Львівський портал

Коронавірус і бізнес. Як Львівщина виходить з кризи

Світ лихоманить від кризи, спровокованої карантинними обмеженнями через пандемію коронавірусу. Україна – не виняток. Під час вимушеної зупинки бізнесу колосальних збитків зазнала сфера туризму, пасажирських перевезень, культурно-креативної індустрії, ресторанного і готельного бізнесу… Багатьом людям довелось опановувати роботу на віддаленому доступі, йти у відпустку за власний рахунок чи взагалі втратити місце праці.

Сьогодні Україна починає оговтуватися від безпрецедентних карантинних обмежень. Після двомісячного застою стартував 5-етапний вихід з карантину. Так, з 11 травня в Україні дозволили відкрити парки та сквери, стоматології, магазини, перукарні, а з 22 травня стартував другий етап виходу із карантину. На жаль, через невтішну динаміку захворюваності впровадження другого етапу послаблень на Львівщині відтермінували. Відновлення роботи громадського, транспорту, готелів, а також дитсадків відклали щонайменше до 29 травня. Та, за даними Львівського порталу, сьогодні це рішення можуть відтермінувати щонайменше до 1 червня.

Тим часом через карантинні обмеження пішов третій місяць мільярдних збитків та недоотримання доходів. Експерти прогнозують, що на відновлення частини галузей економіки може піти навіть два роки.

За даними опитування «Бізнес в умовах COVID-19» від Інституту міста, в Україні від початку карантину, з 12 березня, роботу втратили від до 2,8 млн українців. І це не враховуючи трудових мігрантів, які повернулися. Відповідно до макроекономічного прогнозу Кабміну, середньомісячний дохід  українців знизиться на 9%, а ще до 1 млн людей можуть втратити роботу до кінця карантину. Відтак Львівський портал дізнався у провідних експертів галузі, як вони оговтуватимуться від коронавірусної кризи.

Люди шукають відпочинок у Карпатах

Через вимоги Міністерства охорони здоров’я зупинилися фактично усі суб’єкти туристичної галузі. Лише на Львівщині в одну мить без роботи і доходу у туристичній галузі залишилося близько 150 тисяч людей.

За словами начальниці управління туризму та курортів Львівської облдержадміністрації Наталії Табаки, дрібний бізнес є більш гнучким, він здатний перепрофілюватися, змінити певні вектори напрямків діяльності та послуг, але навіть це не дало змоги втримати на плаву близько 35 тисячам осіб, які залишилися без роботи. І це мова йде про офіційні дані працевлаштованих осіб зі сфери туризму, а справжня цифра безробітних у декілька раз більша.

«Загалом близько 35 тисяч офіційно працевлаштованих осіб в один момент фактично залишилися без роботи, і без фінансових надходжень. Водночас багато хто працює по цивільно-правових угодах, або ж неофіційно працевлаштований. Відтак кількість постраждалих осіб із галузі туризму у чотири рази більша. Це мова про заклади розміщення, харчування, компанії туроператорів та рекреаційні установи та організації медичного профілю», – наголосила Наталія Табака.

Спрогнозувати, як швидко галузь зможе наверстати втрачене та вийти на докоронавірусні показники важко. До прикладу, в лютому на Львівщині фіксували зростання туристичного збору на понад 50%. Тому, дивлячись на попередні роки, прогнози на 2020 були доволі позитивними. Та навіть, незважаючи на критичну зупинку галузі на Львівщині, у ЛОДА із оптимізмом поглядають у майбутнє.

«Ми очікували напливу не лише українського туриста, а й іноземців. Але тепер можуть бути застереження безпеки міжнародних подорожей. Відтак фокусуватимемось передовсім на українського відпочивальника і Львівська область має для цього передові умови: зелена територія де 2/3 – це ліси, природньо-рекреаційні території, гори та курорти. Власне це ті передумови, які шукають туристи для покращення свого здоров’я. Водночас ми не випускатимемо шансу залучити на оздоровлення та відпочинок гостей з-за кордону», – говорить Наталія Табака.

В умовах коронавірусу українці намагаються обрати здоровий і позитивний відпочинок, який спрямований на підвищення імунітету та обмежений від скупчення людей. Відтак бізнес вже активно готується до відновлення роботи і очікує відповідного сигналу.

