На відміну від генетики та інфекцій: неочевидні фактори ризику розвитку раку шийки матки

Експерти Центру громадського здоров’я МОЗ України пояснили, що серед основних факторів ризику розвитку раку шийки матки далеко не завжди генетична схильність та інфікування.

Вік і рак шийки матки

– Якщо у жінки від 21 до 35 років під час огляду виявлено один або більше факторів ризику виникнення раку шийки матки, то її направляють на подальше обстеження, – йдеться в повідомленні.

Що стосується жінок віком від 30-35 років і до 55 років, то вони мають проходити обов’язкове тестування на рак шийки матки з використанням ПАП-тесту або ПЛР-тесту кожні 10 років. Жінки від 25 років, які живуть із ВІЛ/СНІДом, раз на п’ять років.

Експерти Центру пояснили, що фактори ризику раку шийки матки діляться на три групи: медичні, поведінкові та соціальні.

Медичні фактори ризику

Медичні фактори ризику включають:

• вірус папіломи людини (ВПЛ), ВІЛ/СНІД або інші захворювання імунодефіцитного характеру, що пригнічують імунну систему жінки;
• інфекції, що передаються статевим шляхом. Вони інгібують імунну систему жінки і підвищують ризик зараження вірусом папіломи людини;
• рак шийки матки в сімейному анамнезі;
• лікування дисплазії шийки матки. Жінки, у яких дисплазію було проліковано кілька разів, мають вищий ризик розвитку РШМ.

Поведінкові фактори ризику

Поведінкові фактори ризику розвитку раку шийки матки включають:

• ранній початок статевого життя (до 18 років);
• рання вагітність (до 20 років). Цей фактор може призвести до хронічного запалення та аномальних змін у клітинах шийки матки.

Соціальні фактори ризику

Соціальні фактори ризику включають:

• куріння. Жінки, які курять, приблизно вдвічі частіше хворіють на РШМ. Річ у тім, що згубна звичка може посилювати здатність організму боротися з вірусом;
• низький соціально-економічний статус жінки (сім’я). Багато жінок із низьким доходом мають обмежений доступ до всіх необхідних медичних послуг. Вони не проходять регулярних скринінгів і своєчасного лікування передракових станів шийки матки;
• сексуальне, домашнє або інше насильство щодо жінки. Прямі чинники: травми статевих органів, що підвищують ризик інфікування, зокрема вірусом папіломи людини (ВПЛ). Непрямі чинники: порушення психоемоційного стану, ослаблення імунітету, відсутність медичної допомоги та незахищені статеві контакти;
• тривалий стрес. Він стимулює постійне виділення кортизолу та адреналіну, які за тривалої дії пригнічують імунітет і знижують здатність боротися з інфекціями, зокрема з ВПЛ;
• особливі умови праці, де є вплив канцерогенів, таких як хімічні речовини на робочому місці. Канцерогени можуть спричиняти мутації в клітинах, що може призвести до їхньої злоякісної трансформації.

Розуміння цих чинників та їхній зв’язок із раком шийки матки дає змогу лікарям визначати групи ризику, а жінкам за можливості змінювати спосіб життя.

Вакцинація від ВПЛ, скринінг, своєчасне виявлення та лікування передракових станів, а також здоровий спосіб життя є ключовими кроками для запобігання РШМ.