві, де зараз перебої зі світлом, водою і теплом, перестала сприймати ці розповіді спокійно. Вони її дратують.

– Вона розуміє, що подруга не винна, – говорить Ліля Сіроха. – Вони поважають вибір одна одної, але спілкуватися стає важче.

Психологи говорять, що не треба зациклюватися на негативі, адже життя продовжується, незважаючи на війну. Потрібно десь брати позитивні емоції.

Адже за багато років дружби у цих жінок було багато приємних і радісних моментів, потрібно частіше згадувати їх. Згадайте-но, як у Києві не було ані світла, ані води, ані тепла. А потім три дні не вимикали електрику! Всі ходили такі щасливі.

Цього року у дітей перед святами було менше матеріальних запитів на подарунки. Майже всі просили Святого Миколая принести мир, перемогу, “організувати” повернення татусів живими з війни.

У школах і дитсадках дітки писали листи не тільки святому, вони вітали наших захисників, майстрували для них подаруночки.

 – Свято – це не кількість страв на столі чи феєрверк за вікном, – пояснила психологиня. – Це можливість зробити добро для іншої людини.

Одна з клієнток пані Лілії має четверо діточок. Нещодавно у них в будинку з’явився новий конс’єрж – добра і чуйна людина, яка пригощала малечу і завжди знаходила для неї добре слово.

От дітки вирішили на Різдво віддячити доброму чоловіку. Вони за свої грошики купили смаколиків, загорнули у святкову обгортку і привітали його. Скільки щастя було у обох сторін!

А діткам, за словами мами, дуже сподобалося не тільки отримувати подарунки, а й робити їх. Отже, свято в наш нелегкий час – це ще й привід допомогти ближньому, об’єднатися чи з родиною, чи з сусідами.

– Та, на жаль, свято водночас може і роз’єднати, – говорить Ліля Сіроха. – Зараз багато дискусій, чи варто змінювати дату святкування Різдва, згадувати про Діда Мороза, коли є Святий Миколай. І через це виникають дуже прикрі ситуації.

Мама шестирічного хлопчика звернулася на гарячу лінію із таким запитом. Її синочок вірив у Діда Мороза, і цього року він, звісно, чекав на його подарунки. Але якось знайома батьків при дитині, висловлюючи своє ставлення до новорічних традицій, сказала, що нарешті Дід Мороз (як російський наратив) зник із життя.

Вона мала на увазі, що в Україні не буде вже якихось російських героїв, а українські традиції займуть своє законне місце в житті людей.

Та дитина, почувши це, розридалася і довго не могла заспокоїтися. Бо Діда Мороза вбили і він ніколи не прийде ні до кого.

 – До таких крайнощів не треба вдаватися, – радить психологиня. – Потрібно тактовно і поступово пояснювати, особливо дітям, які зміни і чому відбуваються.

Жінка хотіла начебто зробити добро, але добро не можна нав’язувати, тим більше, так агресивно.

– Як я вже казала, українці зараз перебувають у стадії виснаження, – нагадала психологиня. – А тому вони, визначившись вже, хто є зовнішнім ворогом,  починають шукати ворогів серед своїх.

Це ілюструє ситуація з вимкненням світла. Багато будинків у наших містах підключені до тих же підстанцій, що і лікарні або інші об’єкти критичної інфраструктури, а отже, в них не вимикають світло.

Люди у сусідніх будинках не розуміючи, що відбувається, починають скаржитися і тихенько ненавидіти цих щасливчиків.

Або ж такий випадок: у одному будинку в Києві не вимикали світло в одному з під’їздів. Піднялася хвиля обурення. Вкотре вимкнули і той під’їзд: в усьому будинку одразу ж зникли вода, тепло й інтернет. Тому що саме в тому під’їзді містились насоси, теплопункт і все інше, що живиться електрикою.

Тепер всі в рівних умовах, але без благ цивілізації під час вимкнень.

Та в столиці є багато й позитивних прикладів, коли люди, що мають генератори, діляться своїм “багатством” з іншими: дають можливість нагріти воду, набрати окропу, зарядити телефони.

Такі дії об’єднують, підживлюють віру в добро. А вона нам ще знадобиться після війни, коли ми будемо відновлювати свої міста, села та відносини одне з одним.

Не забуваймо про це і про людей, які опинилися зараз у скрутних життєвих обставинах.

– Зараз дуже багато людей розшукують своїх зниклих рідних, дітей, – сказала Лілія Сіроха. – Таким найважче, адже вони не знають, чи живі їхні родичі.

Коли існує невизначена втрата, то людина начебто перебуває між двох світів. І прощатися вона не може, і сподіватися на краще теж не може.

У таких людей все життя зводиться до процесу пошуку. Вони не можуть нічого планувати, не можуть поставити крапку на минулому. І такий стан може тривати місяцями, ба навіть роками.

Такі люди звертаються за підтримкою до психологів. Не всі, але є.

– Тут найкраще підходять групові зустрічі, проговорювання життєвих ситуацій, – сказала Лілія Сіроха. – Такий метод дуже ефективний у подібних випадках.

А оточенню психологиня радить: будьте терплячими, не намагайтеся пришвидшити процес проживання людиною невизначеності, не метушіться.

Краще зробіть щось просте: принесіть продукти, приберіть у домі, прогуляйтеся разом на свіжому повітрі. Якщо є діти, спрямуйте увагу людини на них, адже часто, зациклившись на пошуках, забувають навіть про дітей та їхні потреби.

І головне, не відривайтеся від соціуму, бо гуртом, як-то кажуть, і батька добре бити, а в нашому випадку – це підступний та кровожерливий ворог.

Якщо вам потрібна психологічна підтримка, то звертайтесь на Гарячу лінію БФ Запорука. Вас готові вислухати за телефоном 0 800 4000 23. Це безкоштовно по всій території України та з усіх мобільних операторів. Для дзвінків з-за кордону +38 050 493 03 07.

Консультація психологів БФ Запорука є безкоштовною завдяки благодійним ініціативам українського бізнесу. Так, один із цільових зборів проєкту Запалюй вогонь перемоги від Vulkan Casino було передано на потреби БФ Запорука і витрачено на оплату 1 тис. консультацій онлайн та офлайн. Завдяки цьому ще більше людей зможуть отримати кваліфіковану психологічну допомогу на безоплатній основі.

Vulkan Casino фіксує щонайменше 1% з кожного виграшу і передає на благодійність із власних коштів. Ігрові перемоги користувачів перетворюються на психологічну допомогу для постраждалих від російської агресії, протези, пункти обігріву, реконструкцію будівель і відбудову інфраструктури тощо. Щоби стати благодійником, запалюйте вогонь перемоги тут.

Матеріал створено за підтримки ліцензійного казино Vulkan Casino в рамках реалізації благодійного проєкту Запалюй вогонь перемоги!