Зараз активно досліджують і розробляють нові туристичні маршрути для активного і здорового відпочинку у львівських Карпатах. Усі вони різної складності: від рівнинних походів чи велопрогулянок до складних сходжень на гірські вершини.  До речі, чиновники зауважують, що приватний сектор львівських Карпат вже заповнений відпочивальниками. Відповідно й місцева влада скеровувала численні запити до уряду та Міністерства охорони здоров’я, аби якнайшвидше дозволили відновити роботу готельним закладам, які можуть дотримуватися безпечних умов перебування гостей, забезпечувати усі санітарно-гігієнні норми, і тим самим дати роботу людям і наповнювати місцеві бюджети.

«Трускавець, Східниця, Славське чи Моршин – дуже залежні від потоків відпочивальників. У когось 60, а в когось усі 70% наповнення бюджету залежить від податків з підприємств, які задіяні в галузі туризму і курортів. Тому в період карантину ми зосередились на додаткових опціях і можливостях безпечного відпочинку для наших гостей, які приїдуть у напрямку Карпат. Бо якщо взяти моніторинг пошуку відпочинку у Google, то люди найчастіше шукають відпочинок у напрямку Карпат. Відтак ми готуємо пропозиції для активного, здорового і безпечного відпочинку у карпатських рекреаційних осередках, аби людям було комфортно відпочивати», – зазначила Наталія Табака.

Наші курортні території готові забезпечити відпочинок із користю для здоров’я. Утім для того, щоб туристична галузь запрацювала на повну потужність, необхідно відновити залізничне сполучення та авіасполучення, навіть у межах України. Адже категорія туристів, які приїздять на відпочинок власним автомобілем буде, але, щоб запустити великі комплекси у Трускавці, Східниці чи Моршині, необхідно передовсім відновити залізничне сполучення, бо неможливо буде наповнити навіть на 50% фонду санаторно-курортних комплексів.

«Робимо акцент на залізницю, аби мати можливість відновити комфортний потік відпочивальників із міст мільйонників – Києва, Дніпра, Харкова та Одеси. Усі наші туристичні суб’єкти господарювання вже готові приймати гостей із забезпеченням належного рівня сервісу та відповідних карантинних вимог МОЗу. Ми маємо усі умови, щоб наші гості зміцнили свій імунітет, відновили здоров’я чи добре», – додала Наталія Табака.

Цікаво, що до кризи на оздоровлення у Львівську область на 14 і більше днів активно приїздили представники Білорусі, Польщі, Молдови, Азербайджану та Казахстану. А цих відпочивальників не буде допоки не відновлять міжнародного перевезення та головних повітряних воріт Західної України – аеропорту «Львова».

Аеропорт «Львів» зачинений щонайменше до…

Як відомо, через поширення коронавірусу наприкінці березня у Європі почали масово скасовувати пасажирські авіарейси. Україна повністю зупинила своє пасажирське авіаперевезення із 28 березня. Сьогодні захворюваність у ЄС пішла на спад і карантинні обмеження починають знімати. Більшість польотів у країнах ЄС почнуть відновлювати із 1 червня. Аеропорт «Львів» також сподівається, що уряд не затягуватиме із відповідними рішеннями.

За словами гендиректорки аеропорту «Львів» Тетяни Романовської, після відновлення/тестування рейсів по Європі можна очікувати на швидке відновлення пасажирських авіаперевезення до/з України.

«Ми щодня моніторимо рішення авіакомпаній. Зараз відомо, що ряд наших перевізників готовий відновити польоти хоч сьогодні, але для цього має бути відповідне рішення від урядів країн. Зараз головне – конкретна дата відновлення пасажирських польотів від нашого уряду. Спершу очікуємо на запуск внутрішніх рейсів. Зокрема, авіакомпанія Windrose готова хоч з початку червня здійснювати рейси зі Львова до Києва. Чартерні рейси до курортів Туреччини та Єгипту можуть стартувати з кінця червня. WizzAir та Ryanair вже готові до відновлення польотів до Львова, але очікують на відповідні рішення уряду. Так само на сьогодні готова й авіакомпанія «Белавіа». TurkishAirlines має намір повернутися на лінію до Львова із червня–липня, а польська LOT – із липня», – повідомила Тетяна Романовська.

Тим часом львівське летовище вже активно готується до відновлення міжнародного пасажирського авіаперевезення в умовах карантину. За найоптимістичнішим сценарієм, це може статися із 15 червня.

«Перед входом в аеропорт усім замірятимуть температуру тіла. По території терміналу наносять нові розмітки, що допомагатимуть пасажирам тримати безпечну дистанцію, також купуємо скляні щити, які з’являться на стійках реєстрації та ґейтах (воротах виходу на посадку, – ред.), а весь персонал працюватиме у масках. Сподіваємося, що після 15 червня, а найпізніше – із липня, аеропорт «Львів» відновить регулярні міжнародні пасажирські авіаперевезення», – розповіла Львівському порталу Тетяна Романовська.

