Навчили дрона шукати міни і запустили знання у космос: чим українські діти-науковці вразили світ у 2022 році
Повномасштабна війна завдала неймовірного удару по системі української освіти, певнять фахівці, проте це не знищило її. Незважаючи на зруйновані школи, вимушену еміграцію дітей і вчителів, у 2022 році юні українці вражали своїми перемогами, зокрема у світі науки.
Разом із Малою академією наук, чиїми підопічними є автори найпрестижніших розробок, ми розповімо про тріумфальні миті молодого покоління наших юних науковців у часи війни.
Найкращий студент світу – 17-річний Ігор Клименко
Global Student Prize — це нагорода для студентів віком від 16 років, яку заснувала організація Chegg.org у партнерстві з Varkey Foundation. Премію запровадили, аби висвітлювати змінотворчі зусилля студентів у всьому світі. 2022 року таким ініціатором зміни світу на краще став Ігор Клименко — вихованець Малої академії наук, а нині студент фізико-математичного факультету НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського.
Ще з дитинства хлопець шукав себе в танцях, музиці, малюванні, але найбільше його захопила робототехніка.
– Вже з початком війни у 2014 році я був повністю оточений робототехнікою: ходив на гуртки, генерував ідеї, майстрував щось вдома. Коли дізнався про жахливі наслідки бойових дій, захотів бути корисним державі та поєднувати це з улюбленою справою. Так розпочався мій шлях роботи над дроном-міношукачем, — розповідає Ігор.
Хлопець розробив і запатентував перший у світі дрон-міношукач, що дозволяє мінімізувати людський фактор у пошуку мін. У квітні хлопець долучився до програми UF, бізнес-інкубатора МАН, Startup Beginner, щоб удосконалити свій прототип коптера-міношукача, та став одним із найкращих випускників.
У червні Ігор розпочав навчання вже на дорослій програмі UF — Empowering Future Entrepreneurial Ukraine та отримав стипендію €5 тис. від фінської інвестиційної компанії Ministry of Good Spirit для мотивації та подальшої роботи над дроном.
– Сам для себе я вивів такий принцип: користуйся кожною нагодою, що підвертається. Саме тому я беру участь у всіх конкурсах, подаю заявки всюди, де тільки можна, і практично не відхиляю пропозицій, які стосуються можливостей розповісти про себе і спробувати свої сили, — ділиться Ігор.
Так Ігор дійшов і до світового визнання та перемоги на Global Student Prize. Він отримав $100 тис. стипендії, більшу частину якої планує вкласти в розвиток свого стартапу. Хлопець, який увійшов у список 100 найкращих студентів світу, хоче почати масове виробництво свого винаходу, залучити якомога більше компаній та організацій, щоб інвестувати в готовий продукт і поширювати його для допомоги Україні.
Одеські та харківські школярі відправили власні мінілабораторії у космос
З 2010 року у світі існує програма шкільних космічних експериментів — SSEP. Цю ініціативу запровадили для того, аби діти з десятків країн могли проєктувати та пропонувати реальні експерименти з мікрогравітацією.
Цьогоріч переможцями стали вихованці Рішельєвського наукового ліцею Одеси та гімназії №47 Харкова, яку зруйнував російський снаряд. Вражає, що попри війну та руйнації, учасники не покинули проєкт. Обидві команди прибули до США, аби розпочати дослідження та запустити розробки на Міжнародну космічну станцію на кораблі SpaceX Dragon. Діти відвідали команду NASA та спостерігали за відльотом ракети на мисі Канаверал, з якого запускали всі місії Аполлона на Місяць.
Команда Рішельєвського наукового ліцею складалася з учнів 8-го класу Андрія Гриба, Нікіти Скрипника та наукової керівниці Анастасії Маслечко. Вони представляли роботу, що має назву Вплив мікрогравітації на калій(III) гексаціаноферат. Це важливий проєкт, адже існування людини поза межами Землі потребує вирішення багатьох технологічних завдань, зокрема вирощування кристалів.
