Найбільші втрати РФ у війні та візит топполітиків ЄС до Києва: головні новини 1 грудня

До української столиці приїхали нові топполітики Європейського Союзу, які, зокрема, представили план про подальшу підтримку України.

Паралельно із цим в Україні розпочала працювати програма з соціальної підтримки населення, яка передбачає 1000 гривень для кожного українця.

Водночас в Грузії тривають протести через рішення влади призупинити рух країни в Євросоюз.

Що відбулося в Україні та світі за добу 1 грудня 2024 року – читайте далі в матеріалі на сайті Факти ICTV.

• У Київ приїхали нові лідери ЄС: Антоніу Кошта, Кая Каллас і Марта Кос
• €4,2 млрд Україні від ЄС
• Умови запрошення України в НАТО
• Тисяча Зеленського: стартувала зимова єПідтримка для українців
• Ярослава Магучіх – найкраща легкоатлетка світу
• У листопаді РФ має найбільші втрати за час війни
• Парламентські вибори у Румунії
• Протести у Грузії

У Київ приїхали нові лідери ЄС: Антоніу Кошта, Кая Каллас і Марта Кос

1 грудня до Києва прибули новий президент Європейської ради Антоніу Кошта, висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас та комісар із розширення Марта Кос.

Висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки зазначила, що для неї честь бути сьогодні в Києві разом Антоніу Коштою та Мартою Кос.

– Під час мого першого візиту після вступу на посаду я чітко заявляю: Європейський Союз хоче, щоб Україна виграла цю війну. Ми зробимо для цього все необхідне, – пообіцяла Кая Каллас.

Зауважимо, що делегація з ЄС прибула до України в перший офіційний день на своїх посадах.

€4,2 млрд Україні від ЄС

Протягом грудня 2024 року Європейський Союз надасть Україні додаткові €4,2 млрд на підтримку бюджету, а з січня 2025-го ЄС планує щомісяця виділяти €1,5 млрд, заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта під час спільного брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

– Цього місяця Євросоюз надасть Україні додаткові €4,2 млрд на підтримку бюджету України. Крім того, починаючи з січня, ми плануємо надавати протягом усього року, щомісяця, €1,5 млрд допомоги, – сказав Кошта.

Він додав, що ці кошти надходять із доходів від заморожених російських активів і їх можна використовувати  зокрема й у військових цілях.

Також Євросоюз готує черговий, 15-й пакет санкцій проти режиму російського диктатора Володимира Путіна.

Умови запрошення України в НАТО

Для України найкращими гарантіями безпеки є членство у Північноатлантичному альянсі та Євросоюзі, але для Києва неприпустимо, щоб до НАТО було запрошено лише частину українських територій, які контролюються урядом, заявив президент Володимир Зеленський на брифінгу з Антоніу Коштою.

– Найкращі гарантії безпеки для нас – НАТО. Економічні гарантії безпеки для нас є. І це дві вимоги, які б майбутні дипломатичні шляхи щодо закінчення війни не були, для нас ЄС і НАТО – це принципові речі, – заявив Зеленський.

Паралельно із цим глава держави наголосив, що до Альянсу не може бути запрошена лише частина територій України, оскільки це автоматично визнає окуповані території російськими.

– Не може бути запрошено в НАТО частину території України. Це автоматичне визнання, що всі інші території не тільки в небезпеці, а всі інші території – не українські, тому Україна ніколи на це не піде. Якщо це запрошення, то тільки повністю всіх територій. Але, як ми й говорили, ми розуміємо, що 5 стаття, коли ти член блоку, не може діяти в час війни на всій території України, тому що країни проти ризиків залучення їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала в цю війну. Я маю на увазі щодо армій членів НАТО, – сказав президент.

Детальніше про те, що Володимир Зеленський сказав про сприйняття Києвом окупованих Росією українських територій та формати запрошення в НАТО – читайте на Фактах ICTV.

Тисяча Зеленського: стартувала зимова єПідтримка для українців

Відсьогодні, 1 грудня, в Україні стартувала зимова програма єПідтримки – 1 000 грн для всіх українців.

