Львів прощається з двома військовими

У п’ятницю, 28 лютого, Львів проводжає в останню путь Олега Сидора та Ігоря Возного, які загинули на війні з російськими окупантами. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.

Прощання з Олегом Сидором розпочнеться о 9:30 у храмі Всіх Святих Українського Народу (вул. Петлюри, 22). Чин похорону об 11:00 пройде в церкві Святого Івана Богослова (с. Зимна Вода, заїзд до храму з боку «Епіцентру»/»Три слони»). Поховають захисника на кладовищі в Зимній Воді.

Чин похорону Ігоря Возного розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисника на Личаківському кладовищі.

Львів’ян закликають віддати шану полеглим воїнам й утриматися в цей час від святкових та розважальних заходів.

Біографічні довідки:

Львів’янин Олег Сидор (21.05.1979 –19.02.2025) навчався у ліцеї №40, згодом проходив військову службу у лавах прикордонників.

Понад 20 років пропрацював столяром у Львові. Захоплювався своєю справою – обожнював працювати з деревом та проєктувати меблі.

Із перших місяців повномасштабного вторгнення РФ став до лав 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Виконував бойові завдання на Херсонському, Донецькому та Курському напрямках. За самовіддані дії при обороні України був неодноразово відзначений командуванням.

В Олега Сидора залишилися мама та син.

Ігор Возний (позивний Турист) (31.12.1981 – 07.01.2023) був уродженцем села Черче Івано-Франківської області.

Біля закінчення місцевої школи вступив до Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука. Потім проходив строкову військову службу у Львові у складі 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

Працював менеджером із продажу. Рідні кажуть, що Ігор Возний був люблячим батьком та сином, турботливим чоловіком, для якого сімʼя завжди була на першому місці. Гарний господар, вірний друг. Відповідальний, чесний, сміливий та справедливий – на нього завжди можна було покластися, бо завжди виконував обіцяне. У свій вільний час захоплювався рибальством.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії повернувся до лав 80 окремої десантно-штурмової бригади. Боровся із російськими загарбниками на Донеччині та Луганщині.

В Ігоря Возного залишилися батьки, дружина, син та двоє братів із родинами.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.