Україна і світ

Нові поняття та обрахунки: що передбачає зміна розрахунку прожиткового мінімуму

2 червня народні депутати прийняли за основу законопроект №3515, який передбачає внесення змін до формування суми прожиткового мінімуму та інших актів, що з цим пов’язані.

Це має створити передумови для негайного збільшення прожиткового мінімуму та його зростання у майбутньому.

Звичайно, Україні потрібно вирішувати цю проблему, але запропоновані інструменти викликають низку запитань в економістів.

Факти ICTV розповідають, як зміниться розрахунок прожиткового мінімуму в разі ухвалення законопроекту, та які ризики в ньому вбачають експерти.

Розрахувати по-новому

Ні для кого не секрет, що прожитковий мінімум, який сьогодні є в Україні, не відповідає потребам громадян. Станом на сьогодні він налічує 2 270 грн для працездатних осіб і зросте до 2 481 грн у грудні 2021 року.

Та нині його визначення є застарілим. Воно говорить про те, що прожитковий мінімум покриває необхідну для життя кількість продуктів, непродовольчих товарів та послуг, які включають, зокрема, культурні та соціальні потреби.

Винесений на розгляд Верховної Ради законопроект передбачає, що зміниться визначення цього поняття.

– Прожитковий мінімум — прийнятний рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень життя людини, притаманний суспільству. Прожитковий мінімум встановлюється на одну особу, – пропонується записати у законі, а все інше прибрати.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що питання прожиткового мінімуму вже неодноразово перезріло в Україні, і добре, що нині його порушують.

– До сьогодні прожитковий мінімум вираховується на основі споживчого набору, до якого входить 136 найменувань товарів і послуг, більшістю з яких українці майже не користуються…

Насправді для українців важливі такі групи товарів, як їжа, ліки, комунальні послуги, транспортні послуги, а також товари зв’язку та інтернету, – пояснює економіст.

Згідно з новим законопроектом, прожитковий мінімум в Україні зростатиме протягом наступних років і становитиме:

  • 40% від середньої зарплати в Україні – у 2021 році;
  • 41% – у 2022 році;
  • 42% – у 2023 році;
  • 43% – у 2024 році;
  • 44% – у 2025 році;
  • 45% – у 2026 році;
  • 46% – у 2027 році;
  • 47% – у 2028 році;
  • 48% – у 2029 році;
  • 49% – у 2030 році;
  • 50% – у 2031 році.

Станом на квітень 2021 року середня заробітна плата в Україні налічувала 13 543 грн. Тобто у випадку ухвалення документу Радою, новий прожитковий мінімум становитиме 5 417 грн.

Як зміниться прожитковий мінімум 2021 з ухваленням закону

Станом на березень 2021 року реальний прожитковий мінімум, за різними підрахунками, становив близько 5 тис. грн. Тому його підняття до запропонованої суми є щонайменше обґрунтованим.

Проблеми з соціалкою

Такі радикальні кроки з боку держави означатимуть і зміну різноманітних соціальних виплат. Наприклад, прожитковий мінімум використовуватимуть для обчислення допомоги малозабезпеченим сім’ям.

З пенсією ситуація дещо цікавіша.

– Показники прожиткового мінімуму, обраховані відповідно до цього закону, застосовуються у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для системи оподаткування доходів домогосподарств, для встановлення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до закону Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 44% у 2021 році зі забезпеченням щорічного його збільшення на 2% до досягнення 100%, – йдеться у документі.

Тобто для обчислення пенсії має використовуватися показник у 5 958 грн. Та чи вплине це на зростання пенсій, ініціаторам законопроекту ще доведеться пояснити під час другого раунду слухань у Верховній Раді.

Верховна Рада

Водночас від прожиткового мінімуму пропонують відв’язати низку інших соціальних виплат. Тому Новак вважає, що він жодним чином не вплине на видатки соціального забезпечення в Україні.

– Оскільки до прожиткового мінімуму зараз фактично не прив’язані соціальні платежі, то і впливу на додаткові бюджетні витрати практично не буде, – каже експерт.