– У середньому – кілька тисяч на сім’ю, і кошти – на оплату товарів та послуг, українських товарів та послуг. Зокрема, це комунальні послуги, українські ліки, квитки на залізницю, можна буде купити й книжки за ці гроші. Ну і, звісно, програма може стати також фактично програмою національного донату, якщо спрямувати цю тисячу на підтримку волонтерів, на нашу оборону, – заявив президент.

За словами Володимира Зеленського, майже 300 тисяч заявок оформили на виплату для дітей. Він зауважив, що масштаб програми й темп реалізації хороші.

А ще наступного року уряд має представити деталі інших програм підтримки.

Ба більше, у грудні українці можуть розраховувати на кілька виплат, які спрямовані на підтримку в зимові місяці, також набудуть чинності нові правила бронювання від мобілізації і зросте ставка військового збору для фізичних осіб. Що зміниться в Україні з 1 грудня – читайте на Фактах ICTV.

Ярослава Магучіх – найкраща легкоатлетка світу

Олімпійська чемпіонка зі стрибків у висоту Ярослава Магучіх визнана найкращою легкоатлеткою 2024 року у світі, повідомила World Athletics – керівний орган у легкій атлетиці.

23-річна Ярослава Магучіз стала найкращою легкоатлеткою світу у 2024 році у категорії спортсменок, які представлені у небігових дисциплінах.

Нагородження лауреатів World Athletics відбулося у Монако.

Детальніше про номінацію Магучіх та інші досягнення спортсменки – читайте на Фактах ICTV.

У листопаді РФ має найбільші втрати за час війни

Російська армія у листопаді 2024 року зазнала найбільших безповоротних і санітарних втрат у живій силі від початку широкомасштабного вторгнення – 45 720 військових, повідомили у Міноборони України.

Як пояснили в оборонному відомстві, така кількість – це умовна чисельність більш ніж трьох мотострілецьких дивізій сухопутних військ армії РФ.

За даними Генштабу ЗСУ, в листопаді упродовж однієї доби українські захисники ліквідували або поранили 2 030 ворожих солдатів. Це є найбільшим показником втрат ворога за добу від 24 лютого 2022 року.

У листопаді ЗСУ уразили 307 ворожих танків – це найвищий показник цієї осені (у вересні було знищено/підбито 291 ворожий танк, у жовтні – 279).

Крім того було уражено 899 ворожих бойових броньованих машин, що приблизно дорівнює майже чотирьом мотострілецьким дивізіям.

Детальніше про російські втрати за листопад – читайте на Фактах ICTV.

Парламентські вибори у Румунії

У неділю, 1 грудня, в Румунії стартували парламентські вибори, розділені між двома турами президентських перегонів. Румуни обирають представників до Палати депутатів і Сенату.

Голосування на парламентських виборах у неділю також визначить новий уряд і прем’єр-міністра країни, а також – формування парламенту, у якому 466 місць – 136 сенаторів і 330 депутатів.

Виборчі дільниці по всій країні відчинилися о 07:00 і закриваються о 21:00. Румуни, які проживають за кордоном, мали змогу проголосувати із суботи.

У виборах до парламенту беруть участь 39 партій і 19 організацій меншин. Найбільше кандидатів висунули Соціал-демократична партія (PSD) та S.O.S. Romani – по 636 політиків.

Для проходження партії потрібно набрати щонайменше 5% голосів на національному рівні. Політичні союзи з двох партій мають набрати 8%, союзи з трьох партій – 9%, а союзи з чотирьох і більше партій – не менше 10%.

Детальніше про вибори в парламент Румунії – читайте на Фактах ICTV.

Протести у Грузії

Станом на неділю, 1 грудня, у Грузії продовжились протести рішення влади призупинити переговори щодо вступу до Євросоюзу.

Мітингувальники залишаються у центрі Тбілісі, попри спроби силовиків їх розігнати.

Після кількох серій атак із водометами та сльозогінним газом учасники протесту поступово відступили з проспекту Руставелі до будівлі першого корпусу Тбіліського держуніверситету на проспекті Чавчавадзе.

У Міністерстві внутрішніх справ Грузії заявили, що під час протестів у Тбілісі вночі проти 1 грудня затримали пів сотні людей.

До слова, за дві попередні ночі протестів силовики затримали 150 мітингувальників.

Детальніше про хід протестів у Грузії – читайте на Фактах ICTV.