98% транспортних перевізників Львівщини зупинили роботу… Чи піднімуть вартість проїзду?

Не краща ситуація із відновленням робити громадського транспорту на Львівщині, запуск якого також відкладений. На сьогодні на Львівщині призупинено роботу приміського, міжміського, міжобласного та міжнародного сполучення. Водночас у Львові громадський транспорт працює у спецрежимі: на рейси випускається близько 30% транспорту від кількості, яка була залучена до карантину.

За словами голови Асоціації перевізників Львівщини Івана Велійки, мерією Львова, на жаль, не було прийнято жодних рішень стосовно компенсації втрат перевізникам, які здійснювали спеціальні перевезення груп населення, що забезпечували життєдіяльність міста.

Фото: Дивись.інфо

«Робота в умовах спецрежиму передбачає перевезення лише сидячих пасажирів – передовсім працівників критичних галузей медиків, рятувальників, правоохоронців, пекарів, які мали б користуватися таким транспортом безкоштовно. Відтак міські перевізники, які забезпечували роботу спецтранспорту, заледве покривали витрати на пальне, й то не у повному обсязі», – повідомив Іван Велійка.

Подібні спецрейси запровадили й на Львівщині. Але на відміну від львівської мерії, область виділила для цього кошти. Проте навіть такі кроки до роботи на спецмаршрутах залучили всього 2% перевізників від загальної кількості по Львівщині, усі інші – призупинили роботу. Аби вижити, транспортні підприємства перевели частину людей на неповний робочий день, або ж відправили у відпустки за власний рахунок. Варто зауважити, що через карантин близько 50% водіїв звільнилися.

«У транспортних підприємств немає запасу коштів, ми працюємо із коліс, коли все зароблене йде в оббіг і витрачається на зарплату, пальне…За моїми припущеннями, за два місяці простою на Львівщині звільнилося близько 50% водіїв, а решта – частково пішли у відпустки за власний рахунок, або ж були частково залучені до виконання спецрейсів. В загальному по Львівщині автотранспортні підприємства недоотримали близько 260 мільйонів доходу. Тим не менш сума обов’язкових платежів становила близько 60 – 70 мільйонів. Як в таких умовах сплатити ці кошти? Хто більш фінансово спроможний зумів частково сплатити податки, а хто ні – той наростив кредиторську заборгованість, і лише із відновленням повноцінної роботи зможе почати гасити борги», – зазначив Іван Велійка.

Перевізники усвідомлюють, що через карантинні обмеження не лише сфера транспорту опинилась у важкому становищі, а й у потенційних пасажирів закінчуються гроші. Вони готові відновити перевезення пасажирів за старою ціною і возити людей із карантинними обмеженнями (лише сидячі місця, – ред.), але за умови, що на час дії карантину буде скасовано усі пільгові перевезення.

«Відновлювати роботу пасажирських перевезень із підняття вартості проїзду було б не по-людськи. Водночас перевізники мають зустрічну вимогу до влади, якщо вона хоче зберегти маршрути і старі тарифи то необхідно до завершення пандемії коронавірусу прийняти розпорядження про відміну усіх пільгових перевезень на приміських і міжміських маршрутах, так як це запроваджено у Львові. Якщо транспорт курсуватиме в режимі лише сидячих пасажирів, то всі мають платити за проїзд. В інших випадках робота приноситиме збитки і це унеможливить відновлення роботи підприємств», – повідомив Іван Велійка.

На думку лобіста перевізників, якщо карантинні перевезення в спецрежимі триматимуть ще два–три місяці, то Львівщина на довго втратить усю галузь пасажирських перевезень. Перевізники сподіваються на чергову зустріч із головою Львівської облдержадміністрації Максимом Козицьким, аби вирішити питання, коли вони відновлять роботу.

«Вірю, що здоровий глузд візьме верхи, адже ми маємо розуміти, що час відновлювати перевезення, ставити на ноги всю господарку та піднімати рівень життя людей», – взиває до здорового глузду чиновників Іван Велійка.

Водночас він сподівається, що «старші люди і люди із вадами здоров’я, які перебувають у групі ризику, усвідомлять, що зараз не час кататися в автобусах, як це було до пандемії коронавірусу. Необхідно цінувати своє здоров’я і берегти тих, хто поруч із вами».

