Народний депутат Олена Шуляк ґрунтовно відповіла усім критикам проєкту №5655

Міста України роками потерпають від неефективної системи містобудівного контролю: незаконні будівництва, які неможливо знести, обмануті інвестори, відсутність комфортної житлової інфраструктури та безліч інших наслідків.

Головні бенефіціари нового закону — це, звісно, громади, а на підтримку законопроєкту виступила Всеукраїнська асоціація громад, що налічує понад 800 громад по всій Україні.

Про це у авторській колонці для видання ZN.ua пише народний депутат, голова партії Слуга народу Олена Шуляк.

У матеріалі народний депутат розібрала усі вісім тверджень, які були озвучені критиками реформи містобудування.

За її думкою, ключові претензії до законопроєкту №5655 – це подекуди узагальнені позиції, які можуть свідчити про нерозуміння самих підвалин реформи.

• Знищення ідеї запровадження електронної системи регулювання містобудування: відсутня відповідальність реєстраторів за невиконання чи порушення закону, прав суб’єктів

– Відповідальність реєстраторів за невиконання чи порушення закону передбачена загальними нормами законодавства та не потребує окремого врегулювання у сфері містобудування. У рамках реформи передбачене посилення відповідальності всіх учасників містобудування, зокрема й реєстраторів.

Був у першому читанні прийнятий законопроєкт №5877 щодо внесення змін до КУпАП та ККУ для посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності. Зокрема, йдеться про посилення відповідальності за внесення до державних реєстрів свідомо неправдивих даних, – пише Олена Шуляк.

• Стимулювання самовільного будівництва: впроваджується обов’язок відшкодувати його вартість органом місцевого самоврядування в разі прийняття судом рішення про незаконність будівництва

– Насправді новий закон розроблений для мінімізації самої можливості для появи самовільних будівництв. Згідно із законопроєктом №5655, об’єкт самочинного будівництва може бути примусово демонтований без будь-якої компенсації забудовнику і, навпаки, коштом забудовника, – зазначила Олена Шуляк.

• Легалізація незаконного будівництва, здійсненого до набрання чинності законом

– Це чергове твердження, що не відповідає дійсності. Об’єкти, що споруджувалися без набуття права на виконання будівельних робіт, можуть прийматися в експлуатацію, тільки якщо вони відповідають критеріям для об’єктів, які можуть споруджуватися на підставі будівельного паспорта, – каже народний депутат.

Шуляк додала, що тут йдеться про конкретні визначені законом випадки, й це не є законодавчою новелою, адже аналогічна норма була і в старому законі.

• Передача суб’єктам господарювання (створеним забудовниками) виключно державної функції контролю та нагляду за суб’єктами господарювання (забудовниками): бізнес контролюватиме інший бізнес

За словами Олени Шуляк, це некоректне трактування самої суті реформи, яка полягає в демонополізації функцій контролю для зменшення корупційних ризиків.

– Замовник будівництва обирає орган контролю між двох альтернатив — ОМС чи приватний контроль. Водночас функція контролю залишається в ОМС, тоді як приватний контроль не замінює державного, а існує паралельно.

Складні інфраструктурні об’єкти зі значним класом наслідків (мости, метро, шляхопроводи), об’єкти, замовниками яких є державні органи, ОМС, чи об’єкти культурної спадщини національного значення залишаються у сфері контролю винятково держави (Державної інспекції архітектури та містобудування, ДІАМ), – повідомила Олена Шуляк.

Вона впевнена: роками державні посадовці зловживали своїми правами у сфері містобудівного контролю, а ефективних механізмів запобігання цьому не було.

Тож, запровадження ринкового інституту приватного контролю дає можливість передбачити набагато більш серйозні запобіжники, ключовий з яких — розширена відповідальність за результати роботи власним майном.

• Обмеження можливостей органів місцевого самоврядування в частині нагляду та контролю: впровадження моніторингу, який забороняє доступ на об’єкти, фіксацію порушень і призупинення незаконного будівництва

За думкою Олени Шуляк, ОМС і раніше не мали повноважень щодо здійснення нагляду, адже наразі це функція Державної інспекції архітектури та містобудування.

За новим законом ця функція переходить до Міністерства розвитку громад, територій і інфраструктури, адже ДІАМ не може бути одночасно органом контролю і нагляду — це конфлікт інтересів.

– Органи місцевого самоврядування отримають нові повноваження. Зокрема, вони можуть здійснювати містобудівний контроль, якщо замовник будівництва обрав їх як контролера. Вони здійснюють містобудівний контроль завжди за об’єктами самочинного будівництва — у разі невиконання приписів органу містобудівного контролю. Важливим нововведенням є те, що постійний моніторинг забудови в громадах стає обов’язком, а не можливістю для органів місцевого самоврядування, – каже ініціаторка законопроєкту №5655.

• Монополізація допуску на ринок: право підпису документів у однієї особи на місто, зупинка нелегального будівництва через центральний рівень; створення нового органу (Містобудівної палати) із широкими повноваженнями, які включають винесення вердиктів щодо правопорушень у містобудівній сфері

За думкою Олени Шуляк, законопроєкт №5655 пропонує прозору та зрозумілу процедуру допуску на ринок. Це буде здійснюватися через електронне урядування замість надання дозволів у ручному режимі.

– Норми про передачу повноважень щодо зупинки нелегального будівництва на центральний рівень у новому законі відсутні. А новостворена Містобудівна палата не матиме широких повноважень, адже буде лише дорадчо-консультативним органом при Мінінфраструктури, і всі рішення палати будуть затверджуватися міністром, – підкреслила Олена Шуляк.

• Позбавлення громадськості прав ініціювати обов’язкові перевірки будівництва в разі виявлення ними порушень, а отже, збільшення кількості конфліктів між громадськістю та забудовниками

Олена Шуляк заперечила подібне твердження, адже громадськість не лише матиме можливості ініціювати обов’язкові перевірки об’єктів, а й отримає для цього нові інструменти.

– Фізичні та юридичні особи зможуть подавати повідомлення про порушення до ОМС, зокрема з допомогою електронної системи. Орган місцевого самоврядування зобов’язаний відреагувати на скаргу, адже в законопроєкті чітко прописано, що здійснення моніторингу таких об’єктів — одна з його ключових функцій.

Звіт за результатами моніторингу вноситься посадовою особою ОМС в електронну систему. І якщо в ньому міститься інформація про наявні ознаки самочинного будівництва, то такий звіт автоматично надсилається системою відповідному органу для реагування, – каже Олена Шуляк.

Вона також вказує на те, що, завдяки реформі, з’являється можливість подати заяву про здійснення державного містобудівного нагляду, а відстежувати забудову у своїй громаді стане набагато простіше і зручніше.

• Порушення мінімум п’яти положень Конституції України та створення низки суперечностей із Цивільним кодексом України

– Останній пункт у зверненні не містить інформації, на які саме статті Конституції посилаються мери-підписанти. Документ не суперечить положенням Конституції або Цивільного кодексу. Законопроєкт №5655 є комплексним і складним.

Необґрунтована критика створює багато інформаційного шуму, міфів і дискусій навколо нього. Це заважає звернути увагу на головне — зміст і значення реформи містобудування для відбудови та розвитку країни, – пояснила народний депутат Олена Шуляк.

Раніше повідомлялося, що Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури та Міністерство цифрової трансформації виступили з підтримкою законодавчої ініціативи щодо реформи містобудування – законопроєкту №5655.

За словами віце-премʼєра з відбудови України Олександра Кубракова, цифровізація процесів у галузі будівництва дорівнює антикорупційності.