На думку економіста Олексія Куща, ситуація з виплатами пенсій та зарплат бюджетникам також не зміниться. А закон, у нинішньому вигляді, носитиме більше декларативний характер.

Крім того, серед речей, які планують відв’язати, і виплати бюджетних працівників. Тепер замість них буде мінімальний розмір відповідного посадового окладу, який встановлюватиметься на 1 січня кожного календарного року.

– Мінімальна пенсія у нас і так не прив’язана до прожиткового мінімуму, а вони хочуть відв’язати ще й зарплату бюджетників, тому що у нас перший тарифний розряд у сітці бюджетників прив’язаний до прожиткового мінімуму. Відповідно, це рішення не призведе до автоматичного перерахунку зарплат за тарифною сіткою працівників бюджетних організацій, – пояснює економіст.

Ще кілька позицій які можуть вплинути безпосередньо на громадян – штрафи та адмінзбори. Їх теж відв’яжуть від прожиткового мінімуму, натомість введуть поняття розрахункової одиниці і штрафної ставки.

Вони прийдуть на заміну багатьом розрахункам, в яких використовувалися неоподатковані доходи громадян. Встановлюватиметься розрахункова одиниця у держбюджеті і визначатиме подальші розміри зборів. Тобто нині не можна сказати, чи зростуть, чи зменшаться штрафи після ухвалення закону.

Розмір адмінзборів визначатиме Кабінет міністрів, керуючись економічними реаліями України. Зокрема, тим, щоб покривалася їхня вартість.

Майже той напрямок

Якщо більшість соціальних виплат відв’яжуть від прожиткового мінімуму, то їх можна буде привести стану, в якому не доведеться шукати нові кошти у бюджеті. Тобто навіть станом на сьогодні дефіцит не зросте.

Але середня заробітна плата в Україні – це не той показник, який регулюється державою. Тому це буде схоже на обчислення середньої температури в лікарні.

– Це неправильні кроки в правильному напрямку. Золотий стандарт соціальної політики має говорити про те, що мінімальна зарплата повинна не обкладатися податками і ця ж сума повинна дорівнювати прожитковому мінімуму…

Я не бачу абсолютно ніякого сенсу в прив’язці показника до середньої зарплати, адже це не індикатор соціальної політики. Це середня температура в лікарні, яка розраховується на підставі 7 млн штатників за наявності 17 млн економічно активного населення, – каже Кущ.

Погоджується з цим і голова Комітету економістів. Низький вплив держави на таку важливу складову він вважає ключовим фактором у цьому питанні.

– Прив’язка до показника середньої зарплати не зовсім об’єктивна, адже держава не впливає на неї напряму. Вона формується через об’єктивні економічні обставини, – висловлює думку Новак.

Гривня

Водночас держава рухається приблизно в тому напрямку, про який говорить економіст. У перехідних положеннях законопроекту йдеться про те, що Кабмін має забезпечити і винести на розгляд парламенту закони про:

  • встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні прожиткового мінімуму;
  • заміну розрахункової одиниці для розміру судового збору;
  • запровадження оподаткування доходів сім’ї (домогосподарства), що перевищує розмір прожиткового мінімуму всіх її членів.

Крім того, до 2025 року мають створити державний орган, який займатиметься дослідженням витрат громадян. Утім не зовсім зрозуміло, навіщо він потрібен, коли нині ця функція вже виконується.

Хоча експерти й наполягають прирівняти прожитковий мінімум до мінімальної зарплати, влада запровадила інший механізм, щоб регулювати нововведення.

Так, якщо протягом трьох місяців фактичний прожитковий мінімум перевищує встановлений у бюджеті на понад 10%, то уряд має розглянути питання щодо підвищення його номінального значення.

Законодавча ініціатива, яку підтримали депутати у першому читанні, нині виглядає дещо дивно. З одного боку – вирішується справді важливе для України питання. З іншого – ухвалення закону мало на що вплине.

Водночас питання підвищення прожиткового мінімуму все одно потрібно вирішувати – і покращувати соціальні стандарти в державі, нехай і в такий спосіб.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-06-10 18:41:37

Back to top button