Нам є, чим пишатися: витоки української військової авіації

Щороку в останню суботу серпня в Україні відзначають День авіації. Це професійне свято усіх, хто дотичний до цієї галузі. Цьогоріч свято припадає на 27 серпня.

Факти ICTV розповідають історію розвитку української авіації.

Трохи історії

Першими піднялися у повітря брати Орвілл та Уілбер Райти. У 1903 році вони сконструювали моторний аероплан Флайєр-1, який подолав 37 метрів за 12 секунд. Той коротенький політ розпочав нову епоху в історії людства.

Брати Райти не зупинилися на досягнутому. Так, у 1904 році політ їхнього літака тривав вже 5 хвилин, а в 1905-му вони пролетіли 39 км за 38 хвилин. Лише у 1908 році світ дізнався про винахідників.

Перший український літак

На початку XX ст. на базі Київського політехнічного інституту професор Микола Артем’єв проводив досліди з моделлю сталевого маховика на вертикальній осі з лопастями. Пізніше Артем’єв разом із професором КПІ Олександром Кудашевим збудували перші у Києві планер і літак.

У 1910 році у небо піднявся перший український літак, який сконструював Кудашев.

Кудашев-1. Вікіпедія

Біплан важив 320 кілограмів та був оснащений французьким двигуном Анзані потужністю 35 кінських сил. Запуск літака пройшов на Сирецькому іподромі.

Ігор Сікорський

Згодом справу Кудашева продовжив студент КПІ Ігор Сікорський, нині відомий в усьому світі. У 1908-му Сікорський побудував свій перший вертоліт, проте машина так і не піднялася у повітря.

Після цього він разом із друзями-студентами Федором Билінкіним і Василем Йорданом побудували біплани БіС-1 і БіС-2. Згодом Сікорський самостійно збудував літаки С-3, С-4, С-5, С-6. У 1912 році літак С-6 побив світовий рекорд швидкості — 111 км/год.

Під керівництвом Ігоря Сікорського збудували багатомоторний літак Ілля Муромець, який у 1914 році встановив світовий рекорд із вантажності.

У березні 1919 року конструктор переїхав до США, де заснував власну компанію — Sicorski Air Engineering. Варто зазначити, що гелікоптери Сікорського марки S використовували Збройні сили Сполучених Штатів.

Перший гідролітак

Авіаконструктор Дмитро Григорович є автором першого у світі (1913 р.) гідролітака. А морський розвідник М-9 часів Першої світової війни вперше у світі обладнали гарматою.

Григорович М-5. Вікіпедія

Гідролітаки Дмитра Григоровича виробляли в США, Великій Британії, Італії та Франції.

“Харчуюся тільки повітрям і бензином”

Однією із видатних постатей української авіації був спортсмен-авіатор, льотчик-випробувач Сергій Уточкін, який народився у 1876 році в Одесі.

Першим захопленням Сергія став велоспорт. У 15-річному віці хлопець покинув навчання у комерційному училищі та почав брати участь у велосипедних перегонах. Наступні 17 років Уточкін отримав багато перемог як в Російській імперії, так і за кордоном.

Ще одне захоплення Уточкіна – авто- та мотоперегони. Він був неодноразовим чемпіоном і призером мотоциклетних й автомобільних перегонів у Санкт-Петербурзі, Москві, Лісабоні та Брюсселі.

Влітку 1907 року Сергій Уточкін вперше побачив повітряну кулю, а вже у жовтні здійснив свій самостійний підйом у небо. На своїй повітряній кулі Уточкін літав над єгипетськими пірамідами. Згодом чоловіку пощастило сісти за кермо аероплана Farman IV. Уточкін став другим у Російській імперії льотчиком.

Сергій Уточкін на Farman-4. Вікіпедія

Сергій Уточкін займався авіабудуванням, випробовував літаки. За свою кар’єру авіатор здійснив близько 150 польотів та побував у 70 містах світу.

Українська військова авіація періоду УНР

Ще до створення УНР на території України була досить розвинена авіаційна інфраструктура: існували центри підготовки пілотів, будували літальні апарати. В Одесі працював літакобудівний завод Анатра, а в Запоріжжі – моторобудівний завод Дека.

13 грудня 1917 року в УНР створили Повітряний флот, командувачем став підполковник Віктор Павленко. Станом на 1918 р. в реєстрах управління української авіації налічувалось 188 літаків різних типів і були сформовані 1 Український винищувальний і 1 Український армійський авіазагони.

До цих підрозділів входили: французькі винищувачі Nieuport-17, -21, -23, британські бомбардувальники Sopwith 1½ Strutter, двомісний військовий біплан, розроблений у Франції, Farman-30. Також у розпорядженні повітряних сил були одеські Анасаль, Анатра Д заводу Анатра та С-16 Російсько-Балтійського вагонного заводу.

За часів гетьмана Павла Скоропадського повітряний флот Української держави отримав від окупаційного командування австро-німецьких військ кілька німецьких і австрійських літаків Альбатрос, Бранденбург, Румплер.

Загалом у період 1917–1920 років в Україні створили кілька боєздатних авіаційних підрозділів, об’єднаних у самостійний вид війська — Повітряний флот, який активно використовували в боротьбі за незалежність.

Українська авіація періоду незалежності

Після розпаду Радянського Союзу Україні у спадок перейшов чи не найбільший військовий повітряний флот. Наша авіація поступалася лише США, Китаю та Росії.

У 1992 році на території України дислокувалося:

• 4 повітряні армії;
• 11 ескадрилей;
• 10 авіаційних дивізій;
• 49 авіаційних полків;
• навчальні установи й заклади;
• близько 600 військових частин;
• 2 800 літальних апаратів різного призначення;
• понад 120 тис. військовослужбовців.

Командування Повітряних Сил ЗСУ

До складу ВПС України також перейшли три повітряні армії (близько 1 100 бойових літаків):

• винищувачі: 2 дивізії (8 полків),
• фронтові бомбардувальники: 2 дивізії (5 полків),
• бомбардувальники: дальня авіація (3 полки),
• розвідувальна авіація (3 полки),
• авіаційний полк та 4 авіаційні центри.

У 1992 році в України створили протиповітряну оборону.

Наша Мрія

Найважчим та найбільшим вантажопідйомним у світі реактивним літаком є Ан-225 Мрія. Літак має 240 світових рекордів. 27 лютого 2022 року після ворожої повітряної атаки на аеропорт Гостомель наша Мрія згоріла.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Україна ???????? Ukraine Ukraina ???????? (@_ukraine.one_)

І наостанок…

Попри важкий нині період – широкомасштабну війну Росії проти нашої держави – українцям є, чим пишатися. І наша військова авіація посідає тут почесне місце.

Джерело: КПІ, Ukrainian Military Pages