На Пагорбі Слави почали ексгумацію

У четвер, 1 травня, на Пагорбі Слави у Львові почали ексгумацію поховань, здійснених у радянські часи. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міськради.

Як з’ясувалось під час робіт, вісім реальних захоронень на Пагорбі Слави розташовані в іншому порядку, ніж надмогильні плити, тому ідентифікувати цих людей буде складно.

Втім фахівці кажуть, що це доводить те, що СРСР насправді не хотів вшанувати своїх військових, а думав лише про ідеологію та пропаганду тоталітарного режиму.

«Як показали дослідження, поховання знаходяться паралельно, а не перпендикулярно до алеї, як це було раніше. Це говорить про те, що були одні захоронення після Другої світової війни, загиблих військовослужбовців радянської армії захоронювали, а після того прийшли проєктанти, які мали завдання від вищого керівництва радянського союзу чи комуністичної партії, які були на місцях, створити ідеологічне місце пропаганди радянського тоталітарного режиму. І ніхто не зважав на долю солдат та на пам’ять про них. Усім треба було показати могутній меморіал так званого могутнього Радянського Союзу. І фактично станом на сьогодні ми розуміємо, що ці вісім людей є тут поховані, є надгробні плити з їхніми прізвищами. Але встановити хто є хто, буде надзвичайно складно», – прокоментував керівник Меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета.

Ексгумація на Пагорбі Слави відбуваються відповідно до дозволів, отриманих від Міністерства культури. На час усіх робіт територію охороняють працівники ЛКП «Муніципальна варта», також там встановили відеонагляд.

Усі знайдені останки та надмогильні плити перенесуть на Голосківське кладовище. Загалом на Пагорбі Слави є понад 220 індивідуальних поховань, чотири братські могили і, ймовірно, могили агентів НКВС Ніколая Кузнєцова та майора Стєпана Путіна. Їхні останки щонайменше кілька разів намагались вкрасти, також вимагали повернути в Росію.

Як уточнив керуючий справами виконкому Євген Бойко, ексгумація поховань Кузнєцова та Путіна потребуватиме окремого протоколу та уваги з боку правоохоронних органів.

«Відомо, що були спроби викрасти ці останки, були намагання домовитись, були пропозиції різних фінансових винагород, були звернення від російської влади. Тому до цих могил буде окрема увага і ми будемо дотримуватись протоколу, який визначили спеціальні служби», – сказав Євген Бойко.

Зазначимо, що декомунізацію Пагорба Слави у Львові почали ще у 2022 році, коли звідси прибрали зірку, серпи та молоти. Згодом із вхідної колони зняли пропагандистський вислів російською мовою: «Вічна слава героям, полеглим у бою за честь та славу нашої Батьківщини», а також вивезли всі пам’ятники.

І цьогоріч наприкінці квітня на Пагорбі Слави взялись демонтовувати всі інші кам’яні споруди та елементи, також стартувала підготовка до ексгумації поховань. Тут знесли вже 80% комплексу. Вхід і паркан, виконані з дорогих матеріалів, потребуватимуть більше часу, проте після демонтажу їх перенесуть у музей «Територія терору».

Після ексгумації людські останки з Пагорба Слави перепоховають на Голосківському цвинтарі. Це хотіли зробити ще у 2024 році, проте роботи відтермінувались у часі через тривалу ексгумацію на колишньому Марсовому полі, що розташований поруч.

Довідково:

Сучасний Пагорб Слави на вул. Пасічній у Львові відкрила радянська влада у 1952 році як Меморіал воїнів Червоної армії (архітектори А. Натальченко, Г. Швецько-Вінецький та І. Персиковий).

До цього тут був військовий цвинтар, де поховали 2545 солдатів російської армії, які загинули у Галицькій битві в серпні 1914 року. Після відступу росіян зі Львова влітку 1915 року кладовище залишилося без догляду, тож у 1937 році тіла ексгумували та перенесли його до основних поховань на Австрійський військовий цвинтар.

Зважаючи на мільйонні втрати СРСР у Другій світовій війні, радянська влада у 1944 році вирішила на місці колишнього військового цвинтаря облаштувати Меморіал воїнів Червоної армії.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Фото: Роман Балук/ЛМР