Україна і світ

Кадрові зміни в Кабміні: які завдання стоять перед міністрами і чого чекати далі

4 листопада у Верховній Раді був плідний день. Народні депутати призначили відразу чотирьох міністрів уряду.

Нових керівників отримали Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міноборони, Мінекономіки та Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.

Як голосували за призначення нових членів Кабміну, які виклики стоять перед новими очільниками міністерств і чого чекати далі – читайте у матеріалі.

Голосування за міністрів

Першим Верховна Рада 4 листопада призначила нового міністра оборони. Ним став Олексій Резніков – колишній міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

На цій посаді він замінив Андрія Тарана. За призначення Олексія Резнікова проголосували 273 народних депутати. Найбільше голосів дала фракція Слуга народу – 228, ще 10 – позафракційні депутати, 16 – депутатська група За майбутнє, і ще 19 – депутатська група Довіра.

Другим було призначення Ірини Верещук на посаду віце-премєр-міністра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. На цій посаді вона замінила Олексія Резнікова. За її кандидатуру проголосували 260 народних депутатів.

Найбільшу кількість підтримки, 218 голосів, їй дала її ж фракція Слуга народу. Ще вісім голосів було від позафракційних депутатів, 14 – від групи За майбутнє і 20 – від групи Довіра.

Після цього народні депутати голосували за призначення Павла Рябікіна міністром з питань стратегічних галузей промисловості, який замінить Олега Уруського.

За його призначення проголосували 237 народних депутатів. Вже традиційно найбільше голосів було від Слуги народу – 197. Ще сім – від позафракційних, 14 – від групи За майбутнє, і 19 – від групи Довіра.

Павло Рябікін 

Завершальним стало призначення Юлії Свириденко міністром економіки і першим віце-прем’єром. На цій посаді вона замінила Олексія Любченка.

За кандидатуру Свириденко проголосували 256 народних депутатів. 214 голосів дала фракція Слуга народу, девять – позафракційні,13 – група За майбутнє і 20 – група Довіра.

Фракції Європейська солідарність, Голос, Батьківщина і Опозиційна платформа – За життя утрималися від голосувань за кадрові призначення в уряді.

Що наобіцяли міністри

Кожен із претендентів на посаду міністра перед голосування мав кілька хвилин, щоб розповісти про свої пріоритети на посаді.

Так, новопризначений міністр оборони Олексій Резніков заявив, що він планує розвивати Збройні сили, продовжувати курс на зближення з НАТО та провести повний аудит міністерства.

На його думку, окрему увагу варто приділити розбудові потужної ракетної програми, відновленню потенціалу в суднобудуванні та авіації.

Підвищення сумісності Збройних сил України з військами країн-членів НАТО Резніков назвав ще одним своїм пріоритетом. Крім того, новий міністр пропонує змінити підхід до кадрової політики, створити нормальні умови служби, щоб до війська приходили мотивовані люди.

Особливу увагу у Міноборони планують приділити організації оборонних закупівель і розмежуванню повноважень між міністерством та Збройними силами.

Нова очільниця Мінреінтеграції Ірина Верещук під час виступу заявила, що на новій посаді планує виконувати положення профільних нормативних актів та програм. Зокрема Плану реалізації стратегії деокупації та реінтеграції Криму, який містить 158 позицій, оскільки відповідальність за виконання 95 пунктів несе саме Міністерство реінтеграції.

Пріоритетними завданнями Ірина Верещук назвала створення експертної і громадської рад при міністерстві, проведення інформаційної політики, спрямованої на мешканців тимчасово окупованих територій.

Не менш важливим, на її переконання, є створення до кінця 2021 року спеціалізованої державної установи Український національний центр розбудови миру для збору доказової бази порушень прав українців, пов’язаних із тимчасовою окупацією територій України та російською агресією.

Але все ж головним пріоритетом Ірина Верещук вважає роботу із молоддю.

– Я приділятиму особливу увагу питанням освіти та працевлаштування молоді з тимчасово окупованих територій. Ми хочемо, щоб нова сторінка їхнього життя починалась із переїзду на підконтрольну територію, де на них чекатимуть толерантні люди, якісна освіта, робота, іпотека, гарні друзі й можливість створити сім’ю, – додала Верещук.

Ірина Верещук

Новий міністр з питань стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін під час свого виступу у парламенті пріоритетом назвав максимальне забезпечення державним замовленням вітчизняних виробників, незалежно від їхньої форми власності.

На новій посаді він планує зосередитися на захисті територіальної цінності та безпеки України, зокрема на координації замовників та виробників державного оборонного замовлення, щоб належним чином забезпечувати обороноздатність держави.

Крім того, Павло Рябікін додав, що окрему увагу хоче приділити розвитку оборонно-промислового комплексу. Для цього, на його думку, необхідно проводити реформування та корпоратизацію підприємств.

Міністр економіки Юлія Свириденко наголосила, що у країні потрібно створити стимули для виробництва продукції із високою доданою вартістю.

