На Закарпатті не вистачає робочих рук: які вакансії пропонують та скільки платять

Повномасштабне вторгнення Росії на територію України вплинуло на ринок праці. На Закарпатті активних вакансій побільшало.

Сюди із зони бойових дій переміщено понад 420 різних підприємств та виробництв. Економіка області від цього лише виграє. Усі бюджети перевиконано. Та з’явилася інша проблема – тут бракує працівників.

Завдяки релокації бізнесу на Закарпатті створили 8 тис. нових робочих місць. 5 тис. працівників переїхали сюди разом із підприємствами. Ще майже 3 тис. посад залишаються вакантними. Робочих рук бракує не лише переміщеним фірмам, а й місцевим.

– За статистикою, шукачів роботи, що звернулися до центрів зайнятості, на Закарпатті є 5 814. Із них 2 624 – це люди, які з територій, де ведуться бойові дії. Вони зареєструвалися у нас через системи електронного зв’язку. Зокрема, через Дію. 600 осіб, які є на обліку в центрі зайнятості, наразі перебувають на Закарпатті, – каже директор Закарпатського обласного центру зайнятості Юрій Фущич.

Офіційно зареєстрованих вакансій нині у закарпатських центрах зайнятості лише 801. Тобто, загалом виходить більш ніж сім людей на одне робоче місце. Конкуренція велика.

У кілька разів більше активних вакансій можна знайти на ресурсах із пошуку роботи. Наприклад, підприємство з виробництва полікарбонату релокувалося до Ужгорода з Дніпра.

До повномасштабної війни мало 75 працівників. До Ужгорода переїхало 19 із них. Майже 40 спеціалістів, щоб почати працювати на новому місці, фірмі бракувало. Їх шукали вже на місці.

Лише кожного четвертого взяли на роботу завдяки центру зайнятості. Інші звернулися самі, бо побачили інформацію про вакантні посади на спеціальних сайтах із пошуку роботи.

– До нас щодня приходило по 17-18 людей на співбесіди. Але частина із них – просто відмітитися. У комусь ми дійсно бачили потенціал. Десятеро людей – це ті, що прийшли саме з центру зайнятості, і ми їх працевлаштували, – розповідає директор підприємства Андрій Ковальчук.

На Закарпатті, як і до повномасштабної війни, найбільше бракує представників робітничих професій.

– Першою у трійці найбільш популярних за кількістю вакансій – швачки, 38 вакантних місць. На другому місці, 24 вакансії, деревообробники. Потім ідуть в’язальники джгутів. Є достатня кількість вакансій водіїв, тут різна форма – вантажівок, навантажувачів, кранів і таке інше. Багато треба касирів, чимало вільних є спеціальностей робітничих, у сфері послуг. Це кухарі, офіціанти, – додає Юрій Фущич.

На Закарпатті шукачам роботи пропонують середню заробітну плату – 16 300 грн. Кожна десята вакансія – з мінімальною, у два з половиною раза меншою платнею – від 6,5 до 6,7 тис. грн.

Найменшу зарплату пропонують продавцям, прибиральницям та помічникам вихователя. 11-12 тис. грн можуть заробити охоронці, менеджери зі збуту та кулінари. 15 тис. грн – пакувальники, механіки та масажисти.

На зарплату у 20 тис. грн шукають муляра та бетоняра, а також пресувальника виробів із пластмаси, машиніста крану та електрозварника.

Найбільшу заробітну плату в 30 тис. грн на Закарпатті пропонують інженеру-будівельнику.

– Є вакантні посади інженерів, менеджерів. Шукають підприємства кваліфікованих фахівців із ремонту станків. З’явилися вакансії вчителів, їх до повномасштабної війни у нас не було. Є вакансії лікарів і медичних сестер. І навіть працівників поліції, – додає Фущич.

Шукачі роботи без досвіду можуть знайти роботу із непоганою зарплатою. Понад пів тисячі безробітних, що звернулися до центру зайнятості, пройшли навчання й стажування і вже працюють.

– Перепрофілюватися або навчитися чогось нового – це не довгий час. Якщо людина спеціаліст, то за 30-45 днів це можна зробити. Головне, мати бажання, – каже Юрій Фущич.

До повномасштабної війни закарпатці скаржилися на малу кількість пропозицій вакансій. Тепер – робочих місць тут достатньо. Щоб пошук роботи був легшим, в області посилюють комунікацію бізнесу із громадами. Ужгородський національний університет переформатовує спеціальності, підлаштовує їх під нинішні потреби.

– Нині підприємства, що працюють у нас, потребують різних технічних спеціальностей. Тому Ужгородський національний університет переформатовує свою роботу. Особливо фізико-математичний і технічний напрямок. Для того, щоб ці діти, які сьогодні навчаються на 3-4 курсі, змінювали профіль. Під потреби великих підприємств, які починають працювати на території Закарпаття, – розповів Фактам голова Закарпатської ОВА Віктор Микита.