Китай допускає поразку РФ у війні проти України та прагне покращити відносини з Європою – FT

Росія не попереджала Китай про плани здійснити повномасштабне військове вторгнення в Україну. У зв’язку з цим у КНР заговорили про недовіру до російського диктатора Володимира Путіна.

Про це пише британська газета Financial Times із посиланням на високопоставлених китайських чиновників та європейських дипломатів.

– Попри всі публічні заяви про двосторонню дружбу, у приватних бесідах деякі китайські офіційні особи висловлюють принаймні деяку недовіру до самого Путіна.

П’ять високопосадовців, знайомих із цим питанням, у різний час протягом останніх дев’яти місяців повідомили FT, що Москва не інформувала Пекін про свій намір розпочати повномасштабне вторгнення в Україну до того, як Путін віддав наказ про напад, – йдеться в публікації.

За даними видання, під час зустрічі із китайським лідером Сі Цзіньпінем на початку лютого 2022 року Путін заявив, що Росія буде готова відповісти у разі атаки українців “на російську територію”. Водночас кремлівський диктатор не попереджав про плани повномасштабної агресії проти України.

Офіційний Пекін тоді сприйняв заяви Путіна як сигнал про можливість деякого обмеженого військового втручання, а не тотального вторгнення. Китайські дипломати у приватних бесідах запевнили, що Пекін не знав про такі наміри Москви.

Після початку повномасштабної війни в китайському уряді навіть понизили в посаді заступника міністра закордонних справ Ле Юйчена, який відповідав за відносини з РФ.

Цього чиновника розглядали як ймовірного наступного міністра закордонних справ Китаю, однак він позбувся посади, оскільки не зміг спрогнозувати вторгнення Росії в Україну. Зараз Ле Юйчен обіймає посаду заступника голови Національної адміністрації телебачення і радіомовлення.

– Ле був понижений у посаді на два рівні. Його визнали відповідальним у провалі розвідувальних даних про вторгнення Росії, – повідомило джерело видання.

А один із китайських чиновників у розмові з FT назвав російського диктатора “божевільним”.

– Путін божевільний. Рішення про вторгнення ухвалила дуже невелика група людей. Китай не повинен просто слідувати за Росією, – повідомив чиновник, який розмовляв на умовах анонімності.

За інформацією видання, Пекін припускає, що Росія вийде з війни проти України економічно та політично ослабленою на світовій арені “другорядною державою”. Крім того, в Китаї усвідомлюють вірогідність того, що Росії не вдасться перемогти Україну.

На тлі цих факторів Китай готує “фундаментальне перезавантаження” у зовнішній та економічній політиці, під час якого ключова увага приділятиметься покращенню відносин із Європою. Вони сильно постраждали через підтримку Росії з боку КНР під час війни в Україні.

Як зазначає видання, відправною точкою для дипломатичного перезавантаження є переоцінка Пекіном переваг його тісних відносин із Москвою. Китайська влада хоче вивести свою країну з ізоляції та запобігти зближенню Європи зі США.

Як повідомили журналістам китайські та європейські чиновники, Пекін спробує запевнити європейських партнерів у готовності використати близькість своїх відносин із Москвою, щоб стримати Путіна від використання ядерної зброї.

Ще один аспект стратегії Пекіна полягає в тому, щоб позиціонувати себе не лише як потенційного миротворця, але й як сторону в післявоєнних зусиллях з відбудови України.

За допомогою таких кроків Китай прагне подолати свій антагонізм із Заходом.

– Китай усвідомив, що одночасно ворогував із надто великою кількістю країн, особливо серед розвинутих держав, які й сьогодні є його основними торговельно-економічними партнерами.

Тому він намагається встановити контакт із Євросоюзом та ключовими європейськими країнами – Німеччиною, Францією, Італією та Іспанією, а також із азіатськими союзниками США, такими як Японія та Південна Корея, та партнерами США, такими як В’єтнам, – пояснив виданню Жан-П’єр Кабестан, експерт із Китаю в Гонконгському баптистському університеті.

FT нагадує, що Євросоюз є найбільшим торговим партнером Китаю, а кілька провідних європейських компаній входять до числа найбільших іноземних інвесторів КНР.