Україна і світ

На місці будинку руїни, а під ними 11 людей: історія пацієнтки Лікарів без кордонів з Луганщини

Волонтери евакуаційного поїзда, організованого міжнародною організацією Лікарі без кордонів, кожен день чують повні драматизму історії своїх пацієнтів.

Як, наприклад, історію цієї літньої жінки, яка їхала в поїзді з чоловіком, який має важку інвалідність. З міркувань безпеки співрозмовниця просила не називати її імені.

…Разом з чоловіком вона жила в невеликому, красивому, з охайними вуличками селі в Луганській області. Практично до кожної хати були підведені водопровід, газ і електрика.

До початку повномасштабного вторгнення російських військ у селі жили близько 500 осіб. На сьогодні їх залишилося не більше 50.

У будинку нашої сім’ї розбиті всі вікна, ворота зрешечені кулями й осколками. Повністю знищений сад.

Жінка розповідає, що ще минулого року соціальні служби виділили для практично повністю паралізованого чоловіка спеціальне функціональне ліжко.

З нього жінка і спорудила імпровізоване укриття з ковдр. На початку війни, коли стріляли відносно далеко, сама ховалася під цим ліжком. І кричала від страху й жаху кожен раз, коли лунав вибух.

Пізніше, коли війна вже увірвалася в село, ховалася в підвалі сусідів. Чоловіка залишала в хаті, бо не було сил тягнути його в укриття. Тому кожен раз із завмиранням серця поверталася додому, боячись побачити найстрашніше.

Одного разу у вікно залетів осколок і порізав чоловікові ногу. Неглибоко. Але було дуже гірко від того, що в цей час він був зовсім один.

А кількома днями пізніше жінка стала свідком того, як на будинок її сусідки, в підвалі якого ховалися близько 11 осіб, впали дві бомби.

– Я стояла біля вікна як укопана, хоча знала, що треба ховатися. Я не могла не дивитися. Я просто не могла повірити, що від цієї двоповерхової будівлі нічого не залишилося – тільки руїни, під якими 11 осіб, – згадує вона.

Оскільки спецтехніки не було, з-під завалів вдалося витягти тільки трьох, з яких одна дівчина загинула. Що сталося з іншими, ніхто не знає. Але здогадується…

У ще одному сусідньому будинку під час обстрілу спалахнула пожежа. Господар хати згорів всередині. Його тіло так і не знайшли.

За словами жінки, найстрашніше було втратити зв’язок з рідними, коли відключили електрику і телефонну мережу.

А потім сусіди запропонували родині запитати військових, чи не зможуть ті їх вивести. Ті дали п’ять хвилин на збори. Занесли чоловіка у вантажівку. Там же розмістили ще одну літню пару.

Солдати привезли людей в сусіднє місто, де залишили їх у сирому і холодному підвалі старої школи. Зрештою, звідти людей евакуювали до Дніпра.

Жінка розповіла, що її дочка опинилася в Польщі. Зараз вона закінчує курси польської мови і просить батьків приїхати до неї. Каже, що люди там привітні і добре піклуються про біженців.

Але співрозмовниця волонтерів дуже боїться, що не зможе повернутися в рідне село, якщо залишить свою країну. Адже тут – її будинок, її доля, все її життя.

Джерело: Лікарі без кордонів

Фото: Лікарі без кордонів

медицинский поезд
Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-06-23 17:53:54

Back to top button