Містобудівна реформа приводить законодавство до європейської практики – юрист

Ухвалений Верховною Радою проєкт закону 5655, яким передбачено реформування відносин у сфері будівництва і містобудування, впроваджує в Україні модель, що працює у країнах Європи, і дозволить суттєво знизити корупційні ризики в цьому секторі.

Таку думку в блозі на Цензор.нет висловила керівниця практики будівництва, захисту довкілля та сталого розвитку юридичної компанії ASTERS Анжеліка Лівіцька. 

– Законопроєкт, за своєю суттю, переводить Україну з радянського режиму, коли на кожний крок потрібно отримати дозвіл (що і є джерелом корупції), в режим – власник/користувач земельної ділянки одразу отримує всі умови та обмежень будівництва, в тому числі перелік всіх можливих типів об’єктів, які допускається будувати на його ділянці.

Така модель застосовується у країнах Європи і дозволяє значно скоротити строки реалізації проєктів будівництва, мінімізує корупцію та дає можливість відслідкувати довгостроковий публічний інтерес щодо розвитку та планування територій, – йдеться в дописі.

Лівіцька також спростовує низку зауважень критиків документа. Зокрема думку, що проєкт не проходив громадське обговорення та необхідні експертизи.

Юристка відзначає, що сама була залучена щонайменше до семи обговорень документа. Так само обговорення проходило і в Європейській бізнес асоціації, Конфедерації будівельників України та в інших експертних колах.

– Що стосується проходження необхідних експертиз – вони також були здійснені. Посилання на те, що законопроєкт змінився від часу його проведення експертизи і до моменту його остаточного прийняття є коректними. Але це відбувається з усіма законопроєктами, чи не так? Колеги по юридичному цеху це підтвердять, – додає Лівіцька. 

Юристка теж не згодна з формулюванням, що законопроєкт утискає права архітекторів.

– Фактично архітектори вважають, що законопроєкт передбачає, що договір на розробку проєкту є одночасно авторським і буде давати забудовнику право вимагати від розробника передати майнові авторські права, як умову його найму. Натомість законопроєкт дає можливість додатково автору передати свої майнові права інтелектуальної власності за договором іншій особі, – відзначає експертка.

За її словами, це повʼязано з тим, що часто архітектори вимагають у забудовників великі кошти за погодження на перегляд проєкту. 

Також Лівіцька відзначила, що не відповідають дійсності і заяви органів місцевого самоврядування про утиски їхніх прав.

– Що пропонує законопроєкт додатково стосовно роботи органів місцевого самоврядування? Що у разі, якщо щодо об’єкта отримано право на виконання будівельних робіт, то ОМС ініціює перевірку, яка здійснюється відповідним органом містобудівного контролю, а при необхідності ініціює перевірку в рамках державного містобудівного нагляду.

Якщо об’єкт не отримує право на виконання будівельних робіт –  здійснює перевірку щодо об’єкта будівництва та навіть може винести рішення про демонтаж (знесення) незаконного будівництва, – пише юристка, відзначаючи, що про звуження прав не йдеться. 

Ще один обговорюваний аспект – питання збереження культурної спадщини.

– Ситуація тут наразі патова. З одного боку ОМС дуже погано контролюють належне використання культурної спадщини (коли об’єкти культурної спадщини були доведені до стану само впало). З іншого боку, будь-які запити забудовників щодо отримання погоджень від органів культурної спадщини якось постійно – системно губляться в тих самих органах. Законопроєктом передбачені певні часові обмеження і визначенні процедурні питання взаємодії органів культурної спадщини. Це, сподіваюсь, їх певним чином організує, – написала Лівіцька.

Також, за її словами, законопроєктом передбачено збільшення рівня штрафів за порушення містобудівного законодавства.

На думку експертки, причина безкарності забудовників, які реалізують проєкти на самозахоплених ділянках – у тому, що за це вони отримують символічні штрафи у кількадесят тисяч гривень.

– Що це у порівнянні з коштами, які він залучив від інвесторів і зекономив не вносячи орендну плату за земельну ділянку. А потім ми довго роками шукаємо юридичне рішення для понад 40 самобудів одного дуже спритного забудовника. І це лише в Києві.

Так, законопроєкт складний та дуже комплексний. Так, його опрацювання потребує значного часу, високого рівня професійних знань, але це не означає що він поганий. Він чудовий. І дуже потрібний, – підсумувала авторка.