– Основна мета проєкту — перевірити, як гравітація впливає на ріст таких кристалів і чи зможуть вони вирости більшими в умовах мікрогравітації, ніж у земних. Практична користь результатів — що кристали солі, яку ми вибрали, мають хороші окисні властивості — їх можна використати, наприклад, як окисник у ракетних двигунах, – розповідає Нікіта Скрипник.
А ось учні 11-го класу Софія Давидова, Михайло Гарькавець, Єлизавета Садчикова, Владислав Волков і науковий керівник Андрій Самойлов представляли Харківську гімназію №47. Команда працювала над проєктом Затвердіння стоматологічних матеріалів в умовах мікрогравітації.
– Стоматологія астронавтам дуже потрібна: через те, що вони можуть їсти лише м’яку та рідку їжу, їхні зуби не виконують функцію жування і стають крихкими. Виникає потреба їх лікувати. Вже відомі ситуації, коли астронавтам доводилося самостійно встановлювати пломби на МКС.
У сучасній стоматології використовують здебільшого фотополімерні матеріали, а на космічній станції з цим можуть виникнути проблеми. Справа в тому, що ультрафіолетові лампи, які потрібні стоматологам, не можна використовувати на станції через ризик пожежі. Тому для нас стало важливим дослідити цю тему, щоб у майбутньому здійснювали пломбування в космосі, – пояснює сенс роботи Софія Давидова.
Перемоги на Міжнародній виставці винаходів у Хорватії INOVA
INOVA — міжнародна виставка винаходів, що проходить із 1971 року та дає науковцям з усього світу можливість презентувати проєкти в секціях будівництва, електроніки, медицини, довкілля, безпеки, спорту, соціальних інновацій і багатьох інших. Цьогоріч на конкурсі Україну представляли 40 винахідників, які здобули золоті медалі та спеціальні нагороди за хоробрість.
Одна з переможниць, українська школярка Ілона Тилевна, створила програмне забезпечення, що допоможе забудовникам проєктувати житлові райони відповідно до будівельних норм. Із розробкою вона здобула золоту нагороду на інноваційному шоу.
– Програма вирішує три типи завдань. По-перше, допомагає оптимально розміщувати будинки на визначеній території з урахуванням будівельних норм. По-друге, спрощує проєктування soft-інфраструктури: шкіл, садочків, супермаркетів тощо. І по-третє, полегшує розробку транспортної мережі й пішохідних переходів, – розповідає дівчина.
Інший учасник, Михайло Шиндер, здобув золоту нагороду за розробку застосунку, що покликаний навчати програмування школярів. За словами хлопця, його розробка перекладає блоки у програмний код і навпаки. Тож учень чи учениця мають можливість бачити свою програму одночасно у два способи — блоками та як текст — і краще розуміти, як відбуваються всі процеси. Саме можливість перетворювати код у блоки вирізняє його застосунок з-поміж багатьох аналогів.
Зліва направо: Михайло Шиндер, Ілона Тилевна, Олег Іванків
Ще один переможець, Олег Іванків, отримав нагороду за створення портативної зарядної смартстанції, що поєднує всі новітні технології зарядних пристроїв і долає обмеження аналогів, що популярні на ринку.
– Головна відмінність моєї смартстанції від інших — вона модулярна (може розкладатися на частини — Ред.), тож її функціонал доволі розлогий. Наприклад, можна від’єднати акумуляторний відсік й отримати звичайний компактний повербанк із USB-портом. Якщо ж потрібно зарядити багато пристроїв, достатньо під’єднати акумулятор назад і користуватися повноцінною зарядною станцією з 3 USB-портами з технологією Quick Charge та двома панелями для бездротової зарядки, — зазначає хлопець.
Українські підлітки перемогли на Міжнародному конкурсі інновацій PRIX EIFFEL у Парижі
PRIX EIFFEL — один із головних світових заходів на честь Гюстава Ейфеля. На змаганні науковці з усього світу презентують свої розробки в галузях індустрії, біотехнологій, освіти, транспорту, ІТ, медицини та інших. Україна у PRIX EIFFEL брала участь вдруге — цього року свої ідеї презентували три учасники, які отримали за них одну срібну та дві бронзові нагороди.
Одна з цьогорічних переможниць, Ольга Воляник, розробила комплексний метод оцінювання користувацького досвіду та здобула з проєктом бронзову нагороду.
