Наземні роботи на війні: як НРК відкривають безпечніші формати служби в ЗСУ

11 грудня 2025 року в Києві відбувся Defense Forum «Наземні роботизовані комплекси на війні. Проблеми та рішення», організований 93-ю окремою механізованою бригадою «Холодний Яр».
Захід зібрав військових практиків і національних виробників, щоб обговорити, як масштабувати успішний бойовий досвід застосування наземних роботизованих комплексів (НРК) у Збройних Силах України.
У форумі взяли участь представники понад 100 бойових бригад, а також українські виробники наземних роботизованих систем. У форматі презентацій і панельних дискусій військові, які вже пройшли шлях упровадження НРК, поділилися практичними кейсами та баченням подальшого розвитку цього напряму.
Практичний досвід бригад
У складі 93-ї ОМБр з листопада 2025 року функціонує батальйон безпілотних наземних систем Alter Ego. Окремі бригади — зокрема Третя штурмова та «Хартія» — мають у своїй структурі підрозділи НРК.
Ці підрозділи виконують завдання з логістики, евакуації поранених і загиблих, а також мають підтверджені кейси бойового застосування — зокрема ураження противника за допомогою дистанційних засобів.
За оцінками учасників форуму, 2026 рік стане роком масштабування НРК у бригадах, однак командири вже стикаються з практичними питаннями швидкого й ефективного розгортання таких підрозділів.
- Фото: Віталій Павленко
Ключові виклики, які обговорили на форумі
Учасники заходу окреслили чотири основні блоки проблем і рішень:
- Люди. Які фахівці потрібні для підрозділів НРК, де їх шукати та як швидко готувати операторів, інженерів-механіків та командирів.
- Озброєння. Які зразки НРК доцільно закуповувати: що реально працює «з коробки», не потребує надмірної кастомізації та дозволяє швидко вводити комплекси в бойову роботу; як налагоджувати ефективний швидкий зворотний зв’язок із виробниками.
- Система. Як вибудувати внутрішні процеси в бригаді: майстерні, планування та аналіз місій, підготовку персоналу, а також оцінку ефективності застосування НРК.
- Координація. Як налагодити й збалансувати взаємодію військових, навчальних центрів, виробників та держави у контексті масштабування, щоб кожен взяв на себе свою властиву функцію, забезпечивши відповідні ресурси та підтримку.
Безпека служби та кадровий потенціал
Окремо наголошувалося, що НРК відкривають можливості безпечнішої військової служби — виконання дистанційних місій на відстані 10–50 км. Це важливо як для мобілізації та рекрутингу цивільних, так і для перекваліфікації піхотинців, які пройшли лікування або реабілітацію після поранень і бажають продовжувати службу.
Додатковим фактором зростання інтересу до НРК стало нещодавнє рішення Міністерства оборони України дозволити школам операторів безпілотних систем готувати також фахівців з наземних роботизованих комплексів.
«Якщо раніше ми з НРК їздили на відстань 10 кілометрів, то зараз можемо дійти до Донецька», резюмував про темпи розвитку НРК у війську один зі спікерів.
АрміяInform регулярно висвітлює впровадження НРК в Українському війську і в наступних публікаціях планує поділитися ключовими інсайтами з Defense Forum, які допоможуть глибше розібратися в тематиці наземних роботизованих комплексів та їх ролі у сучасній війні




























