На Покровському напрямку за тиждень понад 500 ворожих атак: огляд ситуації на фронті

Найважчим напрямком на фронті залишається Покровський – за тиждень росіяни штурмували позиції наших підрозділів понад 500 разів. Ворог атакує виключно піхотою за обмеженої підтримки техніки. Найефективнішою зброєю для відбиття російських атак на Покровському напрямку лишаються ударні безпілотники.

За словами західних військових та аналітиків, Україні не вистачає власної живої сили для повного прикриття лінії фронту.

Факти ICTV розповідають, якою є ситуація на передовій і як змінилася лінія фронту за тиждень.

Ситуація на Покровському напрямку

Геолокаційні кадри від 29 січня вказують на те, що Сили оборони змогли трохи просунутися на захід від села Новоандріївка, яке розташоване на південь від Покровська, повідомляють в Інституті вивчення війни (ISW).

На інтерактивній карті Deep State видно, що місто Курахове окуповане, а ворог просувається уздовж траси в напрямку Костянтинополя. Російські війська постійно проводять штурми, щоб відрізати українську логістику в бік Курахового.

Геолокаційні кадри від 25 січня демонструють, що російські війська просунулися в полі до східної околиці Андріївки. Росіяни ж стверджують, що їхні підрозділи просунулися далі, в південну частину Дачного, в напрямку Улаклів із Зеленівки. Проте в ISW не знайшли візуального підтвердження цих заяв.

Аналітики DeepState повідомили, що ЗСУ відновили позиції біля села Удачне.

27 січня речник оперативно-стратегічного угруповання військ Хортиця Віктор Трегубов повідомив, що підрозділи ЗСУ вийшли з південної частини Великої Новосілки, щоб уникнути загрози оточення. Проте наші війська продовжують утримувати окремі позиції ближче до околиць.

29 січня портал DeepState інформував, що окупанти захопили Велику Новосілку. Проте того ж дня у 110 окремій мотопіхотній бригаді ім. Марка Безручка заявили, що запеклі бої за Велику Новосілку тривають, і селище не окуповане.

Крім того, роботу як росіянам, так і українцям, ускладнює водна перепона – річка Мокрі Яли. Ворогу для її форсування потрібні значні ресурси у живій силі, спеціальна техніка й понтонні переправи. У 110 бригаді впевнені, що на цьому напрямку російський наступ буде зупинено.

До речі, оглядач групи Інформаційний спротив Костянтин Машовець вважає, що на Куп’янському напрямку починає розвиватися криза, яка цілком може повторити ситуацію із Покровськом і Кураховим. Зараз росіяни намагаються розширити собі ділянку для форсування річки Оскіл на північ від міста Куп’янськ. Ворожі підрозділи, окрім селища Дворічна, зайняли ще й селище Новомлинськ.

Якщо Покровськ впаде

Ситуація довкола міста Покровськ щодня погіршується. За офіційними даними, з довоєнного населення у 60 тис. осіб там залишилося приблизно 7 тис. жителів. Оточення або окупація міста може поставити Росію в сильну позицію для здійснення атак.

Так, за останні кілька днів росіяни досягли головної залізничної лінії, що веде до міста з Дніпра. Ворог має перевагу у піхоті, атакує невеликими групами, проте готовий зазнавати надзвичайно високих втрат, а ще вміло використовує ландшафт. На жаль, росіяни просуваються і вдень, і вночі.

Старший науковий співробітник Фонду Карнегі у Вашингтоні Майкл Кофман вважає, що транзитні шляхи з Покровська, у разі падіння міста, дадуть змогу росіянам просуватися на північ або захід.

– Це готує російські війська до потенційного просування у Дніпропетровську область … далі за лінією фронту вони будують і ремонтують залізничні колії. Вони можуть покращити власну логістику, що дозволить їм просуватися далі на захід, – наголосив Майкл Кофман.

Російські війська наразі знаходяться на відстані близько 5 км від адмінкордону з Дніпропетровщиною.

Аналітики, з якими поспілкувався Reuters, розповіли, що в разі захоплення Покровська, Росія має два основних шляхи просування.

Перший – просуватися на захід, у малонаселені рівнини Дніпропетровської області, які слабо укріплені та не мають природних чи міських перешкод.

Другий – просуватися на північ, в густу мережу промислових міст, через які буде важче прорватися. Проте цей шлях дозволить росіянам тиснути на великі міста Краматорськ і Слов’янськ.

Ситуація на Курському напрямку

Уже пів року минуловідтоді, як Україна розпочала Курську операцію, що убезпечити Сумську область від наступу противника. Бої на Курщині важкі, ворог скидає на наші підрозділи керовані авіабомби, гатить дронами та артилерією. Проте Сили оборони й надалі утримують частину Курської області вздовж населених пунктів Мала Локня, Лебедівка, Козача Локня, Суджа, Мирний, Заолешенка, Гуєво.

Як повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), російські війська хоч і продовжують наступати, щоб витіснити українців, та, станом на 30 січня, не досягли жодних підтверджених успіхів.

У Міністерстві оборони Естонії заявили, що за тиждень ані Росія, ані Україна не досягли суттєвих результатів на Курському напрямку.

– Жодних значних територій не втратили й не здобули, тому може виникнути певна тупикова ситуація. Але там усе ще тривають активні бої, – наголосив керівник департаменту оборонної готовності Міноборони Естонії Герт Каю.

Deep State

Водночас 31 січня підрозділи ракетних військ і артилерії Сил оборони України високоточним і скоординованим ударом знищили командний пункт російського угруповання Курськ, яке базується у місті Рильськ Курської області.

Відхід північнокорейських військових із Курщини

Американське видання The New York Times із посиланням на українських та американських офіційних осіб написало, що північнокорейських солдат через важкі втрати у боях у Курській області росіяни відвели у тил – вже близько двох тижнів військових із КНДР не фіксують на фронті.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначив, що північнокорейців відвели, щоб провести із ними “роботу над помилками”. Проте зарано сподіватися, що росіяни взагалі відмовляться від залучення військ КНДР у війні проти України.

– Вони проводять роботу над помилками. Відповідно, зараз вони (північнокорейці) не беруть участі у штурмових діях, але присутні безпосередньо на фронті, на тилових позиціях, – зазначив Коваленко.

Окрім великих втрат для північнокорейського диктатора Кім Чен Ина додався ще один головний біль – кілька його солдатів потрапили у полон. І допитують їх як українські, так і південнокорейські спецслужби.