– Я створила власний комплексний метод, який оцінює досвід користувачів вебсервісів. Для цього я використала принцип нечіткої логіки — це такий вид логіки, коли для опису числових значень використовують слова. Опісля на основі лінгвістичних даних ухвалюють рішення, – розповідає дівчина.
Ще один учасник, Олексій Бакланов, виборов бронзу за розробку гри, що навчає користувачів інформаційної безпеки та боротьби з комп’ютерними вірусами.
– Я розробив комп’ютерну гру Боротьба з комп’ютерними вірусами, що ознайомлює користувачів із важливістю кібербезпеки й інфогігієни (принципів безпечного користування інтернетом і споживання інформації в мережі), а також навчає протидії вірусам. Створив цю гру за допомогою ігрового двигуна Unity з написанням коду на C#. У розробці я поєднав простий 2D-платформер та інтерактивне знешкодження комп’ютерного вірусу, — каже він.
Юні українці підкорили міжнародний ярмарок науки в Туреччині Buca IMSEF
Buca IMSEF — це міжнародний ярмарок науки, енергетики, інженерії та музики для старшокласників, на якому підлітки з різних куточків світу створюють наукові й технічні дослідження, диджиталізують і роботизують світ через інновації. Цьогоріч українська делегація втретє взяла участь у змаганні.
Один із переможців від української команди — Назар Олійник. Хлопець дослідив рівень забрудненості повітря в містах Полтавської області. Зі своїм проєктом виборов золото та спеціальну нагороду на Buca IMSEF — можливість опублікувати роботу в журналі.
МАНівець працював над проєктом більш як три роки. Аби зробити його більш практичним, встановив у Полтаві станції для моніторингу якості повітря — на сьогодні вже 6 за різними адресами — саме за допомогою них збирає інформацію. До слова, пристрої хлопець розробляв самостійно й донині продовжує їх вдосконалювати.
Інша переможниця, Діана Зазубик, досліджувала термоелектричні властивості матеріалів. За свій проєкт дівчина отримала срібну нагороду.
– Я у своїй роботі мала за мету знайти метод синтезу термоелектричного матеріалу, за допомогою якого працює термоелектричний генератор, аби підвищити ефективність пристрою. За результатами дослідження з’ясувала, що один з альтернативних способів отримання енергії — це використання термоелектричного генератора на основі плюмбум телуриду.
Також на Buca IMSEF перемогла Анастасія Веретельник, яка створила програму на основі штучного інтелекту, що визначає властивості надпровідників. За свій проєкт дівчина отримала бронзу.
– Я досліджувала надпровідність — це досить актуальна тема під час війни, коли маємо проблеми з електрикою, адже за допомогою провідників виготовляють пристрої, що передають енергію. У межах проєкту створила програму на основі машинного навчання, яка здатна прогнозувати температуру переходу речовин і виявляти властивості надпровідників.
У Малій академії наук розповідають: цьогоріч, попри війну, юні українці здобули майже 300 перемог на більш як 20 міжнародних конкурсах.
– Здається, кожна дитина усвідомлювала особисту відповідальність і колективну, вони доводили, що навіть за таких умов ми перемагаємо, а головна перемога в нас попереду, — ділиться заступник директора з управління стратегічними проєктами та міжнародних відносин Євген Кудрявець.
Крім цього, українській науковій спільноті вдалося досягти виключення агресора – Росії – як члена з багатьох міжнародних наукових асоціацій, конкурсів та змагань. І водночас – підтримувати участь українських дітей в міжнародних конкурсах під час усіх місяців великої війни.
– Наш міжнародний відділ писав десятки запитів із проханням зробити для нас виняток і дозволити брати дітям участь у змаганнях онлайн. Світ оговтувався від дворічного ковіду, нарешті всі почали повертатися до живого спілкування, але для наших дітей ця можливість все ще лишалася закритою. Ми всією командою пишаємося ними до Місяця й назад. І точно знаємо, що з ними майбутнє України в надійних руках. На порозі 2023-го переконані, що далі — лише вперед і вгору, — додає керівниця комунікаційного офісу МАН Олена Северенчук.
