Львів прощається з трьома захисниками

У вівторок, 27 січня, Львів проводжає в останню путь Сергія Потапова, Юрія Пенькова та Сергія Кушніра, які загинули на війні з російськими окупантами. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.

Чин похорону Сергія Потапова та Юрія Пенькова розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання а площі Ринок.

Поховають двох воїнів на Личаківському кладовищі.

Прощання з Сергієм Кушніром розпочнеться об 11.00 у родинному помешкані в с. Лисиничі (вул. Підлісна, 11). О 12:00 розпочнеться чин похорону в храмі Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Лесі Українки, с. Лисиничі).

Поховають Сергія Кушніра на місцевому кладовищі у селі Лисиничі.

Львів’ян закликають віддати шану полеглим воїнам й утриматися в цей час від святкових та розважальних заходів.

Біографічні довідки:

Львів’янин Сергій Потапов (11.09.1984 – 14.01.2024) навчався у школі №98, згодом – у Технологічному фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка».

Працював склодувом у Приватному акціонерному товаристві «Львівський електроламповий завод «Іскра» та у Товаристві з обмеженою відповідальністю «СТЕКО».

Зі слів рідних, Сергій захоплювався риболовлею, туризмом і ремонтом автомобілів. Був життєрадісним, веселим, цілеспрямованим, люблячим і порядним. Брав участь у Помаранчевій революції.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Воював на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ.

У Сергія Потапова залишилися батьки, син та родина.

Юрій Пеньков (25.09.1970 – 24.04.2024) був уродженцем міста Ходорів Львівської області, жив у селі Солонка біля Львова. Навчався у місцевому ліцеї, згодом – в академії Міністерства внутрішніх справ (за кордоном). Проходив строкову військову службу.

Зі слів рідних, Юрій був неконфліктним, спокійним, мужнім і відважним, турботливим та щирим, захоплювався автомобілями та водінням.

Проходив службу в органах Національної поліції України. Працював електриком на приватних підприємствах.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став до лав 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади ДШВ.

В Юрія Пенькова залишилися брат, сестра та велика родина.

Сергій Кушнір (09.02.1971 – 14.03.2025) був уродженцем села Лисиничі Львівської громади. Навчався у місцевій гімназії. Проходив строкову військову службу. Працював на приватних підприємствах за кордоном.

Зі слів рідних, Сергій вирізнявся добротою, щирістю, турботливістю та чуйним ставленням до оточуючих, завжди був готовий допомогти. Був майстром на всі руки, займався ремонтом техніки та автомобілів. Особливе захоплення в його житті займало садівництво.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Північнослобожанському напрямках у складі 47 окремої механізованої бригади «Маґура».

У Сергія Кушніра залишилися дружина, донька, син, батько, троє онуків, похресниці та велика родина.