Тому вона вважає, що необхідно зосередитися на певних економічних сферах, інвестиції в які матимуть найбільший ефект для держави.

До них належать машинобудування, енергетика (програми термомодернізації та енергоефективності), сфера IT (збільшення замовлень для оборонних і медичних проектів), сільське господарство (підтримка аграріїв) і будівництво житла.

Заявила у своїй промові Свириденко і про необхідність стати більш гнучкими, відійти від радянських стандартів та бюрократії, і сформувати сталі інституції, які зможуть підтримати бізнес у період пандемії.

Юлія Свириденко

Які виклики стоять перед кожним міністром

Політолог Ігор Рейтерович у коментарі Фактам ICTV зауважує, що, на його думку, найбільший виклик наразі стоїть перед міністром оборони Олексієм Резніковим, оскільки до діяльності цього відомства протягом останнього часу було дуже багато запитань.

Загалом усе, що повязано з інтеграцією України до НАТО, модернізацією і реформуванням української армії, було суттєво пригальмовано за часів Тарана (екс-міністра оборони. – Ред.).

– Наразі Резнікову потрібно дуже швидко провести аудит в Міноборони, подивитися, на чому необхідно зосередитися, і відразу давати результат у надолуженні наших річних програм з інтеграції в НАТО і виконанні оборонного замовлення. Безумовно, ще одним викликом є продовження модернізації нашої армії, підвищення її матеріального та технічного забезпечення, – пояснює експерт.

Олексій Резніков

Ігор Рейтерович зазначає, що зовсім інша ситуація склалася у Мінреінтеграції, куди прийде Ірина Верещук. Адже її попередник, Олексій Резніков, уже зміг започаткувати та запустити досить багато програм.

Навіть попри те, що вони перебувають на різних етапах реалізації. Тому все, що потрібно зробити Верещук, це довести їх до логічного завершення.

На переконання політолога, очільнику Мінстратегпрому Павлу Рябікіну потрібно налагодити ефективну комунікацію, чітко визначити стратегічні галузі промисловості, отримати відповідну підтримку від Кабміну, президента та Верховної Ради, а також активізувати роботу на політичному напрямі, тобто слід більше комунікувати з іноземними інвесторами.

Чи вплинуть кадрові ротації на ефективність Кабміну

Політолог Олександр Антонюк у коментарі Фактам ICTV заявив, що звільнення та призначення нових міністрів на загальний результат діяльності уряду та його ефективність не вплинуть.

Але Антонюк вважає, що вони покращать комунікацію між окремими відомствами. Зокрема, призначення Олексія Резнікова міністром оборони зніме конфліктну ситуацію між Міноборони та Генштабом.

Можна знайти переваги у призначенні Ірини Верещук у Мінреінтеграції. Експерт каже, що з тактичної точки зору це був досить непоганий хід.

Причиною того, що з новими призначеннями не буде глобальних ефективних змін, за словами Олександра Антонюка, є те, що центр ухвалення рішень і формування завдань перебуває не у Кабінеті міністрів, а в Офісі президента.

Крім того, політолог звертає увагу на те, що такі відставки – це не зовсім нормальна практика. Оскільки звільняти міністра потрібно до моменту подання бюджету на наступний рік або коли відбувається оцінка та звіт уряду за виконання вже ухваленого головного кошторису країни.

– Проблема новопризначених міністрів полягає у тому, що вони приходять у міністерства на, скажімо, заготовки, які їм залишили попередники. Адже проект держбюджету на 2022 рік вже поданий і проголосований у першому читанні. Подавали його ще попередні міністри. Тому, за великим рахунком, перший квартал роботи новопризначених урядовців вже може бути неефективним, – припускає Олександр Антонюк.

Схожу думку висловлює і Ігор Рейтерович. За його словами, ситуація суттєво може покращитися лише у межах окремих міністерств, зокрема в Міноборони.

Втім, загалом сподіватися на серйозні зміни в ефективності Кабміну не варто, оскільки премєр-міністр залишається той самий, механізми комунікації та організації роботи теж старі.

Кабінет міністрів України

Чи є небезпека нових відставок

На думку Олександра Антонюка, відставка всього Кабінету міністрів можлива за умови, якщо президента не влаштовує модератор урядової команди – премєр-міністр України Денис Шмигаль.

Однак наразі передумов для цього немає. Хоча Дениса Шмигаля не можна назвати субєктним гравцем, але він непоганий менеджер і хороший виконавець. Крім того, завдання, які очільник уряду отримує від Офісу президента, він намагається виконувати без зайвих запитань.

Тому, на думку Олександра Антонюка, станом на сьогодні знайти кращу кандидатуру, ніж Денис Шмигаль, для такого процесу модерування уряду буде складно.

Зі свого боку Ігор Рейтерович прогнозує, що небезпека відставки всього уряду може виникнути у 2022 році, ближче до кінця опалювального сезону.

Він вважає, що цей процес відтягуватимуть до моменту, коли потрібно буде серйозно, так би мовити, випустити пару і шукати цапа-відбувайла.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-11-04 21:20:01

Back to top button