Україна і світ

Масові протести в Ірані не вщухають: як країна опинилася на межі нової революції

15.10.2022
214 4 хвилин читано

В Ірані вже майже місяць не вщухають антиурядові акції протесту попри жорстокі репресії з боку теократичного режиму. За останні кілька десятиліть це найбільша хвиля суспільного невдоволення в Ірані.

За даними правозахисної організації Amnesty International, з початку протестів загинули щонайменше 108 людей, з яких 23 – неповнолітні.

Факти ICTV коротко розповідають, з чого все почалося, контекст протестів та до чого це може призвести.

Що спричинило протести в Ірані?

Протести в Ірані розпочалися після смерті 22-річної курдської дівчини Махси Аміні 16 вересня. Дівчину заарештувала поліція моралі трьома днями раніше за неправильне носіння хіджабу та завужені джинси.

Родина Аміні каже, що її побили та кілька разів вдарили по голові. Після цього вона впала в кому, а через кілька днів померла. Уряд і поліція заперечують звинувачення.

Фото: Unsplash

Поліція після проведення судово-медичної експертизи заявила, що вона померла через раптову зупинку серця і що жодного побиття не було. щоб підтвердити свою версію, влада  опублікувала відео, на якому Махса зомліла. Але ці кадри навпаки спровокувало хвилю люті у громадськості.

Правозахисники заявили, що плівка була змонтована і з неї вирізали всі попередні події. Батьки дівчини підтвердили, що вона ніколи не мала проблем із серцем. Лікарі заявили, що Аміні доставили до них без ознак життя.

Перші протести розпочалися під час похорону Махси Аміні в її рідному місті Секкез.

Якої форми протести та хто бере у них участь

На вулиці Ірану вийшли люди різного віку, статі та етносу, але переважно участь у протестах бере молодь. Люди висувають різні вимоги: від надання більших свобод жінкам до повалення уряду.

— Вперше в історії Ірану з часів Ісламської революції існує є унікальна єдність між етносами. Усі скандують одне гасло. Їхні вимоги однакові, — каже речник курдської правозахисної організації Hengaw Раміяр Хассані.

За словами Хассані, в Ірані використовували майже всі типи “мирних, ненасильницьких” протестів.

Під час великих вуличних демонстрацій у великих містах Ірану та маленьких містечках жінки спалювали свої хіджаби та обрізали волосся.

Деякі протестувальники скандували: Смерть диктатору!, маючи на увазі верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.

Відбулися протести у школах, університетах та нафтовому секторі країни. Іноді спалахували жорстокі сутички, протестувальники підпалювали будівлі поліції.

У багатьох містах Європи також відбулися акції солідарності з іранськими жінками.

Як реагує влада?

Від початку силовики та поліція дуже жорстоко розправлялися з протестувальниками, особливо в районах, де проживають етнічні меншини, такі як Курдистан і Белуджистан.

Видання IranWire повідомляло, що людей розстріляли за те, що вони сигналили на своїх автомобілях на підтримку протестувальників, а також про арешти величезної кількості журналістів, включно з тими, хто першим повідомив про смерть Аміні, адвокатів, знаменитостей, спортсменів та членів громадських організацій.

За даними Hengaw, загинула щонайменше 201 людина, зокрема 24 дитини, і ще сотні людей поранені. При цьому зазначається, що цифри, ймовірно, значно вищі. Уряд повідомив, про понад 20 вбитих правоохоронців.

Плакат, на якому зображено верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Фото: Depositphotos

Речник правозахисної організації розповів, що у деяких містах силовики вбивали мітингувальників без розбору, використовуючи гвинтівки, зокрема АК-47. Ві, додав, що наразі в’язниці у країні переповнені і затриманих розміщують на різних складах.

Режим Хаменеї звинуватив іноземні держави, зокрема США та Ізраїль, у розпалюванні інакомислення, хоча доказів цьому немає.

Який контекст?

Хоча Іран за формою правління є ісламською республікою там глибоко вкорінений гнів громадськості через ісламську політику уряду, особливо щодо дрескоду. Протести в країні були ще у 1983 році, коли хіджаб визнали обов’язковим для жінок, і вони тривають досі.

Розчарування посилилося після того, як у 2021 році президентом став Ібрагім Райсі, який почав посилювати контроль за жіночим дрескодом. Проте протести також пов’язані з провалом реформ.

— Протягом десятиліть іранці вкладали значні кошти в ідею, обіцяну реформістськими лідерами, що все зміниться. Але нічого не сталося… Меседж тепер гучний і чіткий, Ісламська республіка сама повинна піти, — каже іранський адвокат з прав людини Шаді Шар.

Колишні президенти Хасан Роухані та Мохаммад Хатамі намагалися в минулому наблизити Іран до Заходу, зменшити соціальні обмеження та забезпечити більше демократичних свобод, але ці зусилля здебільшого провалилися.

Іранська економіка зазнала краху в останні роки, а нерівність різко зросла. У 2018 році проти Ірану були застосовані міжнародні санкції, валюта впала, а основний тягар економічних санкцій звалився на плечі звичайних іранців.

Чи можуть протести повалити режим?

Думки експертів з цього питання розділилися. Попри жорстокі придушення, протести тривають, що зараз є однією з найбільших проблем, з якими режим зіткнувся після революції 1979 року.

Іранський політичний активіст Рулла в коментарі Euronews вважає, що режим не вдастся повалити, якщо армія та сили безпеки не втечуть, як це було у 1979 році з останнім королем Ірану Мохаммеду Реза Пахлаві.

У соціальних мережах з’являлися відео, на яких поліція приєднувалася до протестів, хоча це, ймовірно, поодинокі випадки.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Протестувальники кажуть, що якщо режиму вдастся на деякий час припинити протести, це ще не кінець, і додають: Ми переступили поріг революції.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-10-16 01:36:43

Теги
15.10.2022
214 4 хвилин читано