Коли почала оглядати голову, побачила кулю. Дівчина розповіла, як вижила під час розстрілу цивільних під Харковом

Служба безпеки України оголосила про підозру російському підполковнику Євгенію Зеленову, який 24 лютого 2022 року віддав наказ стріляти по цивільних автівках на в’їзді до Харкова. Тоді, в перший день війни, на харківській кільцевій було розстріляно жінку Ірину Перліфон – вона разом з донькою намагалася проїхати у рідне село Бобрівка, що під Харковом. Ще щонайменше двох людей було поранено.

Загибла Ірина Перліфон.

За вбивства в Україні 47-річного підполковника в РФ нагородили “Орденом мужества”. Його на пропагандистських каналах називають героєм. А от про двох російських військових, які були не згодні з наказом підполковника вбивати цивільних, майже ні звістки. Того дня Зеленов наказав розстріляти й їх.

Ми зустрічаємось з Кароліною Перліфон у Полтаві, тут вона мешкає відтоді, як змогла евакуювати з Бобрівки півсотні собак. У них великий собачий розплідник, і саме для них запастися кормом в перший день війни разом з мамою поїхали в Харків, розповідає жінка. Дорогою назад Ірину – маму Кароліни – розстріляли.

Кароліна каже, що  хоч Бобрівка зараз вільна, навряд чи повернеться туди жити. Була б жива мама – інша річ, а зараз все нагадує про той жахливий розстріл.

Бобрівка – одразу за харківською кільцевою, звідти немов на долоні видно Харків, туди вже в перший день війни дісталася російська армія.

Вид з Бобрівки на Харків

29-річна Кароліна та її мама 51-річна Ірина Перліфон вранці 24 лютого вирушили в місто за запасами.

 – 24 лютого ми з мамою вирішили виїхати, зняти гроші, купити продукти – у нас великий розплідник тварин. Поїхали в місто, в місті пробули години дві – дві з половиною, і коли поверталися додому, почалися сильні вибухи, але ми поїхали, щоб врятувати тварин, ну, хоча б когось вивезти, – розповідає Кароліна Перліфон.

На Харківській кільцевій вже стояли російські танки, і вони не пускали нікого ні на в’їзд, ні на виїзд. Однак жінки вирішили все одно якось проїхати, адже лишати собак самих в той час, коли довкола вибухали снаряди, було нелюдяно.

– Коли почали ближче під’їжджати, побачили, що стоять танки, ми не думали, що по нам відкриють вогонь, може зупинять “зачекайте”, щось таке. Але не те, що одразу по нас почнуть стріляти! Коли ми ближче під’їхали,  солдати просто взяли зброю та почали стріляти. Там стояли російські військові, танки, вони почали відкривати вогонь по цивільних. Мама запанікувала та повернула у приватний сектор на парковку, – каже донька вбитої.

Стрілянина не припинялася. Жінки опинилася в ситуації, коли ні вперед, ні назад вже було не рушити, охопила паніка. Раптом до них підбігли двоє російських військових.

– До нас підбігли двоє військових росіян, сказали: “Девушки, в машине находиться опасно, срочно выходите!” Ми вибігли і сховалися. Там така залізна споруда була і залізний сміттєвий бак, і ось ми там сиділи ховалися разом з ними, – розповідає дівчина.

Жінки сховалися за сміттєвими баками, поруч був гараж і бетонний паркан. Разом з ними ховалися російські військові. Вони сказали хто вони й звідки, але Кароліна не запам’ятала їхніх імен й військових звань, лише каже – вони були зовсім молоді і шоковані наказом їхнього командування стріляти по цивільних. Вогонь не припинявся – побачивши, що стріляють, деякі автівки розверталися й тікали.

– По будь-якій машині, що їхала, відкривали вогонь. Одна людина зупинилася, відчинила двері, щоб вийти, то почали просто стріляти, – говорить дівчина.

Жінки переховувались разом з російськими солдатами хвилин 10-15, як раптом в їхній бік знову полетіли кулі, вбили маму і одного з російських військових, ще одного важко поранили.

– Ці солдати почали перекрикуватися між собою: “Какого черта они стреляют, мы же свои!” Почали кричати: “Мы свои, не стреляйте!” Кричали з останніх сил, щоби донести – не стріляйте! І хвилина-дві і відкрили вогонь, хаотично летіли кулі з усіх боків. Мене повалили на землю, і раптом закричала мама, сильно закричала. Я подумала, що її вбили, бо такий крик був, як передсмертний. А я лежала обличчям у землю.

Я лежала і рахувала секунди коли в мене влучить куля, я була впевнена, що в мене влучить, бо наді мною вбили цього солдата, в нього одразу ж влучили, я побачила як він захрипів, як він повалився, потекла кров, це все на мене! Я лежала в заціпенінні, в шоці, і пискнути боялася, я готувалася до смерті реально, я лежала і розуміла, що зараз щось станеться, – повідомляє Кароліна.

Дівчина каже – прощалася з життям і тоді записала відео рідним. В цей час на відео чути звуки пострілів, що не припинялися.

(Відео Кароліни Перліфон 24 лютого 2022)

– Я не знаю виживу я чи ні, просто татові не хочу поки що пересилати це повідомлення, якщо я не виживу, передайте йому, будь ласка, що я його дуже люблю, мені дуже шкода, що так вийшло, мої батьки – це найдорожче, що у мене було. Якщо мені не вдасться вижити, нехай він тримається, – говорить вона.

Скільки просиділа часу, Кароліна не знає. Наважилася піднятися лише коли все стихло.

