Міжнародна церемонія «Цвіт нації»: у Києві нагородили волонтерів та військових

05.12.2022

145 2 хвилин читано

У церемоніальній залі збираються волонтери та цивільні. Ця зустріч — не звичайна. Вони не будуть поспіхом передавати одне одному їжу або зброю. На фоні не лунатимуть вибухи або гомін черги за гуманітаркою. Сьогодні вони слухатимуть музику, урочисті промови та отримають нагороди за свою діяльність на Міжнародній церемонії «Цвіт нації». Захід присвятили дням волонтера та Збройних Сил України.

— Хотілося б згадати кожного, але ми зібрали тут ту кількість номінантів, яку ми сьогодні змогли організувати, бо багато з них перебувають на передовій, — каже Богдан Вайвола, представник ініціативної групи з організації церемонії.

Довідково. Серед номінантів волонтери:

Наталія Зарицька, дружина одного з бійців полку «Азов», колишнього військовополоненого катівні на Азовсталі, Голова Асоціації вдів, матерів із сімей загиблих військовослужбовців;
Юлія Чиркова, волонтерка з Запоріжжя;
Тетяна Білоус, волонтерка з Вінниччини. Людмила Порохняк-Гановська, громадська діячка;
Олексій Кононенко, волонтер і громадський діяч;
Юрген Мартін, волонтер із Німеччини. Він допомагає фронту з 2014 року;
Анжей Содак, волонтер із Польщі.

Військові:

«Дімдімич», командир бригади. Нині перебуває на фронті;
Антон Стариков, бойове псевдо — «Тоха». Минулого тижня чоловік загину під час виконання бойового завдання. Його нагороду забрала сестра і побратими;
Галина Алмазова, військовий медик;
«Борода», полководець. Нині перебуває на фронті;
Валерій Рак, псевдо «Краб», срібний призер «Ігор Нескорених».

Галина Алмазова — Герой України, учасниця Революції Гідності. Вона надавала медичну допомогу пораненим на Майдані. Після цього була медиком-волонтеркою на Донбасі. Мобілізувалася жінка після початку широкомасштабного вторгнення, нині вона командир бригади з медичної евакуації з фронту поранених та загиблих.

— Волонтерський рух в Україні для мене він унікальний. І я так думаю, вважаю, що якби не волонтери як спочатку війни, так і спочатку цієї великої війни, як ми кажемо, з 24 лютого було б дуже важко, а мені є з чим порівнювати, — ділиться жінка.

Номінантка Юлія Черкова із Запоріжжя розповідає, що після широкомасштабного вторгнення дістала позивний «Берегиня». Так її називають, бо вона допомагає як цивільним, так і військовим. Займається евакуацією людей з області.

— Щодня в Запоріжжі обстріли. Нещодавно також сталося горе, потрапив снаряд у пологовий будинок, і загинула дитина 2 дні від народження. У нас така ситуація, прифронтове місто, тяжко. Мотивує, по-перше, моє виховання, по-друге, я — Українка. Це мій обов’язок, боротися за свій дім. Всі знають козаче Запоріжжя. По історії, ми непереможні. Так і буде далі.

Тетяна Білоус — волонтерка з Вінниці. Ще до широкомасштабного вторгнення вона займалася волонтерством. Після — почала приймати переселенців, займатися гуманітарною допомогою.

— Коли ти розумієш, що тобі це під силу, ти можеш підтримати, допомогти, дати натхнення, і людина живе далі, не падає духом. Бо там діти, там сім’ї. І ти бачиш результат, — розповідає жінка про свою мотивацію волонтерити.

Нагороджували номінантів артефактами, зробленими з ракет, якими українські військові звільняли Сумщину від рашистів. Розмальовували залишки снарядів українські художники, розповідає Ігор Куракса. Він голова фонду, який є одним із співзасновників церемонії.

— Ці артефакти зібрав Володимир Коротун. Він партизан з Сумщини. Чому артефакти саме військові? По-перше, бо ми на війні. По-друге, ми намагалися у такий спосіб надати можливість тим людям, які нам допомагають, нашим волонтерам за кордоном, щоб вони отримали зворотну квитанцію від нас. Не тільки нам щось давати, а й щоб ми їм щось передали, — каже Ігор Куракса.

Також співзасновником церемонії стала Національна рада жінок України. Провели церемонію за підтримки Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.