Метте Фредеріксен – що відомо про кандидата на посаду генсека НАТО

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вважається одним із можливих кандидатів на посаду генерального секретаря НАТО. Після нещодавньої зустрічі з президентом США Джо Байденом у Білому домі її навіть називали можливим фаворитом.

Західні ЗМІ писали, що Байден високо оцінює кандидатуру Фредеріксен. До того ж обрання першої жінки-генсека було б символічним кроком.

Водночас лунали і думки, що призначення генсеком представника Данії може викликати невдоволення деяких країн, оскільки НАТО до 2014 року очолював данець Андерс Фог Расмуссен.

Сама Фредеріксен нещодавно заявила, що не претендує на посаду генсека Організації Північноатлантичного договору.

– Мені дуже подобається моя робота, і я маю намір її зберегти. Тож ні, я не на шляху до НАТО, – запевняла Фредеріксен у коментарі ЗМІ.

Вона додала, що готова підтримати нинішнього очільника НАТО Єнса Столтенберга, якщо той захоче продовжити свій мандат. Однак ім’я Фредеріксен продовжує фігурувати в медіапросторі як ключової кандидатки на найвищу посаду в НАТО.

Що відомо про прем’єрку Данії та її ставлення до війни в Україні – далі в матеріалі.

Наймолодший прем’єр: факти з біографії Метте Фредеріксен

• Ранні роки

Метте Фредеріксен народилася 19 листопада 1977 року в місті Ольборг, у родині типографа Флеммінга Фредеріксена та вчительки Анетт Фредеріксен.

Метте закінчила гімназію Ольборга у 1996 році. Згодом отримала ступінь бакалавра в галузі управління та соціальних наук в Ольборзькому університеті (2007), а також ступінь магістра африканських студій в Копенгагенському університеті (2009).

За словами батька майбутньої прем’єрки, вона почала цікавитися політикою ще в юному віці.

– Вона цікавилася політичними питаннями з шести-семи років. Я ніколи не сумнівався, що Метте, якщо захоче, може пройти увесь шлях, – розповідав Флеммінг Фредеріксен.

Вже у 15 років Метте Фредеріксен стала членом молодіжного відділення данської лівоцентристської політичної партії Соціал-демократи.

З 2000 по 2001 рік вона працювала консультантом з питань молоді у Данській федерації профспілок.

• Політична кар’єра

У 2001-му, у віці 24 років, Метте Фредеріксен уперше стала членом Фолькетингу (парламенту Данії) від округу Копенгаген. Вона балотувалася від партії Соціал-демократи.

Після обрання Фредеріксен була призначена прес-секретарем своєї партії з питань культури, ЗМІ та гендерної рівності.

Згодом вона кілька разів переобиралася до Фолькетингу, а в 2005 році стала речницею своєї партії з соціальних питань.

У 2005 – 2011 роках виконувала обов’язки заступника голови парламентської фракції Соціал-демократів.

Після загальних виборів 2011 року, які призвели до створення соціал-демократичного уряду, Фредеріксен почала працювати під керівництвом прем’єра Гелле Торнінг-Шмідт: спочатку як міністр зайнятості (2011 – 2014), а згодом як міністр юстиції (2014 – 2015).

У 2015 році Фредеріксен очолила партію Соціал-демократи.

А в червні 2019-му, у віці 41 року, вона стала наймолодшим прем’єр-міністром в історії Данії. Фредеріксен є другою жінкою на цій посаді.

Своїми пріоритетами вона визначила збільшення соціальних витрат і вирішення проблем клімату.

Хоча її керівництво країною під час пандемії Covid-19 отримало високу оцінку, Фредеріксен також зіткнулася з критикою через рішення уряду приспати мільйони норок як носіїв коронавурусу. Згодом було встановлено, що уряд не мав законних підстав вимагати цього від власників норкових ферм.

Ім’я Метте Фредеріксен потрапило в заголовки міжнародних видань, коли тодішній президент США Дональд Трамп зацікавився ідеєю купівлі Гренландії. Однак Данія категорично відкинула таку можливість. Фредеріксен відповіла Трампу, що Гренландія не продається, і назвала цю ідею абсурдною.

• Нагороди

У 2002 році Метте Фредеріксен отримала премію Ніни Банг за прояв політичної мужності, ентузіазму та соціального впливу. Банг була міністром освіти Данії (1924 – 1926) та першою жінкою на цій посаді.

У 2012 році Фредеріксен отримала данську премію Ting-Prisen, яку присуджують місцевим політикам.

А в січні 2023 року президент України Володимир Зеленський нагородив прем’єрку Данії орденом княгині Ольги I ступеня “за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України”.

Метте Фредеріксен є співавторкою двох книг: Epostler (Листівки, 2003) та Fra kamp til kultur (Від боротьби до культури, 2004).

• Родина

Фредеріксен має двох дітей від першого шлюбу – доньку Іду та сина Магне.

У 2020 році вона вдруге вийшла заміж за данського кінооператором Бо Тенгберга. Цікаво, що шлюбну церемонію кілька разів переносили через політичну діяльність Метте Фредеріксен.

Спочатку весілля перенесли через дострокові парламентські вибори, в результаті яких Фредеріксен стала прем’єром Данії, а згодом – через надзвичайним саміт ЄС.

Ставлення Метте Фредеріксен до війни в Україні

Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну Метте Фредеріксен декларувала чітку підтримку нашої держави – не лише на словах, а й поставками озброєння.

