Не лише Гаага: Малюська назвав три механізми притягнення РФ до відповідальності

Існує щонайменше три механізми притягнення Росії до відповідальності за повномасштабну війну та злочини, скоєні проти українців.

Про це поінформував в одному з інтерв’ю міністр юстиції України Денис Малюська, коментуючи перспективу міжнародних судів та трибуналів щодо РФ.

За словами голови Мін’юсту, йдеться про такі три формати: національні суди, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, окремий трибунал щодо Росії.

Малюська також розповів деталі по кожному з цих механізмів:

1. Національні суди, які можуть виносити вироки щодо окремих осіб за воєнні злочини.

– Наприклад, український суд чи суд у Польщі, у Латвії чи Литві. Вони можуть винести вироки щодо окремих воєнних злочинців. Суди в Україні вже таке зробили кілька разів, вироки були винесені, – нагадав міністр.

За його словами, механізм полягає в тому, що обвинуваченого (як правило це військовополонений) доставляють до суду, щодо нього розглядається справа і ухвалюється вирок. За окремими воєнними злочинами вирок може бути винесений заочно.

2. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС), який ще називають Гаазьким трибуналом.

– Він, напевно, є найавторитетнішою інституцією, повноваження якої значно ширші, ніж суди окремих країн, тому що його юрисдикцію визнає величезна кількість країн. Відповідно, рішення чи арешт, про який він попросить, буде намагатися виконати більшість цивілізованих країн світу, – наголосив Малюська.

Він додав, що Гаазький трибунал ще не виносив стосовно російських воєнних злочинців ані рішення про арешт з метою доставки, ані вироку. Водночас слідчі та прокурори МКС уже працюють на території України та збирають докази злочинів РФ.

На думку міністра, процеси у Міжнародному кримінальному суді швидше за все “триватимуть десятиліттями”, оскільки терміни давності щодо воєнних злочинів відсутні. А тому в МКС є “нескінченна кількість часу” для розгляду справ щодо злочинців з РФ.

– Ключова перепона Міжнародного кримінального суду – що туди треба обов’язково доставити обвинуваченого. За відсутності обвинуваченого вироків він виносити не буде, – пояснив Малюська.

3. Окремий трибунал. За словами міністра, недоліком попередніх двох механізмів є низька ефективність щодо “топових осіб Росії”.

Наприклад, українські національні суди не можуть притягнути до відповідальності главу РФ Володимира Путіна, міністра закордонних справ Сергія Лаврова чи главу російського Міноборони Сергія Шойгу, оскільки ті захищені імунітетом.

Водночас Міжнародний кримінальний суд не має можливості розглядати справи щодо обвинувачення високопосадовців РФ у злочині агресії. Саме тому Україна наполягає на створенні окремого трибуналу.

– Для того злочину, який точно вчинив Путін і його найближче оточення – це агресія, вторгнення в Україну – потрібно створити інший суд, який би мав можливість розглянути таку справу. Цим і займається наше МЗС, намагаючись переконати наших партнерів приєднатися до міжнародного договору, що передбачатиме створення такого окремого кримінального трибуналу, який би міг розглянути злочини топ-посадовців РФ. Це три механізми, які можуть винести вироки щодо російських військовослужбовців чи військово-політичного керівництва, – наголосив Малюська.

Міністр додав, що всі ці механізми мають один великий недолік: щоб відправити російських злочинців до в’язниці, їх потрібно якимось чином спіймати. А в ситуації з Міжнародним кримінальним судом – вони ще й повинні особисто сидіти на лавці підсудних під час слухань.

За словами Малюськи, ситуацію могли б спростити зміна режиму в РФ та програш Росії у повномасштабній війні проти України. Як показує практика попередніх міжнародних трибуналів, у таких випадках воєнних злочинців досить просто доправити до суду та посадити до в’язниці.