Україна і світ

Київська ГЕС: що затопить у разі її руйнування, за прогнозами вчених

26 серпня 2024 року Росія атакувала Київську ГЕС, що розташована у Вишгороді на Київщині. Прориву дамби після влучання немає.

Проте українці цікавляться, що буде, якщо прорве київську дамбу, що затопить та якими будуть наслідки – читайте детальніше та дивіться карту імовірних затоплень в матеріалі Фактів ICTV.

Київська ГЕС: що затопить у разі руйнування

Свого часу деякі апокаліпсичні прогнози щодо руйнування Київської ГЕС сколихнули соціальні мережі. Проте, в Укргідроенерго заявляють, що зруйнувати ракетами греблю неможливо.

Зараз дивляться

Київська гідроелектростанція та гребля були спроєктовані та побудовані у 1960-х роках з урахуванням тогочасних загроз, зі значним запасом міцності. Тому зруйнувати чи суттєво пошкодити гідротехнічні споруди Київської ГЕС ураженням ракетами не так уже й просто.

До того ж споруди гідроелектростанції перебувають під цілодобовим контролем автоматизованої системи безпеки. Це дасть змогу спецслужбам, у разі пошкодження ГЕС, миттєво відредагувати й завадити великому витоку води.

Віталій Селик, дослідник історії української енергетики, наголошував, що українські ГЕС, які зводилися протягом XX століття, будували з високоякісних матеріалів, із додатковим перевищенням запасу міцності.

Їх дуже складно уразити класичними ракетами (навіть балістичними), які запускають російські окупанти.

Гребля має три ступені захисту (бетонна гребля, водовідвідний канал, земельна дамба), тому її руйнування не матиме апокаліпсичних наслідків для столиці та інших регіонів.

У разі пошкодження металевих затворів греблі може відбутися поступовий неконтрольований витік води з Київського водосховища. Внаслідок цього станеться короткочасне підтоплення обмеженої території. Проте зони підтоплення будуть незначними, – зазначили в Укргідроенерго.

Київська ГЕС: карта затоплення

Ще на початку війни, у 2022 році, вчені Національної академії наук України (НАН) змоделювали, якими можуть бути наслідки пошкодження Київської ГЕС внаслідок ракетного удару.

Зі свого боку, Інститут проблем математичних машин і систем створив карту розливу Дніпра у Київській області для розроблення заходів своєчасного реагування. Ці дані вчені передали до Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Вчені наголошують, що хоча прогноз і карта затоплення були розроблені ще 2022 року, вони залишаються актуальними досі. Дані можуть лише коригуватися залежно від показників рівня води у водосховищі та швидкості течії.

Карта затоплення Київської ГЕС має такий вигляд:

Фото: НАН України

За основу вчені взяли 2 види сценарію:

  1. повне руйнування греблі – 280 метрів;
  2. часткове руйнування греблі – 100 метрів.

За розрахунками, після повного або часткового руйнування Київської ГЕС найбільше постраждають території на півночі Києва. До них належать Труханів, Венеційський і Долобецький острови, мікрорайони Оболонь і Троєщина, а також дачні й котеджні містечка на лівому березі – це Русанівські сади, Нижні сади та містечко Деснянське.

За умови повного руйнування греблі на Оболоні в районі ТРЦ Метрополіс рівень води може піднятися на 0,95 метра. Однак за часткового пошкодження такого підтоплення не спостерігатиметься.

На півдні Києва під загрозою затоплення опиняться мікрорайони Осокорки, Позняки й Бортничі, а також ділянка Голосіївського району від Дніпра до Столичного шосе.

За прогнозами, залежно від пошкоджень, на Русанівських садах вода може піднятися від 1,5 до 3 метрів. В районі Осокорків та на Корчуватому рівень води може сягнути від 1 до 2 метрів.

Загалом, на думку науковців, імовірний прорив греблі більшості житлових масивів не зачепить.

Але якщо таке станеться, то підняття води відбуватиметься поступово. За повного руйнування греблі вода прибуватиме протягом наступних 8 годин. А за часткового пошкодження споруди вода підніметься протягом 23 годин. Тому і людей буде час, щоб піднятися на безпечну висоту (від першого поверху), а у відповідальних органів – час, щоби вжити всіх необхідних заходів.

Фото: Укргідроенерго 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Джерело: Укргідроенерго, Національна академія наук України 

Джерело ФАКТИ. ICTV
2024-08-27 16:34:59