Данія підтримувала санкції проти РФ, надавала гуманітарну та фінансову допомогу, декларувала готовність взяти участь у відбудові України.

• Позиція щодо вторгнення РФ

Метте Фредеріксен наголошувала, що захоплюється українським народом “за їхню мужність і те, як вони продовжують захищати свою країну в неспровокованій і незаконній війні Путіна”.

Прем’єр Данії нагадувала, що війна в Україні – це битва не лише за території чи кордони, але й за цінності вільного світу: між демократією та тиранією.

– Це війна проти цінностей, на яких побудована Європа та вільний світ… Ми повинні запитати себе, чи маємо мужність відстоювати свої цінності, чи готові боронити основи світового порядку, чи допомагатимемо нашим друзям, коли їм це потрібно, – заявляла Фредеріксен.

Вона запевняла, що союзники підтримуватимуть Україну стільки, скільки буде потрібно, а також закликала пришвидшити допомогу напередодні очікуваного контрнаступу Збройних сил України.

– Інші члени НАТО усвідомлюють, що це перегони з часом, що ситуація в Україні цієї весни буде надзвичайно важливою і що допомога має бути надана якнайшвидше, – заявляла прем’єрка Данії напередодні річниці російського вторгнення.

Під час виступу у Верховній Раді за допомогою відеозв’язку вона повідомила, що зараз визначальний момент для Європи, і українці мають виграти війну.

– Якщо ми не допоможемо вам, якщо ми не виженемо Путіна, це означатиме, що ми самі не допоможемо собі, бо ваша свобода — наша свобода, – додала вона.

• Візити до України та зброя

21 квітня 2022 року вона разом із прем’єром Іспанії Педро Санчес відвідала Київ, щоб висловити підтримку українцям та українській владі. Вони провели переговори з президентом Володимиром Зеленським.

Як пише The Local, Фредеріксен стала першим скандинавським лідером, який відвідав Україну після російського вторгнення.

– Ми маємо намір відправити в Україну ще більше зброї. Це те, що найбільше потрібно… Ми говоримо і про те, який внесок можемо зробити у відновлення України після війни, – наголошувала тоді Фредеріксен у коментарі журналістам.

Під час того візиту вона оголосила про збільшення військової допомоги Україні на 600 млн датських крон (близько $90 млн), внаслідок чого загальний обсяг підтримки з боку Данії зріс до 1 млрд датських крон.

До візиту Данія, зокрема, відправила українській армії 2,7 тис. одиниць протитанкових гранатометів.

У серпні Данія оголосила про новий пакет на €110 млн на озброєння та тренування української армії. Це сталося під час міжнародної донорської конференції з підтримки України в Копенгагені.

30 січня 2023 року Фредеріксен прибула до Миколаєва, де зустрілася із Зеленським, оглянула разом із ним зруйновану обстрілами РФ інфраструктуру та відвідала поранених українських воїнів. Пізніше лідери також поїхали до Одеси.

Варто зазначити, що Данія погодилася взяти шефство над відбудовою Миколаєва.

Загалом Україна отримала від Данії не один пакет військової допомоги, до яких увійшли різні види озброєння: зокрема патрони, кулемети, артилерійські снаряди, самохідні артилерійські установки Caesar, ракети для систем ППО. Копенгаген передав Україні усі наявні в країні гаубиці Caesar, які вже надійшли на озброєння ЗСУ.

Данія бере участь у “танковій коаліції”, в рамках якої українська армія отримує танки Leopard.

Крім того, ця скандинавська країна приєдналася до створення авіаційної коаліції. Данія разом із Нідерландами погодилися провести тренування для українських пілотів на багатофункціональних винищувачах F-16. У данському уряді запевнили, що підтримають передання Україні F-16, але це станеться лише за умови схвалення США, які виготовляють ці літаки.

Нещодавно Данія затвердила черговий пакет військової допомоги Україні на €2,95 млрд на 2023-2028 роки.

• Членство України в ЄС та НАТО

Данія підтримала надання Україні статусу країни-кандидата на членство в Євросоюзі у червні 2022 року.

Крім того, ця країна є підписантом заяви, в якій підтверджено підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції України. Підписи під заявою також поставили лідери Ісландії, Норвегії, України, Фінляндії та Швеції за підсумками травневого саміту в Гельсінкі.

– Майбутнє України та її народу – в євроатлантичній родині. Євросоюз уже визнав європейську перспективу України і надав їй статус країни-кандидата. Північні країни-члени ЄС рішуче підтримуватимуть Україну в її зусиллях з реформування та у виконанні вимог, необхідних для якнайшвидшого початку переговорів про вступ, – наголосили вони.

Що стосується інтеграції України в НАТО, підписанти заяви зазначили, що підтверджують прихильність політиці “відкритих дверей” та підтримуватимуть нашу державу “на шляху до майбутнього членства”.

Нового генсека НАТО мають обрати на саміті військового блоку, який пройде у Вільнюсі (Литва) 11-12 липня. Лідери зазвичай ухвалюють подібні рішення на основі консенсусу.

Однак якщо жодна кандидатура не отримає підтримку, не виключено, що лідери держав НАТО проситимуть Єнса Столтенберга залишитися на посаді ще на деякий час.

Джерело: TVP World, Уряд Данії, парламент Данії, The Women Leaders, Stylist

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.