Навіть, якщо ми не пам’ятаємо: події раннього дитинства зберігаються в мозку і впливають на життя

Команда вчених з Нью-Йоркського університету під час дослідження з’ясувала, що спогади з раннього дитинства, ймовірно, зберігаються в мозку все життя.
– Парадокс дитячої амнезії, полягає в тому, як ці переживання назавжди впливають на наше життя, навіть якщо вони забуті, – зазначає професорка нейронауки Крістіна Альберіні.
Ранні спогади
Раніше вчені вважали, що спогади, які склалися до семи років, руйнуються швидше, ніж коли ми стаємо дорослими. Водночас, існують результати досліджень, які вносять певні корективи в дискусію щодо дитячої амнезії.
Дослідження 1980-х років показали, що навіть дворічні малюки можуть формувати спогади і в найдрібніших подробицях згадувати події, які відбулися місяцями раніше. При цьому рання дитяча травма збільшує ризик тривожності та депресії в майбутньому.
Пам’ятати підсвідомо
Дослідження Альберіні показали, що спогади, які склалися в період дитячої амнезії, справді зберігаються в мозку аж до дорослого життя, хоча вони й не пам’ятаються свідомо. Але це згідно з дослідами, у яких брали участь тварини.
– Якщо діти потрапляють у складні ситуації в ранньому дитинстві, можливо, вони не пам’ятають подробиць, але їхній мозок буде сформований відповідно до цього досвіду, – каже фахівець.
До двох років і раніше
В опитуванні 2018 року 39% респондентів повідомили, що їхні перші спогади виникли у віці двох років або молодше. Дослідники припустили, що дуже ранні спогади були придумані і засновані на фотографіях або сімейних історіях.
Але виникає питання: якщо досвід наших ранніх етапів – перший день народження, перші кроки, перша поїздка на пляж – захований десь у мозку, чому ми не можемо свідомо отримати до нього доступ?
Психологи стверджують, що забування може бути адаптивним. Але це не пояснює, чому спогади, що склалися до семи років, мабуть, руйнуються швидше, ніж коли ми стаємо дорослими.
Вплив культури на пам’ять
Перші спогади американців датуються у віці близько 3,5 років, що майже на півроку молодше, ніж у китайців.
У новозеландських маорі перші спогади з’являються раніше, ніж у дітей європейського походження, приблизно у 2,5 року.
Професорка Елейн Різ з Університету Отаго, яка вивчає автобіографічну пам’ять у дітей і підлітків, вказує на сильний акцент на усні традиції в культурі маорі, а також докладні розмови під час спогадів про події, які минули.
Різ простежила за групами дітей від ясельного віку до підліткового і виявила, що люди, які мають багатше наративне середовище в дитинстві, могли пригадати більш ранні та докладні перші спогади в підлітковому віці.
Це стосується дітей, чиї матері ставили відкриті запитання і були більш докладними.
Джерело ФАКТИ. ICTV
2025-02-17 09:21:00