Не лише через війну: як Україна стала гедлайнером світових ЗМІ

Цього року Україна стала гедлайнером всіх світових ЗМІ. Очевидно, через війну, але постійна увага була прикута не тому що точилися бої як такі, а завдяки героїчному спротиву народу.

Коли президент Володимир Зеленський прямував до трибуни Конгресу США, мало не кожен конгресмен в залі хотів потиснути йому руку. Перед його промовою були двохвилинні овації. Ці оплески в першу чергу українському народу, який він представляє.

Такого урочистого прийому стіни американського парламенту не бачили певно з візиту Вінстона Черчилля у 1941 році, який тоді так само приїхав за підтримкою США.

Президент наголосив, цю війну не можна відкласти чи заморозити, і все, що нині потрібно Україні – це перемога, а для неї – необхідне озброєння. У пресі вже підрахували, що його промову переривали оплесками 21 раз.

— Члени Конгресу, вони знали, що їх транслюють на телебаченні, і вони вставали щоразу, коли звучала важлива теза. Це не було просто реверансом, це спосіб візуально продемонструвати, що вони згодні, і їхні виборці бачили, що вони згодні з цим, – каже  колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес.

Завершуючи виступ, президент передав Конгресу український прапор, отриманий від бійців у Бахмуті.

З 24 лютого, президент України мав слово, здається мало не в більшості парламентів світу. Чимало уваги привернули його виступи у ПА НАТО, Генасамблеї ООН, Європарламенті.

Але серед сотень виступів Зеленського варто виділити промови на найбільших міжнародних політичних подіях, як міжнародна конференція в Лугано, міжнародна конференція безпеки, та саміт лідерів G20, де президент назвав 10 умов для встановлення миру.

З початку вторгнення Україна не сходить зі шпальт світових ЗМІ. Але серед потоку новин найбільш виразними стали матеріали про героїзм українського народу. Нещодавно журнал Time Людиною року 2022 назвав президента Зеленського та дух України, а видання The Economist у категорії країна року визнало Україну переможцем. У статті написано, що підґрунтям цього вибору стало чотири якості українців: героїзм, мужність, винахідливість та стійкість.

Але найголовніша якість, з якою Україна тепер асоціюється у цивілізованого світу – це, безумовно, сміливість. Вона тепер в країні – національний бренд.

Сміливість усіх українців – від ЗСУ, які щодня чинять подвиги на полі бою, витісняючи ворога, до простих людей, які голими руками йшли на танки та виходили на мітинги на тимчасово окупованих територіях – вивела Україну на позиції сильного гравця у світовій політиці.

9 травня Джо Байден підписав закон про ленд-ліз, що провело аналогію з протистоянням фашизму у Другій світовій війні, коли США востаннє використовували цей механізм. Водночас ключову роль у постачанні зброї відігравала зустрічі міністрів оборони країн Заходу у форматі Рамштайн.

Право на найефективнішу зброю, Україна виборювала своїми перемогами. До російського вторгнення передача Україні Javelin та Stinger вважалася провокацією Путіна, з початком повномасштабної війни те саме говорили про Himars та гаубиці M777 і зараз у лавах ЗСУ вони допомагають витісняти окупантів. Ще дев’ять місяців тому США категорично заперечували передачу Україні систем ППО Patriot – тепер вони їдуть в Україну.

Отримання американських танків Abrams та німецьких зенітних установок Gepard безумовно стане однією з найперших цілей України на початку наступного року. Відносини України та Німеччини стали головним політичним проривом 2022-го. Рішення Бундестагу передавати Україні сучасні системи ППО IRIS-T є чи не найбільшим дипломатичним досягненням України.

Змінюється ставлення до повномасштабної війни і з боку керівництва НАТО. Якщо ще напередодні вторгнення Єнс Столтенберг говорив про те, що не можна в жодному разі допустити ескалації конфлікту, то тепер його риторика більш рішуча.

— Ми справді платимо ціну за російську війну агресії проти України. Але ціна, яку ми платимо, вимірюється грошима, тоді як українці платять своєю кров’ю. І якщо ми дозволимо Путіну перемогти, ми всі заплатимо більшу ціну на довгі роки вперед, – казав Столтенберг.

Окрім сильного гравця у військовій галузі, Україна стала міжнародним політичним трендом. Про це свідчить небачена кількість візитів іноземних лідерів, які почались практично за два тижні від початку вторгнення. Першою ластівкою, стали голови урядів Польщі, Чехії та Словенії.

На початку квітня до Києва завітала президент Європарламенту Роберта Мецола, а потім – Жозеп Боррель і Урсула фон дер Ляєн. Але справжній бум на відвідування України почався після візиту Бориса Джонсона 9 квітня.

Відтоді відвідати Україну стало мало не питанням репутації кожного західного політика. Наймасштабнішим візитом став приїзд Драгі, Макрона та Шольца. Президент Німеччини Франк Штайнмайер взагалі потрапив в Україну з другої спроби, після того, як остаточно попрощався зі своїми ілюзіями щодо Росії.

Окрім політиків, Україна привабила увагу багатьох найвідоміших людей світу. Від початку вторгнення до нас приїжджали голівудські зірки Джессіка Честейн, Анджеліна Джолі, Шон Пенн, Лієв Шрайбер, Бен Стілер, та Жан Клод ван Дам. Режисер останнього фільму про Бонда 007: Не час помирати Кері Фукунага відвідав Україну як волонтер компанії World Central Kitchen. Драматург Бо Віллімон, відомий як сценарист американського серіалу Картковий будинок, приїжджав в Україну і фільмував наслідки жорстоких звірств росіян на Київщині.

У найдовшу ніч 2022 року на найвідоміших пам’ятках світу виключали освітлення аби підтримати українців, що сидять в блекауті. Те, що численні країни світу намагаються бути дотичними до України свідчить про те, що вона стала не тільки політичним трендом, а й світовим.

Історія української боротьби за свободу та мужність українського народу не тільки надихає інші країни, а й змінює світовий порядок. Україна довела, що може не тільки підтримувати західні цінності, а й бути їх локомотивом. Україну знають у всьому світі, на жаль, завдяки війні, але світовим трендом вона стала цілком заслужено.