Кожний вихід міг бути квитком на переправу в один кінець

Успішний контрнаступ — це професійні та сміливі, а головне — злагоджені дії українських захисників усіх родів та видів. На Херсонському напрямку звільнення правого берега не було б можливим без налагодження переправ через водні перешкоди. Спілкуючись із захисниками різних підрозділів, які брали участь в операції, військовим кореспондентам неодноразово доводилось чути про відважність хлопців із понтонно-мостових підрозділів інженерних військ. «Відчайдухи, безбашенні, крейзі» — саме так згадували про них, вони ж самі спокійно називають себе «бобрами».

— У моєму підрозділі на озброєні плаваючі транспортери та самохідні пороми. Завдання виконуємо, на перший погляд, прості — переправа десанту та техніки, — розповідає командир підрозділу Олександр.

Підрозділ Олександра брав безпосередню участь в операції зі звільнення населеного пункту Давидів Брід, яка відіграла ключову роль у подальшій деокупації міста Херсон.

— На ділянці фронту між населеними пунктами Давидів Брід та Велике Артакове ми забезпечували евакуаційно-рятувальну команду на переправах. Виконували поставлені завдання з транспортування особового складу та техніки через річку Інгулець, — пригадує Олександр. — Бували випадки, що під час переправи через наплавний міст чи насипну переправу виникав затор у разі виходу з ладу техніки або через вогневий вплив противника. Ось тут на сцену виходить наш підрозділ, оскільки ми можемо перейти по воді та витягнути техніку на той чи інший берег, тим самим у найкоротший термін відновити пересування наших підрозділів. У той час то було дуже важливо.

І хоча техніка у підрозділі ще радянського періоду, за словами хлопців, у вмілих руках вона своє завдання виконує на відмінно.

— Двигун потужний, швидкість набирає швидко, маневреність дуже гарна, — каже командир машини Дмитро. — Згадуючи події контрнаступу, скажу відверто, було не просто, адже переправа на інший берег на цьому напрямку рідко була спокійною. Авіація, артилерія ворога постійно намагалися по нас гатити. Але в нас одна мета — захистити нашу державу, захистити наших рідних. І з такою мотивацією людина буде віддаватися на всі 100 %.

Захисники понтонно-мостового полку знають, що кожний вихід може бути квитком на переправу в один кінець, але щоразу вони сідали в машину, заводили двигун і вирушали виконувати завдання.

— Потрібно добре знати свою машину, розуміти, що ця машина хоче від тебе і як нею користуватись у критичних ситуаціях. Це важливо, й це не один місяць підготовки. У нашому підрозділі всі хлопці або не один рік служать, або мали досвід до цього, тому злагодженість дій гарантована, — поділився механік-водій Роман. — Страх чи не страх, але ти не можеш розвернути машину й сказати: «я передумав». Зосереджуєшся на завданні і просто виконуєш його.

Сьогодні підрозділ плаваючих машин перебуває в зоні зосередження, готуючись до виконання нових завдань.

— Тренуємось, перевіряємо готовність техніки. Потрібно бути впевненим, що коли буде новий наказ, мій підрозділ на 100 % буде готовий його виконати, — наостанок додав Олександр.

Фото та відео автора