Україна і світ

Ними обстріляли колонію в Оленівці: що відомо про термобаричні реактивні боєприпаси Джміль

За час війни Росія неодноразово застосовувала проти Україну важку реактивну зброю.

Нещодавно стало відомо, що під час теракту в тимчасово окупованій Оленівці (Донецька область) російські загарбники застосували термобаричні реактивні гранати Джміль (Шмель). Внаслідок чого загинули десятки українських військових.

Що відомо про термобаричні реактивні боєприпаси Джміль, а також про їхні технічні характеристики – читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Реактивний вогнемет Джміль: що це

Це піхотний реактивний вогнемет разового використання. Зброя радянського виробництва призначена для знищення позицій ворога, автомобілів та солдат на відкритих позиціях і у приміщенні.

Джміль складається з трьох елементів:

  • контейнер – труба, на якій розміщений пусковий механізм, приціл та ремінь для перенесення. Саме з контейнера здійснюється керування боєприпасу в напрямку цілі та постріл.
  • боєприпас заповнений термобаричною, запальною або димовою сумішшю з детонатором. Він і вражає ціль.
  • реактивний двигун відокремлюється від боєприпасу у стволі.  Надає боєприпасу необхідної швидкості та виштовхує його під час пострілу. Сам двигун залишається в стволі та лише після виходу боєприпасу викидається.

dzhmil3 1

Цікаво, що Джміль – це зброя одноразового використання, тобто перезарядати вогнемет неможливо.

До недоліків вогнемету варто віднести його чималу вагу – 11 кг. Оскільки Джміль переноситься солдатами, транспортувати його важко, особливо у гірській місцевості.

Крім того, зброю неможливо застосовувати вночі, у сутінках чи тумані. Погодні умови (вітер, дощ, туман) також впливають на точність польоту боєприпасу.

Тому в реальних бойових умовах вдало влучити у ціль на відстані 200 м дуже важко.

Під час застосування Джмеля не варто:

  • розбирати його;
  • стріляти по цілях, які розташовані ближче ніж за 20 м;
  • стріляти з положення, коли позаду близько розташована стіна чи інша перешкода.

Модифікації

Вогнемет Джміль має кілька модифікацій:

  • РПВ-А – термобаричний боєприпас, що вражає відкриту живу силу противника, автомобільну техніку, руйнує укриття. Може застосовуватися у містах, горах чи полях.
  • РПВ-З – запалювальний боєприпас, що створює пожежі у будинках, спорудах чи складах ПММ.
  • РПВ-Д – вибух димового боєприпасу створює димову завісу (до 90 м) на відкритих місцевостях. Дим не проходить упродовж 1,2-2 хв. У приміщеннях створює пожежу.
  • РПВ-КА – кумулятивно-термобаричний боєприпас. Призначений для ураження броньованих і міцно укріплених цілей. Заряд такого боєприпасу пробиває броню, а термобаричний вибух уражає людей.
  • МРВ-А – невеликий варіант РПВ-А, що використовують для боїв у місті.
  • РПВ ПДМ-А Джміль-М – оновлений варіант РПВ-А калібру 90 мм. Має меншу вагу – 8,8 кг та збільшену потужність.
  • МГК Бур — невеликий гранатометний комплекс калібру 62 мм.

Технічні характеристики

  • Калібр – 93 мм
  • Прицільна дальність – 600 м
  • Ефективна дальність пострілу – 200 м
  • Максимальна дальність польоту – 1 000 м
  • Швидкість боєприпасу – 125 м/с
  • Маса вогнемету – 11 кг
  • Бойова частина – 2,1 кг
  • Довжина – 920 мм
  • За 30 секунд можна перевести Джміль у бойове положення.

Термобарична реактивна граната, випущена з Джмеля на відкритій місцевості, має площу ураження від 50 м², а у приміщенні – до 80 м².

Де застосовувався вогнемет Джміль

Радянські підрозділи застосовували його в Афганістані під час боротьби з афганськими повстанцями.

За свідченнями очевидців, Джміль також використовували під час Першої та Другої чеченських воєн. Тоді застосовували модифікацію Джмеля РПВ-А. Це термобаричний боєприпас, який може вражати відкриту живу силу противника у місті, полі чи у горах.

Також під час одно інтерв’ю в. о. голови СБУ Василь Малюк зазначив, що окупанти застосували Джміль під час теракту в тимчасово окупованій Оленівці. За його словами, слідство ще триває, однак спецслужба отримала серйозні докази, зокрема й негласно.

Крім того, важливі свідчення дають бійці полку Азов, котрі перебували в колонії в Оленівці та повернулися з російського полону.

Нагадуємо, що у ніч на 29 липня росіяни обстріляли колонію в Оленівці та вбили 53 українських військовополонених.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-10-27 17:49:41