Повномасштабна війна завдала неймовірного удару по системі української освіти, певнять фахівці, проте це не знищило її. Незважаючи на зруйновані школи, вимушену еміграцію дітей і вчителів, у 2022 році юні українці вражали своїми перемогами, зокрема у світі науки.
Разом із Малою академією наук, чиїми підопічними є автори найпрестижніших розробок, ми розповімо про тріумфальні миті молодого покоління наших юних науковців у часи війни.
Найкращий студент світу – 17-річний Ігор Клименко
Global Student Prize — це нагорода для студентів віком від 16 років, яку заснувала організація Chegg.org у партнерстві з Varkey Foundation. Премію запровадили, аби висвітлювати змінотворчі зусилля студентів у всьому світі. 2022 року таким ініціатором зміни світу на краще став Ігор Клименко — вихованець Малої академії наук, а нині студент фізико-математичного факультету НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського.
Ще з дитинства хлопець шукав себе в танцях, музиці, малюванні, але найбільше його захопила робототехніка.
– Вже з початком війни у 2014 році я був повністю оточений робототехнікою: ходив на гуртки, генерував ідеї, майстрував щось вдома. Коли дізнався про жахливі наслідки бойових дій, захотів бути корисним державі та поєднувати це з улюбленою справою. Так розпочався мій шлях роботи над дроном-міношукачем, — розповідає Ігор.
Хлопець розробив і запатентував перший у світі дрон-міношукач, що дозволяє мінімізувати людський фактор у пошуку мін. У квітні хлопець долучився до програми UF, бізнес-інкубатора МАН, Startup Beginner, щоб удосконалити свій прототип коптера-міношукача, та став одним із найкращих випускників.
У червні Ігор розпочав навчання вже на дорослій програмі UF — Empowering Future Entrepreneurial Ukraine та отримав стипендію €5 тис. від фінської інвестиційної компанії Ministry of Good Spirit для мотивації та подальшої роботи над дроном.
– Сам для себе я вивів такий принцип: користуйся кожною нагодою, що підвертається. Саме тому я беру участь у всіх конкурсах, подаю заявки всюди, де тільки можна, і практично не відхиляю пропозицій, які стосуються можливостей розповісти про себе і спробувати свої сили, — ділиться Ігор.
Так Ігор дійшов і до світового визнання та перемоги на Global Student Prize. Він отримав $100 тис. стипендії, більшу частину якої планує вкласти в розвиток свого стартапу. Хлопець, який увійшов у список 100 найкращих студентів світу, хоче почати масове виробництво свого винаходу, залучити якомога більше компаній та організацій, щоб інвестувати в готовий продукт і поширювати його для допомоги Україні.
Одеські та харківські школярі відправили власні мінілабораторії у космос
З 2010 року у світі існує програма шкільних космічних експериментів — SSEP. Цю ініціативу запровадили для того, аби діти з десятків країн могли проєктувати та пропонувати реальні експерименти з мікрогравітацією.
Цьогоріч переможцями стали вихованці Рішельєвського наукового ліцею Одеси та гімназії №47 Харкова, яку зруйнував російський снаряд. Вражає, що попри війну та руйнації, учасники не покинули проєкт. Обидві команди прибули до США, аби розпочати дослідження та запустити розробки на Міжнародну космічну станцію на кораблі SpaceX Dragon. Діти відвідали команду NASA та спостерігали за відльотом ракети на мисі Канаверал, з якого запускали всі місії Аполлона на Місяць.
Команда Рішельєвського наукового ліцею складалася з учнів 8-го класу Андрія Гриба, Нікіти Скрипника та наукової керівниці Анастасії Маслечко. Вони представляли роботу, що має назву Вплив мікрогравітації на калій(III) гексаціаноферат. Це важливий проєкт, адже існування людини поза межами Землі потребує вирішення багатьох технологічних завдань, зокрема вирощування кристалів.
– Основна мета проєкту — перевірити, як гравітація впливає на ріст таких кристалів і чи зможуть вони вирости більшими в умовах мікрогравітації, ніж у земних. Практична користь результатів — що кристали солі, яку ми вибрали, мають хороші окисні властивості — їх можна використати, наприклад, як окисник у ракетних двигунах, – розповідає Нікіта Скрипник.