У Львові збанкрутує до 50% ресторанів

Тим часом після двомісячної зупинки роботи дозволили приймати відвідувачів ресторанам Львівщини. Хоча власник мережі львівських ресторанів Вардекс Арзуманян вважає, що ресторани не можуть нормально працювати в таких умовах.

«Я б не сказав, що ресторанам дали змогу нормально працювати. Ресторанам дозволили приймати гостей на літніх майданчиках, а це – різні речі. Ми працюємо на 20 – 30% потужності від того, що було минулого року. Уявіть, як працювати, коли йде дощ? Тоді усі ресторани зачинені, бо відвідувачів не можна впускати до залів. Знову ж таки, у негоду немає змісту тримати персонал на роботі. Тому – це надто голослівно сказано, що ресторанам дозволили працювати», – зауважує Вардекс Арзуманян.

В озвучених планах влади про знаття карантинних обмежень ресторатор не бачить конкретних дат відкриття ресторанів. Навіть якщо влада дозволить працювати із гостями у приміщені, то із чинними обмеженнями кількість посадкових місць необхідно скоротити в три рази, а це призведе до банкрутства більше 50% усіх ресторанів Львова.

«Із впевненістю можу сказати, що заклади площею до 150 м. кв. збанкрутують. І чи зможуть в таких умовах дрібні ресторатори повернутися на ринок – сказати важко. Щоб ви розуміли ситуацію, для Львова – це більше 50% закладів. Другий важливий момент: навіть якщо завтра без обмежень відкриють усі ресторани і заклади Львова, то це не означає, що туди масово ринуть люди. Із власного 25-річного досвіду ресторанного бізнесу можу сказати, що навіть коливання курсу валют на рівні 10% призводить до падіння ресторанних прибутків на рівні майже 30%. Якщо люди невпевнені у завтрашньому дні, то вони не ходять у ресторани. Як тільки вона з’явиться, то зустрічі знову призначатимуть у кав’ярнях та ресторанах», – переконаний Вардекс Арзуманян.

Він також сподівається, що відповідальний бізнес і держава дасть людям необхідну надію, що ми впораємося із пандемією та подолаємо всі труднощі пліч-о-пліч.

«Ми зберегли повністю увесь персонал, який у нас був, підтримували їх, і відкрилися тим же складом, що був до закриття. Бо ресторан – це передовсім люди, які у ньому працюють… Деякі держави знають, що потрібно підтримати не так бізнес, як звичайних людей. До прикладу, влада Відня видає людям ваучери, які можна використати у місцевих ресторанах» – додав Вардекс Арзуманян.

У готельєрів Львівщини ситуація краща, але…

За рекомендаціями МОЗу, заміські комплекси планували почати заселяти третину фонду вже із понеділка, 25 травня. Проте через рішення обласної влади продовжити дію карантину ще на тиждень, готелі Львівщини були вимушені скасувати попередні замовлення.

Лютий, березень та навіть холодний квітень вважають «мертвим сезоном» для заміських відпочинкових комплексів. Зазвичай в цей час люди на природу не їздять, а  поселення у готелях – мінімальне. Проте від коронавірусних обмежень наразі більше постраждали готелі Львова, що очікували на наплив туристів до Пасхи ще в квітні.

«На два місяці карантину ми повністю закрили заклад і не приймали гостей. У відпочинкових комплексах, які знаходяться за містом, на природі, активний сезон стартує від першотравневих свят. Зважаючи на те, що потік гостей очікувався із травня, то наші втрати наразі не критичні, адже це лише старт сезону і все залежатиме від подальших коронавірусних обмежень. Наразі дозволено відновили роботу  літніх майданчиках, без допуску гостей у приміщення. Відтак можливість роботи залежить від гарної погоди. Якщо такі обмеження триватимуть до осені, то це буде великим ударом для нашого бізнесу, адже запит від людей дуже великий», – розповіла Львівському порталу генеральний менеджер готельно-відпочинкового комплексу «Шервуд» Ольга Гладун.

Готельєри розуміють, що люди втомлені домашнім карантином та почнуть вибиратися на природу великими компаніями, ймовірно, ігноруючи санітарні норми МОЗ. Втім у готелі запевняють, що вони готові бути на сторожі ситуації.

«Маємо надію, що влада нас почує і не знищить бізнес своїми рішеннями про обмеження», – сподівається Ольга Гладун.

