Не дозволю використовувати історію Польщі в політичних іграх, – Туск

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що не дозволить використовувати питання Волинської трагедії у політичних іграх. Про це він сказав на пресконференції із Володимиром Зеленським.

Туск зазначив, що Україна і Польща знаходять «спільну мову і методи спільних дій, коли йдеться про питання Волинської трагедії та інші чутливі, драматичні питання нашої історії».

«Вони вимагають емпатії з боку України до Польщі і з боку Польщі до України. Це має бути паралельно. Я не дозволю, щоб цю драматичну історію використовували в якихось політичних іграх у Польщі», – підкреслив польський прем’єр.

Також він категорично проти спроб чинити тиск на Україну у контексті її підтримки в конфронтації з Росією.

«Ми в процесі вирішення проблеми гідного поховання і вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії», – Туск.

Трагічна історія Пужників

Перші згадки про Пужники датуються 1424 роком, воно знаходилось між Бучачем і Коропцем сучасної Тернопільської області. У ХХ столітті Пужники заселяли переважно поляки.

Під час ІІ Світової війни у Пужниках були підрозділи Армії Крайової під керівництвом поручника Мечислава Варунка. З приходом радянської окупації родин осадників вивезли на Сибір у 1940 році. Місцевих мешканців змусили воювали із українськими повстанцями у складі «истребительного батальйона». У 1944 році підрозділ АК роззброїли, а його керівника також вивезли на Сибір.

В ніч на 14 лютого 1945 р. один із куренів УПА здійснив напад на село під час якого було вбито близько 80 осіб. Польські жителі, які пережили напад, невдовзі залишили Пужники.

Згодом радянська влада почала заселяти у будинки поляків українців, яких примусово депортували із їхніх етнічних земель на території сучасної Польщі, під час операції «Вісла».

У 1949 окупаційна влада постановила повністю ліквідувати Пужники, а назву села стерти із карти.

Що передувало: 10 січня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про те, що було ухвалено рішення про перші ексгумації польських жертв Волинської трагедії в Україні. Україна та Польща обмінялися списками місць для ексгумації.

Як відомо, Україна призупинила видачу дозволів на ексгумацію останків жертв Волинської трагедії у 2017 році у відповідь на знесення у Польщі українських пам’ятників, зокрема й пам’ятника УПА на цвинтарі у Грушовичах на Підкарпатті.

У 2019 році президент Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену заборону, адже з Польщею вдалось домовитися про відновлення пошкодженої у 2020-му могили воїнів УПА на горі Монастир, що біля кордону з Україною. Надмогильну таблицю тоді відновили, але чомусь уже без списку імен повстанців, які загинули у боях із радянським НКВС.

Зі свого боку Україна не відновила видачу дозволів на проведення ексгумації останків жертв Волинської трагедії, а польські політики регулярно піднімають цю тему, щоразу «підігріваючи» градус суспільного обурення.

У жовтні 2024 року стало відомо, що український інститут національної пам’яті планує включити роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році, зважаючи на відповідні запити з боку громадян Польщі.

У листопаді 2024 року очільники МЗС України та Польщі ухвалили спільну заяву щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії.

Проблема Волинської трагедії

Реальну історію Волинської трагедії 1943-1944 років український та польський народи бачать кардинально по-різному. У Польщі її називають «різаниною» і вважають геноцидом поляків в Україні, що був ініційований на найвищому рівні українських ОУН та УПА. Натомість в Україні зауважують, що це була трагедія обох народів, бо відбулися двосторонні масові вбивства, як поляків так і українців. А відтак закликають до взаємних вибачень, міжнаціонального прощення та примирення.

Дотепер історики не можуть дійти до спільної думки щодо кількості жертв. Офіційна Варшава говорить про 100 тисяч загиблих, проте ця цифра не підтверджена історичними джерелами і дослідженнями. За даними істориків, в тому числі й польських, на Волині було вбито від 30 до 70 тисяч місцевих поляків. Кількість жертв серед українців оцінюють від 5 тисяч до понад 20 тисяч людей.

Що насправді сталося між поляками та українцями, розповідаємо тут.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.