Історія перемоги: як лікарі та рідні допомогли 5-річному Микиті подолати рак

15 лютого у світі відзначають День онкохворої дитини. За даними Канцер-реєстру, в Україні на обліку перебуває близько 7 тис. дітей, які лікуються від раку.

У 2024-му році тільки у Львові до Центру дитячої медицини було госпіталізовано 1666 маленьких пацієнтів з онкологічними захворюваннями.

Більшість дітей приїжджають у цей центр з інших областей України, аби отримати ще один шанс на одужання.

Хвороба і війна одночасно випали на долю дитини

Лікування дитини, що хворіє на рак, стає викликом для всієї сім’ї. У цей час підтримки потребує і дитина, і родина.

Микиті лише 5 років, але в його житті вже поєдналися війна і тяжка недуга.

У березні 2022 року, на початку повномасштабної агресії, Серафима, мама Микити, залишила дім у Кривому Розі, й вирушила з сином на пошуки безпечного місця.

Тимчасовий прихисток знайшли у Швеції, та через тугу за Україною повернулись до рідного міста вже у липні 2023 року.

Микита був активним хлопчиком, нормально розвивався.

Раптом батьки помітили, син почав швидко набирати вагу, його животик надувався і зміщувався вліво.

У Львові розпочався довгий шлях до одужання

Спочатку у Кривому Розі, а потім у Дніпрі, лікарі підтвердили, що на нирці є пухлина, яка стрімко зростає. Потрібно було поквапитись із лікуванням.

Це був справжній удар для сім’ї. У травні 2024 року мама привезла сина до Львова, де й почався довгий шлях лікування у Центрі дитячої медицини.

Для початку маленькому пацієнтові призначили чотири доопераційні хімієтерапії, щоб зменшити пухлину.

Це був важкий час для Микити: побічні ефекти, втрата волосся, проблеми з кишківником.

До усього хлопчик захворів на вітрянку під час лікування раку. Кожен день був викликом, але Микита та його рідні не опускали рук.

Результати доопераційної хімієтерапії були успішними – пухлина зменшилася на 98%. Хлопчика готували до операції.

Не зберегли нирку, але врятували життя

Мама пояснювала 5-річному сину: аби він був здоровим, хірургам треба вигнати з його організму мікробика.

Операція пройшла успішно. Але нирку Микиті, на жаль, зберегти не вдалося – пухлина просто розірвала її. Проте вдалося зберегти наднирник й життя малюка.

– Коли син прокинувся та побачив забинтоване місце, то сказав, певно, мікробик його трохи поранив, – згадує мама.

Дача від Запоруки

Вже через кілька днів після операції хлопчик стрибав на лікарняному ліжку. У перервах між хімієтерапіями Микита з мамою мешкали на Дачі від фонду Запорука, про яку дізналися під час лікування. Дача – власна назва будинку з усіма зручностями.

Тут діти мешкають з рідними безоплатно під час лікування далеко від дому. Микита знайшов на Дачі друзів, залюбки брав участь у різноманітних заходах і забував про хворобу.

Як і решта мешканців, Микита з мамою жили у окремій кімнаті, де все є для комфортного проживання.

Для Серафими помічними стали підтримка психолога та досвід інших батьків, з якими познайомились на дачі.

– Коли дитина хворіє на рак, для усієї родини виникає потреба не тільки у належному лікуванні, а й у людяній підтримці, – наголошує президентка благодійного фонду Запорука Наталія Оніпко.

Наталя Оніпко розповідає, що Фонд Запорука створив Дачу, щоб і малюки, і їхні рідні могли бути разом у найскладніші моменти життя.

Тут є підтримка, затишок і можливість хоч на трохи забути про лікарняні стіни.

– Дача – це про тепло, любов і силу. Долати випробування легше, коли поруч ті, хто тебе любить й розуміє, — каже Наталія Оніпко.

Батьки – головна опора для хворих дітей

Для дітей такого віку, як Микита, надзвичайно важливо відчувати емоційну присутність батьків у їхньому житті.

Мар’яна Нич, психологиня фонду Запорука, зазначає, що у цей період основним способом пізнання світу та самовираження для дитини є гра.

Саме тому підтримка мами, яка вигадувала для сина історії та казки, допомагала Микиті відволікатися від лікування та зберігати внутрішню рівновагу.

Тато теж знаходив способи підтримати сина по-своєму. Коли у Микити почало випадати волосся після курсу хімієтерапії, він запропонував постригтися разом із сином, щоб підтримати його.

Але Микита сказав: тато, не треба. Зараз, коли волосся відростає, хлопець не хоче його навіть підрізати – для нього це своєрідний символ перемоги.

– Для дитини, яка проходить тривале лікування, батьки є головною опорою, джерелом підтримки та безпеки, – нагадує психологиня.

Мар’яна Нич наголошує, що й самі дорослі не повинні забували про власне здоров’я та емоційний стан.

Піклуючись про себе, вони зможуть залишатися поруч із дитиною, мати сили, щоб допомогти їй  подолати цей складний життєвий етап.

Хлопчику вдалося подолати хворобу

Завдяки зусиллям лікарів, підтримці родини та власній сміливості, хлопчику вдалось подолати хворобу.
За статистикою ВООЗ, у 80% випадках рак у дітей виліковний при своєчасному виявленні та належному лікуванні.

У День онкохворої дитини кожен може здійснити мрії дітей, які долають онкологічне захворювання, зробивши благодійний внесок на сайті Благодійного фонду Запорука.

Фото: Благодійний фонд Запорука