 – Ці два солдати лежали, мама лежала нерухомо, я почала її трясти, я думала, може у неї шок або просто її поранили і вона знепритомніла. Я спочатку не могла зрозуміти, куди її поранили. А потім, коли почала оглядати її голову – у неї дуже велика шевелюра – і коли почала оглядати голову, побачила, що в неї куля, кульове поранення в голову, – ділиться Кароліна.

Кароліна вирішила рятуватися, в маминій руці знайшла ключі від авто і поповзла до машини. Раптом відгукнувся один з російських солдатів.

– Йому прострелили дві ноги, руку прострелили, я спочатку подумала, що він теж мертвий, тому що він не подавав  звуків, він то приходив до тями, то знову знепритомнював. Цей солдат поранений лежав і просив його не залишати. Я допомогла йому забратися в машину, – розповіла жінка.

У Харкові Кароліна знайшла йому води – солдат просив пити і викликала швидку, пізніше дізналася – його прооперували і передали Службі безпеки України. Навіщо врятувала його? Каже, була впевнена, що свідчення військового РФ будуть корисні правоохоронцям, до того ж не могла лишити помирати людину.

(Відео Кароліни Перліфон 25 лютого 2022)

– Ці хлопці – вони нас захищали, хоч би як парадоксально це не було, вони справді нас захищали. Вони були настільки молоді, одному 18 чи 19, а другому трохи більше, я просто по-людськи не могла залишити вмирати людину. Я ніколи в житті не була в такій ситуації, для мене це шок, я ніколи не бачила, як вбивають людей, тільки у фільмах, і тут переді мною лежить молодий хлопець, який ще не бачив життя.

Я не знала, чи виживе він, тому що він спливав кров’ю, він був ніякий, він був вже холодний, він ледве розмовляв, два-три слова говорив і відключався. Я розуміла, що його заберу. Якщо він виживе, далі з ним розбиратимуться. Я розуміла, що його не випустять, що він не піде когось вбивати, його передадуть органам. Я вважаю, що я вчинила по-людськи,  не знаю як би я жила, якби знала, що там залишилася людина, – каже дівчина.

Солдата, якого врятувала Кароліна, звати Валерій Васильєв, його допит СБУ оприлюднила на початку березня. Його слова збіглися з тим, що розповідала Кароліна одразу після події на власній сторінці в Instagram. Там же вона оприлюднила відео з місця події, яке зняла наступного дня після розстрілу. Тоді вже Збройні Сили України розбили колону окупантів, і Кароліна з татом змогли проїхати додому.

Росіяни захейтили жінку, написали купу скарг в соцмережі, звинувачували її у брехні, мовляв, російські військові не могли стріляти по своїх же солдатах і вбивати мирних жителів. Однак Валерій Васильєв, якого врятувала Кароліна, під час допиту СБУ розповів, як все було того дня:

Допит солдата РФ.

– Когда дорогу начали перекрывать гражданским, они устроили что-то в виде бунта, сказали, туда надо, на работу некоторым, домой нам.  Замполиту это надоело, и он сказал стрелять уже по гражданским. Когда они стреляли, машины разворачивались, уезжали, некоторые уже ныкались, прятались. Мы спасали с лейтенантом гражданских, – розповідає військовий РФ Валерій Висильєв.

Згадує, що лейтенанта, з яким вирішили рятувати цивільних, звали Іваном Леванковим. Він був командиром іншого взводу.

– Лейтенант подбежал, начал их из машины вытаскивать “давайте сюда”, мы их за блоки положили вместе с нами. Ппроходит минут 20, девушки плакали, и минут через 20 подполковник заметил, что мы гражданских с лейтенантом спасаем, и он отдал приказ стрелять по нас с лейтенантом и по ним. Лейтенанту сначала прилетело в каску, не пробило, потом в сонную артерию, его они убили, – говорит солдат РФ.

25-річного російського лейтенанта Івана Леванкова поховали в Смоленській області без урочистостей. Хоча спершу, майже одразу після його загибелі, пропагандиські ЗМІ розказали про подію на кільцевій як про геройський вчинок невідомого солдата, який загинув, нібито захищаючи українських жінок від ЗСУ. А вже влітку, коли Леванкова ховали, написали хіба що замітку у Вконтакте в групі “Zа урожай” – без деталей загибелі лейтенанта.

Служба безпеки України вирахувала, хто ж тоді наказав відрити вогонь по цивільних. Це 47-річний підполковник Євгеній Зеленов, заступник командира з воєнно-політичної роботи 25 окремої мотострілецької бригади Західного воєнного округу РФ, який 24 лютого командував однією з російських батальйонно-тактичних груп.

В Україні Зеленов дістав поранення, але вижив. За вбивства невинних людей його в РФ нагородили орденом За мужество. Підполковник все життя вірно служить кремлівському режиму – брав участь в загарбницькій чеченський війні, з псевдомиротворчою місією заходив в Абхазію. Служба безпеки України заочно оголосила йому підозру в порушенні законів і звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством. Йому загрожує довічне ув’язнення.

Кароліна Перліфон вважає, що підполковник Зеленов заслуговує на найсуворіше покарання, яке тільки може бути.

– Він, безумовно, повинен понести покарання, найжорстокіше яке може бути, просто найжорстокіше, дуже шкода, що у нас немає страти, бо таким людям навіть у в’язниці не місце. Я дуже сподіваюся, що його знайдуть і він відповість за все, що він зробив. За що постраждала я, за що постраждала моя мама? Ми нікому нічого не зробили! Ми просто їхали додому, ми хотіли потрапити додому, до своїх тварин, – говорить Кароліна.