«Йдуть по десятках трупів» — на Олександрівському напрямку росіяни атакують по мертвих товаришах

На Олександрівському напрямку ворог безперестанно атакує. Тактика росіян стара — йти вперед за дронами, які вказують дорогу і вмирати десятками в українському степу.
Про це в ефірі «Суспільне.Новини» розповів Юрій Сиротюк, головний сержант роти вогневої підтримки 5-ї штурмової бригади.
За його словами, бригада зараз захищає напрямок, де ворог намагається безупинно атакувати з початку літа. Тут щоденні штурми, хоча рельєф і не дозволяє росіянам ефективно наступати. Навколо — голий степ, і приховано згрупуватися росіянам неможливо. Їх бачать і знищують. Однак безупинні штурми все одно тривають.
«Росіяни намагаються заходити в кожну посадку. Цих посадок безліч. Напевно, і китайській армії не вистачило б „обсадити“ їх всі. Тому інколи „ванькові“ вдається пройти десь за лінію, зайти в якийсь населений пункт, встромити свій прапор. І — відразу загинути», — розповів головний сержант роти вогневої підтримки 5-ї штурмової бригади.
Інколи ворог використовує якісь автомобілі. Але переважно це піші групи, один-два «ванька», які просуваються полями. Й намагаються пролізти в тил.
«Коли з’явилися перші тумани, то росіяни нахабно намагалися на якихось цивільних автомобілях заскакувати за нашу лінію оборони, в найближчі села. Але це поодинокі моменти. А переважна тактика стара. Йдуть росіяни, їх ведуть дрони», — зазначив Юрій Сиротюк
Зрозуміти мотивацію цих штурмовиків, зауважив Сиротюк, важко. Адже вони помирають масово, але все одно йдуть вперед.
«Москаль йде наш бік, натикаючись на десятки трупів своїх так званих товаришів. Він бачить, що ніхто з них не повертається. Тому якоїсь особливо великої мотивації немає. З іншого боку, психотип росіянина такий, що він гвинтик. Те, що цар сказав, він буде робити. У них життя і там копійка, і тут. Вони не цінують життя», — переконаний Сиротюк.
Як повідомляла АрміяInform, на Куп’янському напрямку ворог атакує. Проте ці наступи важко назвати масованими. Окупанти атакують без підтримки техніки, часто поодинці.