Ким насправді був Булгаков і чи закриють його музей у Києві

Імперіаліст і лютий ненависник усього українського. Михайло Булгаков – письменник російський, але народився в Києві.  У будинку на Андріївському узвозі 13 А, де Булгаков мешкав, понад 30 років діє його музей. Та в умовах війни, цій просвітницькій установі з російським душком українці очевидно не раді. Закрити назавжди чи провести ребрендинг – яким буде майбутнє музею Булгакова в Києві?

У своєму єдиному творі про Київ – романі Біла гвардія – Михайло Булгаков демонструє погляди палкого сповідувача “русского міра”. Дія відбувається під час падіння гетьманату Скоропадського та вступу до Києва військ Директорії – петлюрівців. Головні герої – російські інтелігенти – протистоять сукупному образу антагоніста – українцям, які вітають Петлюру як нового очільника країни.  

– Українці – це були селяни, це народ, який тут живе в якого така співоча мова, дуже добре, що він тут є, але це не культура міста. Так він це сприймав. І тому, поява українців як політичної нації, а української мови як державної мови  – для нього справді були незрозумілими і тому неприйнятними, – розповідає літературознавець Михайло Назаренко.

Дмитро Дроздовський переконаний, в умовах війни літератури поза політикою бути не може.

– Література – це медіа. Література – це форма впливу. Цей музей не може мати нічого спільного з тим, що може конвертувати культуру, в рашистській парадигмі, в гроші на убивство українських громадян, – пояснює літературознавець.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко виступив проти закриття музею письменника в Києві.

– Ніхто ж не говорить, що ми маємо його ставити на п’єдестал. Є різні точки зору, але переважають ті, які вважають, що переосмислення музею Булгакова – набагато більш адекватна відповідь ніж його закриття.

Саме про переосмислення і  зміну концепції думають зараз у музеї. Керівниця Дому Булгакова погоджується: таким, яким був до війни, музей більше залишатися не може.

– У нього є цілий цикл антирадянських оповідань: Дияволіада, Собаче серце, Рокові яйця, Майстер і Маргарита. А в нас така колекція – вона дозволяє нам про це розповісти. Тому, ми будемо обов’язково робити нову концепцію.

Людмила Губіанурі запевнює: хочемо ми того чи ні, а заперечувати факту, що Булгаков народився, виріс і творив тут, у Києві – не можемо. Це також частина історії творення української літератури.

– У творах Булгакова, немає жодного достойного слова про Україну та українців. Вони там завжди гротескні й антипатичні персонажі. Якщо останні вісім років, сучасні українці на це закривали очі, то сьогодні, правила гри дуже пожорсткішали. І будь-яка наша найменша поблажливість – це зайва стратегічна перемога ворожої пропаганди.

А розв’язання проблеми: закрити назавжди чи залишити і видозмінити – стане очевидним тоді, коли українці щиро захочуть створювати і популяризувати своїх митців, знати свою історію і навчаться поважати себе як націю. Тоді не захочеться вчергове ковтати образи про “собачу мову” чи про “ментальність стада”, навіть у справді талановито написаному романі.