Нова фаза війни вже почалася: Росія намагається очорнити Україну перед світом

Росія починає нову фазу гібридної війни, де інформація та дезінформація будуть ще більш агресивними. Основна мета цієї фази – дискредитувати Україну та змусити Захід засумніватися в Україні та надавати нам меншу підтримку.

Про те, як це працює, Факти ICTV запитали в головного редактора сайту Stop Fake, провідного центру з питань російської дезінформації, Євгена Федченка.

– Що менше в Росії буде досягнень на лінії фронту, тим більше вона буде намагатись використовувати якісь інші елементи тиску на громадську думку у світі, в самій Україні, на точку зору урядів, які надають Україні допомогу й підтримку для того, щоб цю допомогу й підтримку зменшити, загальмувати або вплинути на сприйняття цієї війни громадською думкою і різними країнами, – зазначив він.

За словами Федченка, Росія тисне всіма ресурсами – через медіа, міжнародні організації, навіть через окремих політиків. Нині така діяльність активізувалася, вона відбувається дуже на різних рівнях за допомогою різних платформ.

– Ми бачимо зростання медійних матеріалів, які намагаються скомпрометувати Україну, показати, що вона є чорною дірою, сповненою корупції, неефективного використання ресурсів, елементарного розкрадання і контрабанди озброєнь, – говорить експерт.

Росія прищеплює світовій аудиторії різні наративи: нав’язує втому від війни, погрожує різним країнам економічними наслідками, передбачає жахливу зиму, створює дефіцит усього. Усе це спроба психологічного тиску на західні аудиторії для того, щоб змінити їхнє ставлення і зменшити рівень підтримки України.

Так само ми бачимо зростання цього ж тиску на країни глобального Півдня, там, де Росія пояснює, що саме Україна є причиною глобальної продовольчої кризи.

Це такий комплексний підхід, щоби всюди створювати стан інформаційного хаосу і тим самим намагатися вплинути на рівень підтримки України. Адже з точки зору Росії, міжнародна підтримка є запорукою, чому Україна на сьогодні виграє, тому вона буде робити все можливе від неї, щоб цю ситуацію змінити і переломити на свою користь.

– Для цього будуть використовуватися, як я казав, і міжнародні медіа, і міжнародні організації, і політики, і ті, хто ухвалює політичні рішення. Тобто тут будуть задіяні абсолютно різні можливості посмикати за необхідні важелі, на які Росія може впливати, щоб досягнути стратегічної переваги, яка поки що складається на користь України, – стверджує Федченко.

Часто це відбувається не напряму, і не завжди за цим стоять російські гроші, але пропаганда підхоплює наративи, що Україна не свята і корумпована, і розкручує їх до найвищих рівнів у різних державах.

Експерт каже, що в основі цієї другої фази лежить породження сумнівів, тобто вони напряму не звинувачують Україну, а роблять різні спроби посіяти сумніви, зокрема шляхом постановки якихось запитань, мовляв, чи може таке бути, що в Україні все це розкрадається або перетворюється в контрабанду? Тобто це досить завуальовані матеріали.

Водночас Україна не повинна сприймати цю ситуацію буквально. Бо сумніви – це нормально. Вони лежать в основі інтелектуальної системи західного розуміння світу. Але ці сумніви дуже часто зводяться до того, що Дмитро Кулеба назвав фальшивою еквівалентністю.

– Тобто вони кажуть, що “так, Росія іноді робить якісь неправильні речі, навіть кажуть іноді, що воєнні злочини, але подивімось і на Україну”. От це і є фальшива еквівалентність. Тобто вони, з одного боку, ставлять жертву, а з іншого – агресора, і порівнюють, тобто це є і морально неправильно, і може призвести до дуже важких політичних і дипломатичних наслідків, – додав Федченко.

Експерт наводить конкретні приклади, які так чи інакше грають на руку Росії. З останніх – звіт Amnesty International, який дорікає українським військовим, і нещодавній матеріал на CBS, у якому так чи інакше спонукають сумніватися в чесності України.

Depositphotos

Вони повторюють російські наративи, але це не означає, що саме Росія є першоджерелом цього. Водночас вони підсилюють ці сигнали, тобто практично працюють на користь РФ, тобто працюють проти України.

– Тут залежність така: чим більше в цій інформаційній фазі виграватиме Росія, чим більше буде матеріалів з’являтися, тим більше програватиме Україна. Вже є прямі практичні наслідки, – каже він.

Наприклад, російське посольство в Лондоні, яке є таким інформаційним хабом для російської дезінформації в Європі, вже використало цей звіт Amnеsty, мовляв, ми ж вам так і казали, що так воно і є, а ось підтвердження незалежної міжнародної організації.

Тобто для Росії це завжди було дуже важливо, щоб якісь речі не вона сама озвучувала, а якісь незалежні авторитетні, бажано міжнародні джерела.

Експерт з дезінформації наголошує: якщо з нашого погляду ця війна є абсолютно зрозуміла: хто тут ворог, а хто жертва, то для зовнішнього світу вона не виглядає настільки однозначно. І це ми маємо розуміти, щоби правильно для себе ставити комунікативний діагноз і правильно на нього реагувати.

– Ми дійсно повинні на це реагувати, тому що тоді це буде виглядати так, ніби нам немає чого сказати на свій захист, з іншого боку, ми не повинні перетворювати це на дії вже постфактум, – говорить Федченко.

Українцям потрібно самим просувати цю комунікацію, розказувати про те, що насправді відбувається, спростовувати фейкові наративи, створювати свої позитивні наративи. Тобто Захід повинен не від Росії дізнаватися про начебто проблеми, які існують, і сумніви, а від України.

Depositphotos

Для цього варто розуміти, наскільки складна система міжнародної комунікації, наскільки в кожній країні, з якою ми маємо справу, складна політична система.

Федченко наголосив, що з кожною політичною силою треба окремо говорити в кожній країні. Те саме стосується медіа, неурядових організацій, мозкових центрів, міжнародних журналістів.

– Ми повинні бути проактивними в цьому процесі й не чекати, поки з’являтиметься дезінформація, щоб потім її спростовувати, а робити це заздалегідь, передбачати, аналізувати та робити кроки, які будуть запобігати діяльності, спрямованій проти України, – додав він.

Фото: Євген Федченко