Коли повернуся, зроблю дружину і дітей найщасливішими в світі: командир танка, який воює на Харківщині
Боєць Сергій на позивний Єнот – командир танка. Воював у 2015-2016 роках в АТО в складі 53 бригади. Під час повномасштабного вторгнення він воює у складі 32 окремої механізованої бригади, яка зараз тримає оборону на Куп’янсько-Лиманському напрямку. Він командир танка Т-64. В екіпажі в нього ще механік і навідник.
– Завжди морально складно перед виходом, враховуючи нинішню обстановку. Є багато Ланцетів, які псують нам ситуацію. Тобто до виходу на завдання ти хвилюєшся і можеш хвилюватися після, в процесі ти не хвилюєшся, – каже Сергій.
У бійців є чітка мета – щоб дітям і онукам не довелося знову ставати до оборони.
– Ми хочемо зробити так, щоб жодній дитині в майбутньому не довелося брати участі у війні, і тим паче у війні в Україні, – каже танкіст.
Зараз дивляться
У Сергія вдома двоє дітей і дружина.
– Я їх дуже люблю, передаю вітання. Дуже хочу, щоб війна скінчилася. Я повернуся до них, і зроблю їх найщасливішими у світі.
Розповідає, що бували ситуації на фронті, коли було справді страшно.
– Ще на підході на позицію ми втратили зв’язок між машинами, я не чув іншого командира танка. Це найстрашніше, коли ти не чуєш іншого командира танка, з яким маєш взаємодіяти, – каже боєць.
Потрапили під масований обстріл з артилерії та мінометів. Отримали команду про відхід, бо могли втратити техніку. Вдалося вийти.
– Ми змогли відійти, але, як я розумію, вони не знали, що ми відійшли, тому що через п’ять годин весь квадрат, де ми були раніше, накрили фосфорними снарядами. Ми потім спостерігали, як криють фосфорними снарядами, було страшнувато. Противник використовує зброю, заборонену міжнародними конвенціями, договорами. Вони кажуть, що не роблять цього, але прикладів є безліч, – каже Сергій.
Коли морально важко, Сергій пише вірші.
– Коли важко, тоді легше пишеться, тоді більше думок в голові, краще добрати риму. Так я відволікаюся від цієї постійної стрільби снарядів, які пролітають над головою, – говорить Сергій.
От його вірш, присвячений танкістам.
Ти бачиш світ через приціл. У ньому там ворожі цілі.
Попереду лиш суходіл. На ньому танки вже згорілі.
Та знов твій екіпаж сидить. Механік гріє вже машину.
А навідник просто мовчить і мовчки розправляє спину
В танку мотор порушив тишу, всі перевірили зв’язок.
Не раз про тебе я напишу. Ти знов на місці, ватажок.
Вперед, вперед знов шум на фоні. Машина знову на завданні,
Щоб ворог зник десь на кордоні – ще не збулося це бажання.
А ти і вся твоя команда зможуть багато розповісти,
Як дуже дружна ваша банда, що називається танкісти.
Усіх побратимів, танкістів вітає і бажає повернутися додому.
– Щоб кожен з них був цілий, здоровий, і з перемогою повернувся додому. За нами правда, ми на своїй землі воюємо, щоб звільнити її від загарбника, – каже Сергій.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-09-10 10:00:26