А ось учні 11-го класу Софія Давидова, Михайло Гарькавець, Єлизавета Садчикова, Владислав Волков і науковий керівник Андрій Самойлов представляли Харківську гімназію №47. Команда працювала над проєктом Затвердіння стоматологічних матеріалів в умовах мікрогравітації.
– Стоматологія астронавтам дуже потрібна: через те, що вони можуть їсти лише м’яку та рідку їжу, їхні зуби не виконують функцію жування і стають крихкими. Виникає потреба їх лікувати. Вже відомі ситуації, коли астронавтам доводилося самостійно встановлювати пломби на МКС.
У сучасній стоматології використовують здебільшого фотополімерні матеріали, а на космічній станції з цим можуть виникнути проблеми. Справа в тому, що ультрафіолетові лампи, які потрібні стоматологам, не можна використовувати на станції через ризик пожежі. Тому для нас стало важливим дослідити цю тему, щоб у майбутньому здійснювали пломбування в космосі, – пояснює сенс роботи Софія Давидова.
Перемоги на Міжнародній виставці винаходів у Хорватії INOVA
INOVA — міжнародна виставка винаходів, що проходить із 1971 року та дає науковцям з усього світу можливість презентувати проєкти в секціях будівництва, електроніки, медицини, довкілля, безпеки, спорту, соціальних інновацій і багатьох інших. Цьогоріч на конкурсі Україну представляли 40 винахідників, які здобули золоті медалі та спеціальні нагороди за хоробрість.
Одна з переможниць, українська школярка Ілона Тилевна, створила програмне забезпечення, що допоможе забудовникам проєктувати житлові райони відповідно до будівельних норм. Із розробкою вона здобула золоту нагороду на інноваційному шоу.
– Програма вирішує три типи завдань. По-перше, допомагає оптимально розміщувати будинки на визначеній території з урахуванням будівельних норм. По-друге, спрощує проєктування soft-інфраструктури: шкіл, садочків, супермаркетів тощо. І по-третє, полегшує розробку транспортної мережі й пішохідних переходів, – розповідає дівчина.
Інший учасник, Михайло Шиндер, здобув золоту нагороду за розробку застосунку, що покликаний навчати програмування школярів. За словами хлопця, його розробка перекладає блоки у програмний код і навпаки. Тож учень чи учениця мають можливість бачити свою програму одночасно у два способи — блоками та як текст — і краще розуміти, як відбуваються всі процеси. Саме можливість перетворювати код у блоки вирізняє його застосунок з-поміж багатьох аналогів.
Зліва направо: Михайло Шиндер, Ілона Тилевна, Олег Іванків
Ще один переможець, Олег Іванків, отримав нагороду за створення портативної зарядної смартстанції, що поєднує всі новітні технології зарядних пристроїв і долає обмеження аналогів, що популярні на ринку.
– Головна відмінність моєї смартстанції від інших — вона модулярна (може розкладатися на частини — Ред.), тож її функціонал доволі розлогий. Наприклад, можна від’єднати акумуляторний відсік й отримати звичайний компактний повербанк із USB-портом. Якщо ж потрібно зарядити багато пристроїв, достатньо під’єднати акумулятор назад і користуватися повноцінною зарядною станцією з 3 USB-портами з технологією Quick Charge та двома панелями для бездротової зарядки, — зазначає хлопець.
Українські підлітки перемогли на Міжнародному конкурсі інновацій PRIX EIFFEL у Парижі
PRIX EIFFEL — один із головних світових заходів на честь Гюстава Ейфеля. На змаганні науковці з усього світу презентують свої розробки в галузях індустрії, біотехнологій, освіти, транспорту, ІТ, медицини та інших. Україна у PRIX EIFFEL брала участь вдруге — цього року свої ідеї презентували три учасники, які отримали за них одну срібну та дві бронзові нагороди.
Одна з цьогорічних переможниць, Ольга Воляник, розробила комплексний метод оцінювання користувацького досвіду та здобула з проєктом бронзову нагороду.
