Львівщина першою в Україні ухвалила Стратегію національної памʼяті

У Львівській області затвердили Стратегію національної пам’яті на 2025–2028 роки, над якою кілька місяців працювала спеціальна робоча група. Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА.

Документ має на меті формування сучасної національної пам’яті, збереження української ідентичності та посилення історичної свідомості громадян. Стратегія стала наступним етапом після завершення очищення публічного простору області від радянських і російських маркерів.

Після 2022 року на Львівщині демонтували понад 320 пам’ятників і символів радянського та російського походження, а також перейменували сотні вулиць, площ та інших об’єктів топоніміки.

В ОВА нагадують, що наприкінці 1980-х років саме Львівщина стала одним із центрів декомунізаційних процесів в Україні. Зокрема, у Червонограді (нині Шептицькому) демонтували першого в Україні пам’ятника Леніну, а у Стрию вперше офіційно підняли синьо-жовтий прапор над будівлею міської ради.

Начальник Львівської ОВА Максим Козицький наголосив, що національна пам’ять є складовою національної безпеки держави.

«Національна памʼять — це не лише про минуле. Це основа національної безпеки та майбутнього. Втрата памʼяті робить суспільство вразливим до маніпуляцій, а державу — до агресії», — зазначив він.

Стратегія передбачає завдання у шести ключових напрямках:

1. Місця пам’яті, меморіальні комплекси, меморіальні таблиці, пам’ятники, українські військові некрополі, поодинокі поховання та інші просторові об’єкти національної пам’яті.
2. Збереження історичних та усноісторичних джерел, архівних фондів, розвиток музейної інфраструктури.
3. Популяризація української історії.
4. Культура пам’яті та розвиток комеморативних практик.
5. Розвиток історичної науки у сфері національної пам’яті українського народу та викладання історії України у школах.
6. Відновлення історичної справедливості, розвінчування історичних міфів, формування українського погляду на історію та протидія шкідливим іноземним історичним наративам.

Над стратегією працювали військові та ветерани, зокрема історики, а також науковці, освітяни, культурні діячі, музейники, журналісти, депутати та фахівці з комеморативних практик. До обговорень долучалися голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров та офіцер ЗСУ і журналіст Вахтанг Кіпіані.

Документ пройшов соціологічне дослідження серед старшокласників, стратегічну сесію та експертні обговорення. Наступним етапом стане підготовка детального плану дій для реалізації стратегії в області. Ознайомитися зі стратегією можна за цим посиланням.