Україна і світ

Медитація чи дихальні вправи: що краще піднімає настрій

Дослідження науковців Стенфордського університету свідчать: дихальні вправи із подовженим видихом ефективніше покращують настрій, ніж медитація майндфулнес, під час якої за диханням лише спостерігають. Учасникам достатньо було п’яти хвилин таких вправ на день, щоб помітити позитивний результат,

Сучасна медицина визнає медитацію, як спосіб покращити самопочуття та здоров’я, особливо ментальне. Не зрозуміло, яким чином вона діє, але можливо  тут задіяне дихання, що має зв’язок з емоційним і когнітивним станом людини.

Майндфулнес – один із поширених типів медитації. Він полягає у зосередженні та теперішньому моменті, власних думках і почуттях, а також спостереженні власного дихання без спроб впливати на нього. Зазвичай її практикують протягом 20 хвилин на день.

Інші медитативні практики передбачають контроль дихальних рухів, який, на думку вчених зі Стенфордсу, може мати швидший і довший ефект, ніж у випадку пасивного спостереження.

У учасників дослідження майже однаково знизилася тривожність, як від медитації, так і від дихальних вправ. Однак відмінності стосувалися настрою, який покращився на 50% більше у тих, хто практикував дихальні вправи. Найкращий ефект отримали ті, хто виконував вправу, з циклічними коротшими вдихами і довшими видихами.

Можливо, це працює завдяки фізіологічним змінам, спричиненим довгими видихами. Люди з тривожними й панічними розладами  дихають частіше, гірше контролюють затримання дихання і в них підвищена активність передньої частини острівця в мозку, яка залучена до регуляції емоцій і відчуттів, зокрема страху.

Науковці припускають, що тренування контролю дихання можуть мати зворотний шлях дії, знижуючи активність острівця. Або ж вольова зміна дихання надає відчуття більшого контролю над власним станом, що сприяє й покращенню самопочуття.

Джерело: Nauka.ua

медитація

Дослідження науковців Стенфордського університету свідчать: дихальні вправи із подовженим видихом ефективніше покращують настрій, ніж медитація майндфулнес, під час якої за диханням лише спостерігають. Учасникам достатньо було п’яти хвилин таких вправ на день, щоб помітити позитивний результат,

Сучасна медицина визнає медитацію, як спосіб покращити самопочуття та здоров’я, особливо ментальне. Не зрозуміло, яким чином вона діє, але можливо  тут задіяне дихання, що має зв’язок з емоційним і когнітивним станом людини.

Майндфулнес – один із поширених типів медитації. Він полягає у зосередженні та теперішньому моменті, власних думках і почуттях, а також спостереженні власного дихання без спроб впливати на нього. Зазвичай її практикують протягом 20 хвилин на день.

Інші медитативні практики передбачають контроль дихальних рухів, який, на думку вчених зі Стенфордсу, може мати швидший і довший ефект, ніж у випадку пасивного спостереження.

У учасників дослідження майже однаково знизилася тривожність, як від медитації, так і від дихальних вправ. Однак відмінності стосувалися настрою, який покращився на 50% більше у тих, хто практикував дихальні вправи. Найкращий ефект отримали ті, хто виконував вправу, з циклічними коротшими вдихами і довшими видихами.

Можливо, це працює завдяки фізіологічним змінам, спричиненим довгими видихами. Люди з тривожними й панічними розладами  дихають частіше, гірше контролюють затримання дихання і в них підвищена активність передньої частини острівця в мозку, яка залучена до регуляції емоцій і відчуттів, зокрема страху.

Науковці припускають, що тренування контролю дихання можуть мати зворотний шлях дії, знижуючи активність острівця. Або ж вольова зміна дихання надає відчуття більшого контролю над власним станом, що сприяє й покращенню самопочуття.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Джерело: Nauka.ua

Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-01-14 13:00:26