Нові правила військового обліку 2023: експерти про головні зміни
Нещодавно Кабміном було ухвалено постанову Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів №1487.
Факти ICTV запитали в експертів, що саме змінилося у порядку ведення військового обліку та як нові зміни торкнуться українців.
Зараз дивляться
Керівний партнер Адвокатського об’єднання Чудовський та партнери Ігор Чудовський зазначає, що постанова №1487 передбачає більш суворий контроль за взяттям на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також цифровізацію деяких процесів.
– Так, військовозобов’язані зможуть передавати дані про себе до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (раніше – військкомати) через портал Дія, зокрема під час зміни місця проживання, – каже Чудовський.
Зменшення віку для постановки на військовий облік
Постанова КМУ №1487 регламентує, що на військовий облік мають ставати призовники з 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років.
Тобто треба йти до військкомату не в момент, коли виповнилось 16 років, а в той рік, коли має виповнитися 17 років.
Військовий облік жінок
Ще одна зміна: на військовий облік мають ставати жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність. Для всіх інших жінок передбачена можливість стати на військовий облік за власним бажанням.
– Жінки-медики та фармацевти, які досі не були на військовому обліку, можуть влаштовуватися на роботу без обов’язкового взяття на військовий облік до 2026 року, – додає Ігор Чудовський.
Облік українців за кордоном
Військовий облік українців, які перебувають за кордоном, відтепер будуть вести дипломатичні відомства.
– Крім того, вони мають сприяти поверненню військовозобов’язаних в Україну під час мобілізації. Але якщо українець перебуває за кордоном до 3 місяців, на військовий облік там можна не ставати, – інформує Чудовський.
Також відповідно до ухваленої постанови, військовий облік набуде різних видів:
- персонально-якісний (вестимуть центри комплектування);
- персонально-первинний (вестимуть органи місцевої влади);
- персональний (вестимуть підприємства, установи, державні органи, навчальні заклади, де працює або навчається військовозобовʼязаний).
– Крім того, військовий облік віднині поділяється на загальний та спеціальний. Загальний стосується осіб, які не мають броні, а спеціальний – осіб, які її мають, – додає експерт.
Особиста звірка даних у ТЦК
– Оновлення до правил про військовий облік 2023 ― це звіряти, не рідше одного разу на п’ять років, власні персональні дані з обліковими даними ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, – каже адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.
Водночас з моменту оголошення мобілізації та воєнного стану призовники, військовозобов’язані та резервісти не можуть змінювати місце проживання без дозволу керівника ТЦК та СП.
– Якщо призовник, військовозобов’язаний або резервіст змінив адресу місця проживання чи інші персональні дані, він зобов’язаний особисто, в семиденний строк, повідомити про це в той орган, де він перебуває на військовому обліку, – каже Аніщенко.
Адвокат додає, якщо особа не подає про себе інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, то потрібно особисто:
- прибути з паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до ТЦК, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки вже за новим місцем проживання;
- стати там на військовий облік (або ж знятися з військового обліку чи внести зміни до облікових даних).
– За наявності відстрочки особа має щороку до 1 жовтня подавати до ТЦК документи, що підтверджують її право на відстрочку від призову на строкову військову службу, – каже Аніщенко.
Новації для роботодавців
Ще одна цікава зміна стосується роботи чи навчання: відтепер військовозобов’язані можуть прийматись на роботу чи навчання лише за наявності підтвердження, що вони стоять на військовому обліку.
– А усі центри зайнятості будуть подавати інформацію про безробітних військовозобов’язаних, – запевняє Ігор Чудовський.
За словами адвоката Катерини Аніщенко, постановою визначили кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку в органах місцевого самоврядування (ОМС).
– Для державних органів критерії, за якими визначають кількість персоналу для забезпечення військового обліку, зробили такими, як і для інших підприємств, установ та організацій, – каже Аніщенко.
Адвокат додає, що персональний військовий облік буде вестися за новими обліковими формами — списками персонального військового обліку та відомостями оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Вести їх можна в електронних та/або паперових формах.
Відповідальність за порушення правил військового обліку
– Також було унормовано відповідальність військовозобов’язаного за порушення правил військового обліку: адміністративна та кримінальна, – зазначає адвокат Катерина Аніщенко.
Якщо військовозобов’язаний порушив правила обліку та не з’явився за викликом до військкомату без поважних причин, він повинен буде сплатити адміністративний штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850- 1 700 грн). Рішення про накладання штрафу ухвалює керівник ТЦК та СП (військкомату).
– Тут йдеться про виклик для уточнення облікових даних, проходження медкомісії або ж випадки, коли військовозобов’язаний не повідомив військкомат про зміну місця проживання чи облікових даних, – каже Аніщенко.
Окрему увагу адвокат звертає на кримінальну відповідальність.
– Неявка до ТЦК та СП після належного отримання повістки про мобілізацію кваліфікуватиметься як ухилення від мобілізації. Такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність відповідно до статті 336 Кримінального кодексу. Тому вам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 5 років, – попереджає адвокат.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Якщо ж військовозобов’язаний не перебуває на військовому обліку та ухиляється від нього, то після першого попередження від керівника ТЦК та СП на особу може чекати кримінальна відповідальність за статтею 337 Кримінального кодексу.
– Це може бути або штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100-8 500 грн) або ж позбавлення волі на один рік, – підсумовує Катерина Аніщенко.
Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-01-24 22:17:30