Максим Бартков: Реалізуємо проекти для США, Канади, Великобританії

Вже у 23 роки харків’янин Максим Бартков працював на позиції Java Team Lead у великій IT-компанії.

Наразі 26-річний українець активно виступає на міжнародних IT-конференціях, пише статті на нішеві сайти, судить авторитетні хакатони.

Бартков є співавтором бібліотеки Bucket4j — найпопулярнішої у світі Java-бібліотеки для вирішення завдань обмеження пропускної спроможності та співавтором книги Spring Rest Building Java Microservices and Cloud Applications.

Ми спробували дізнатися у харків’янина рецепт швидкого просування кар’єрними сходами та його плани на 2022 рік.

 – Максиме, ви охоче берете участь у міжнародних конференціях. Чи можна говорити, що подібна активність дозволяє додатково монетизувати себе як фахівця?

 – Насамперед, виступаю для того, аби структурувати свої ж знання. Це дозволяє заглибитись у деталі контексту, про який розповідаю.

І, погоджуюсь, виступ на конференціях робить мене більш впізнаваним.

– Резюме, яке містить посилання на виступи на конференціях, робить фахівця більш привабливим для роботодавців. Я зміг добре розвинути open-source проект, у якому є співавтором.

Люди після доповідей завжди підходять до мене із запитаннями. Або пишуть та цікавляться деталями.

Це дозволяє познайомитися з провідними світовими програмістами, а коннект з такими людьми зайвим не буває.

Максим Бартков

  – Які проекти ведете зараз?

– Я backend-розробник із більш ніж 8 роками комерційного досвіду. Пишу мовою програмування Java.

На даний момент, я технічний лідер у компанії, яка спеціалізується на розробці ПЗ у фінтех індустрії – банки та інші фінансові структури.

Основне завдання – ухвалення технічних рішень, пов’язаних з архітектурою нашого ПЗ (інтернет-банкінг одного з великих європейських банків).

– Моя мета – зробити так, щоб наш інтернет-банкінг витримував великі навантаження. Системою користується понад мільйон людей на день і потрібно, щоб вона впоралася з таким навантаженням. При цьому важливо, щоб швидкість її роботи була якнайшвидшою.

Також наша система повинна мати можливість легко масштабуватися з точки зору навантаження, і ми могли доповнювати її різною функціональністю.

І звичайно, крім прийняття архітектурних рішень, одним з основних моїх завдань є написання коду.

 – Якими з реалізованих проектів пишаєтеся найбільше?

– Через підписані мною NDA майже на всіх проектах, на превеликий жаль, я не можу розкривати деталі.

Але, на щастя, проект, яким я пишаюсь найбільше – open-source, це бібліотека Bucket4j.

– Це інструмент, який допомагає проектам реалізувати контрактні зобов’язання щодо обмеження кількості запитів на сервер. Тобто обмежує кількість вхідних та вихідних запитів на сервер при великих навантаженнях.

Бібліотеку завантажують близько 250 тис. разів на місяць і є найпопулярнішим рішенням цієї задачі для Java.

– Давайте спробуємо розвіяти деякі міфи, які притаманні українській IT-індустрії.

Вважається, що в Україні це елітна каста, яка працює на зовнішні ринки, отримує зарплату у доларах чи євро та зростає на 20% щороку. Це одна з найкращих професій в Україні на сьогодні. Можете заперечити?

 – Загалом це правда. Але є нюанси. Наприклад, щодо зарплати. Я починав свою кар’єру понад 8 років тому із зарплати $150. Але вже за рік мені вдалося вийти на зарплату у $1000.

– Далі кожен рік + $1500-2000, що сильно випереджає ринок, так як у середньому по ринку спеціаліст у моїй області росте на $700-800 щорічно. Так перші кілька років.

Потім, уже через 4 роки, зростання зарплати сповільнилося. На інших ринках в Україні досягнути таких фінансових показників, погодьтеся, дуже непросто.

– Але для цього я витрачав величезну кількість часу. Вдень працював, а ввечері опановував щось нове в IT для себе, писав коди. Половину вихідних стабільно витрачав на саморозвиток.

В результаті набув великої кількості проблем зі здоров’ям. Тож я не дуже рекомендую так робити. Не погоджуюсь з тим, хто вважає професію програміста нескладною, виходячи з того, що програмістів дуже багато в країні, а зарплати там солодкі.

Для України подібне IT-ком’юніті працює на благо. Більшість коштів, які заробляють, програмісти інвестують у нашу економіку – купують нерухомість і загалом підвищують платоспроможність українського ринку.

  – Кілька років тому ви визнавали, що в перспективі мрієте працювати в Netflix. Не відмовилися від цієї ідеї?

 – Як писав відомий український поет Василь Симоненко – Вибирати можна все на світі сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину.

З Харкова я реалізовував проекти для США, Канади, Великобританії та навіть екзотичного Маврикію. Зупинятись у саморозвитку не збираюся.

Багато програмістів мріють працювати у Кремнієвій долині. Netflix – світовий мегабренд. Це як грати у футбольній Лізі чемпіонів.

 – Ким себе бачите за п’ять років?

– Мрія залишилася незмінною – працювати провідним розробником у компанії Netflix. Ще одна мета – у найближчі 5 років виступити мінімум на 30 Java-конференціях.