– Я створила власний комплексний метод, який оцінює досвід користувачів вебсервісів. Для цього я використала принцип нечіткої логіки — це такий вид логіки, коли для опису числових значень використовують слова. Опісля на основі лінгвістичних даних ухвалюють рішення, – розповідає дівчина.
Ще один учасник, Олексій Бакланов, виборов бронзу за розробку гри, що навчає користувачів інформаційної безпеки та боротьби з комп’ютерними вірусами.
– Я розробив комп’ютерну гру Боротьба з комп’ютерними вірусами, що ознайомлює користувачів із важливістю кібербезпеки й інфогігієни (принципів безпечного користування інтернетом і споживання інформації в мережі), а також навчає протидії вірусам. Створив цю гру за допомогою ігрового двигуна Unity з написанням коду на C#. У розробці я поєднав простий 2D-платформер та інтерактивне знешкодження комп’ютерного вірусу, — каже він.
Юні українці підкорили міжнародний ярмарок науки в Туреччині Buca IMSEF
Buca IMSEF — це міжнародний ярмарок науки, енергетики, інженерії та музики для старшокласників, на якому підлітки з різних куточків світу створюють наукові й технічні дослідження, диджиталізують і роботизують світ через інновації. Цьогоріч українська делегація втретє взяла участь у змаганні.
Один із переможців від української команди — Назар Олійник. Хлопець дослідив рівень забрудненості повітря в містах Полтавської області. Зі своїм проєктом виборов золото та спеціальну нагороду на Buca IMSEF — можливість опублікувати роботу в журналі.
МАНівець працював над проєктом більш як три роки. Аби зробити його більш практичним, встановив у Полтаві станції для моніторингу якості повітря — на сьогодні вже 6 за різними адресами — саме за допомогою них збирає інформацію. До слова, пристрої хлопець розробляв самостійно й донині продовжує їх вдосконалювати.
Інша переможниця, Діана Зазубик, досліджувала термоелектричні властивості матеріалів. За свій проєкт дівчина отримала срібну нагороду.
– Я у своїй роботі мала за мету знайти метод синтезу термоелектричного матеріалу, за допомогою якого працює термоелектричний генератор, аби підвищити ефективність пристрою. За результатами дослідження з’ясувала, що один з альтернативних способів отримання енергії — це використання термоелектричного генератора на основі плюмбум телуриду.
Також на Buca IMSEF перемогла Анастасія Веретельник, яка створила програму на основі штучного інтелекту, що визначає властивості надпровідників. За свій проєкт дівчина отримала бронзу.
– Я досліджувала надпровідність — це досить актуальна тема під час війни, коли маємо проблеми з електрикою, адже за допомогою провідників виготовляють пристрої, що передають енергію. У межах проєкту створила програму на основі машинного навчання, яка здатна прогнозувати температуру переходу речовин і виявляти властивості надпровідників.
У Малій академії наук розповідають: цьогоріч, попри війну, юні українці здобули майже 300 перемог на більш як 20 міжнародних конкурсах.
– Здається, кожна дитина усвідомлювала особисту відповідальність і колективну, вони доводили, що навіть за таких умов ми перемагаємо, а головна перемога в нас попереду, — ділиться заступник директора з управління стратегічними проєктами та міжнародних відносин Євген Кудрявець.
Крім цього, українській науковій спільноті вдалося досягти виключення агресора – Росії – як члена з багатьох міжнародних наукових асоціацій, конкурсів та змагань. І водночас – підтримувати участь українських дітей в міжнародних конкурсах під час усіх місяців великої війни.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
– Наш міжнародний відділ писав десятки запитів із проханням зробити для нас виняток і дозволити брати дітям участь у змаганнях онлайн. Світ оговтувався від дворічного ковіду, нарешті всі почали повертатися до живого спілкування, але для наших дітей ця можливість все ще лишалася закритою. Ми всією командою пишаємося ними до Місяця й назад. І точно знаємо, що з ними майбутнє України в надійних руках. На порозі 2023-го переконані, що далі — лише вперед і вгору, — додає керівниця комунікаційного офісу МАН Олена Северенчук.
Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-12-26 14:14:02