Вимушена «пауза» у культурі також накопичує мільйонні борги… Скрутні часи менше зачепили тих, хто швидко підлаштувався до змін

Співвласник мережа магазинів «М’ясна мануфактура» та «Фермерське м’яско» Володимир Пуцята переконаний, що карантинна криза принесла не лише багато шкоди, а й відкрила нові можливості бізнесу. Адже впоратися із викликом змогли не ті, хто сильніший чи мудріший, а ті, хто швидко підлаштувався до змін. Це ще раз засвідчило, що сьогодні бізнесу варто бути гнучким, уникати довготривалих планувань та виходити онлайн-режим там, де він може бути.

«Частина магазинів нашої мережі працювали без «карантинної» зупинки. Адже ми продаємо продукти харчування: м’ясну і ковбасну продукцію. Звісно, що посилили заходи дезінфекції в магазинах, контроль за здоров’ям наших працівників. Забезпечили довезення персоналу до робочого місця. Тож глобально вдалось уникнути скорочення персоналу. Щодо продаж, відчули чітку тенденцію ринку у рості продажу сирого м’яса. І це зрозуміло: люди стали більше готувати вдома. А от відкритий у лютому магазин нового формату «М’ясна мануфактура. Страви» – довелось закрити на весь період карантину… Спочатку планували налагодити онлайн торгівлю. Але порахувавши витрати, прийняли болюче, але єдине правильне для нас рішення – тимчасово зупинити роботу.  Щоб зберегти команду, залучили працівників до праці у цеху напівфабрикатів: виготовляли вареники, млинці. Довелось зменшити заробітну плату, але кадровий ресурс не втратили. Натомість спілкування з споживачами перевели у площину соціальних мереж», – ділиться Володимир Пуцята.

Очікувати обвалу цін на ринок первинної нерухомості не варто

Відсутність потоку туристів та студентів у Львові спровокувало падіння цін на винайм житла. Водночас вимушений простій бізнесу призвів до зниження цін на оренду приміщень під комерцію. За даними опитування «Бізнес Львова в умовах COVID-19», 48% орендодавців надали суттєву знижку, а ще 12 % підприємців повністю звільнили від оплати оренди на час карантину. Однак очікувати обвалу цін на ринок первинної нерухомості не варто.

Співзасновниця девелоперської компанії «Моя країна», що будує житлову та офісну нерухомість «преміум» класу у Львові, Тетяна Овчаренко розповідає, що на початку запровадження карантину ринок взяв паузу, але сьогодні попит на нерухомість стрімко відновлюється. Уся докризова динаміка продажів на первинному ринку повертається швидше, як очікували. Вона вважає, що жодних передумов для падіння цін на первинному ринку нерухомості немає.

«Вартість землі, будівельних та оздоблювальних матеріалів, підключення комунікацій не змінилися. Навіть вартість робіт наразі не зменшилася. Все це формує вартість квадратного метра. Попит на нерухомість теж зберігається – купівля якісної нерухомості завжди була надійною та вигідною інвестицією в час кризи. Ті, хто у нас купив нерухомість в житловому комплексі «Національний», впродовж останнього місяця-двох зекономив, до прикладу, лише на однокімнатній квартирі 4-5 тис. доларів. І це не завдяки зниженню вартості, а завдяки збільшенню курсу долара. Ми прогнозуємо повернення продажів на докризовий рівень вже у червні-липні. Про це свідчить динаміка пожвавлення ринку і попередні резерви у нашій компанії», – розповіла Тетяна Овчаренко.

За даними Міністерства охорони здоров’я, найдовші карантинні обмеження очікують на бізнес зі сфери масових заходів та розважальних послуг. Як довго ми оговтуватимемось від кризи, можна лише здогадуватися, все залежитиме від того, як швидко вдасться зняти коронавірусні обмеження. Наразі цього не дозволяє епідеміологічна ситуація і рекордні показники захворювання на коронавірус у Львівській області.

P.S.

Фітнес-центри зможуть відновити роботу не раніше 1 червня. Повноцінна робота ресторанів і закладів громадського харчування стане можлива після 10 червня. Відновлення авіасполучення очікується із 15 червня.

Дозвіл на проведення роботи боулінг-клубів, концертів тощо найближчим часом не передбачається. Це питання може бути розглянуте після 22 червня.

Відкриття дитячих таборів можливе на останньому етапі виходу з карантину, коли ризик коронавірусної інфекції буде максимально низький.

 



Джерело: Інформаційна агенція «ЛЬВІВСЬКИЙ ПОРТАЛ»

Back to top button
Facebook
Close