Мама поїхала за речами і опинилася в окупації. Немовля три місяці провело у лікарні

Директорка Київської обласної дитячої лікарні в місті Боярка Катерина Савінова розповіла про роботу медзакладу під час війни.

За кілька днів до початку повномасштабного вторгнення військ РФ відділення інтенсивної терапії Київської обласної дитячої лікарні, розташованої в Боярці, поступив новонароджений хлопчик.

Мама немовляти, якій потрібно було поїхати додому за необхідними речами, і подумати не могла, що наступного разу побачить сина лише через місяць.

– У мене досі стискається все всередині, коли згадую цю дитину. Поліський район, де живе сім’я, з перших днів опинився під окупацією. Без зв’язку і можливості вирватися, батьки тільки через місяць лісами змогли вибратися до дитини, – розповідає Катерина Савінова.

Вона зазначає, що основний удар в перші дні взяли на себе Київська обласна дитяча лікарня та київський Охматдит.

– Раніше медики вважали себе циніками, але такий обсяг горя, який разом з війною принесла Російська Федерація, не вдавалося пережити навіть нам, – зізнається лікар.

І в якості одного з прикладів наводить історію трирічної дівчинки з пораненнями обличчя, живота, ніг. Її сім’ю під час спроби евакуюватися розстріляли рашісті. Мама загинула відразу, тато був у важкому стані в реанімації.

– Серце просто розривалося від усвідомлення, що довелося пережити цій маленькій дівчинці, – каже керівник лікарні.

Як і медики всієї України, працівники Київської обласної дитячої лікарні працювали понаднормово і без вихідних, щоб надати належну допомогу своїм маленьким пацієнтам. Часто їм доводилося робити не свою роботу, наприклад, готувати їжу.

– Мені подзвонив наш постачальник вранці і каже, мовляв, вибачте, але я не зможу привезти їжу дітям, виробництво під обстрілами. Спочатку, звичайно, шок. Чим годувати? А потім заспокоїлися, оперативно розгорнули кухню. Плюс волонтери. Голодним не був ніхто, – каже Катерина Савінова.

За її словами, до війни був зроблений запас ліків та інших витратних матеріалів, але через велику кількість постраждалих все це швидко вичерпувалося. Тому на допомогу прийшли благодійники.

– В першу чергу закупили багато витратних матеріалів: бинти, катетери, зонди, системи. Пізніше придбали кілька моніторів і мобільні операційні лампи. Ми розуміли – це критично необхідно і причому терміново, – згадує засновниця благодійного фонду Твоя Опора Валерія Татарчук.

До війни фонд Валерії займався в основному дітьми з вродженими вадами серця. Зараз під опікою Твоєї опори 63 лікарні, 26 дитбудинків та притулок для внутрішньо переміщених українців.

– Лікарні сьогодні гостро потребують підтримки. Адже завдяки професіоналізму медиків нам вдається рятувати життя тисяч українців, – каже Валерія.

І зазначає, що намагаються закуповувати тільки професійне обладнання, від якого залежить дуже багато чого.

Джерело: Твоя Опора

Фото: Твоя Опора