Індексація пенсій, підвищення деяких соцвиплат і план Б: Гетманцев про держбюджет-2023
Державний бюджет 2023 – це бюджет війни, бюджет консолідації державою всіх ресурсів задля перемоги. Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю Фактам CTV розповів про головні цифри кошторису, хто з наших партнерів і скільки мільярдів доларів планує виділити нам наступного року, а ще про те, де взяти додаткові гроші всередині країни. Також він запевнив, що влада не буде гратися у популізм та суттєво підвищувати соціальні видатки у 2023 році.
Перенесення голосування за проєкт Державного бюджету 2023 року з жовтня на листопад – це не проблема, а робочий момент. Ще минулого тижня (10-16 жовтня) міністр фінансів Сергій Марченко у США у рамках Щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку провів зустріч з міністеркою фінансів США Джанет Йеллен.
– Ухвалення бюджету дуже важливе для отримання від наших партнерів фінансової допомоги, яка передбачена в бюджеті та є необхідною для того, щоби ми прийшли в наступний рік. Тому існують певні домовленості, є певні висновки, які ми повинні врахувати у проєкті бюджету. Саме тому ми не встигли до кінця жовтня ухвалити проєкт бюджету. Але думаю, що в перших числах листопада це відбудеться, – каже голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Головний кошторис держави Данило Гетманцев характеризує як бюджет війни і називає його бюджетом консолідації державою всіх ресурсів задля перемоги, задля того, щоб ми змогли вистояти.
– Незвичний бюджет для нашої фінансової історії. Але це той бюджет, який повністю відповідає сьогоднішнім реаліям, – каже він.
Голова Комітету Верховної Ради докладно розповідає про головні видатки кошторису, майже половина якого спрямована на оборону України, а третина – на соціальні видатки.
– Попри повномасштабну війну ми продовжимо обслуговувати державний борг та допомагати бізнесу, – наголошує Гетманцев.
Також він стверджує, що 45% спрямовано на безпеку й оборону.
– Це мета №1, ціль №1, від якої ми ніколи не відмовимося і на яку будемо спрямовувати всі ресурси та резерви. Соціалка – приблизно 29%. Із них 16, навіть більше – це пенсії, соціальні виплати, ще близько 7% – медицина і понад 6% – освіта. 12,7% – це обслуговування державного боргу.
Ми будемо обслуговувати державний борг. Попри війну. Це питання також принципове. І останні 12% – це те, що використовується, зокрема, на ліквідацію наслідків збройної агресії та на допомогу бізнесу. Ми збільшуємо програму 5-7-9 наступного року більше ніж удвічі, – говорить він.
Для відновлення зруйнованих російськими загарбниками територій попередньо заплановано 43 мільярди гривень. Гетманцев також наголошує: всі видатки на безпеку й оборону – винятково українські гроші, адже такі домовленості з партнерами.
– Ми передбачаємо 19 мільярдів у Фонд з ліквідації наслідків збройної агресії у державному бюджеті. І 24 мільярди даємо місцевим бюджетам на відновлення тих регіонів, які постраждали від збройної агресії. Тому це такі великі доволі кошти, попри війну, які ми також виділяємо.
Але з іншого боку – ми повинні розуміти, що дуже обмежені у своїх ресурсах. Ми маємо дуже великі видатки саме на військові цілі, які вимушені фінансувати за рахунок власних доходів. Бо партнери нам не дають грошей на фінансування військових видатків. І власне цим і визначається наше фінансове життя і у 22 році, і у 23-му, – зазначає Гетманцев.
І щоб це фінансове життя наступного року в нас було – нам вкрай необхідна допомога партнерів. Половину всіх видатків плануємо перекрити саме грошима від США, ЄС та МВФ, пояснює Гетманцев і називає конкретні цифри. Голова комітету дуже сподівається, що ці 38 мільярдів доларів ми таки отримаємо у повному обсязі.
– У бюджеті передбачена видаткова частина в 2,5 трильйони. Половина цієї видаткової частини фінансується за рахунок наших традиційних доходів, половина – за рахунок запозичень. Ми віримо в те, що запозичення будуть у вигляді грантів, а не у вигляді позик. Але це доволі великі кошти, і над цим треба працювати.
Ми знаємо, що США вже взяли на себе зобов’язання надати 18 мільярдів протягом року. Єврокомісія – десь до 5 мільярдів. І ми розраховуємо приблизно на 15 мільярдів від Міжнародного валютного фонду, – повідомляє він.
Наступного року головні соціальні видатки залишаться без змін. Прожитковий мінімум – 2589 гривень, а мінімальна заробітна плата – 6700 гривень. Інфляцію прогнозують на рівні 30%, а середній курс гривні до долара США протягом року – 42,2.
– Обсяг державного боргу перейде за 100% ВВП. Це дуже великий борг. Це критична для нас сума. Ми маємо надію на те, що за рахунок збільшення грантової частини нам вдається оптимізувати цей борг. Але так чи інакше нам нема більше де брати грошей, крім як позичати в наших партнерів, – додає Гетманцев.
Гетманцев категорично проти вмикання “друкарського станка” та вливання в економіку великої гривневої маси. Адже подібні заходи принесуть велику шкоду всім, а особливо соціально незахищеним верствам населення.
– Якщо ми візьмемо з вами як джерело емісію гривні Національним банком – то це абсолютно непевне джерело. І це шкідливе джерело для економіки. Це джерело, яке породжує інфляцію. А інфляція є податком на бідних. І негативно впливає на всіх, зокрема й на бізнес. Тому я вважаю правильним рішення про скорочення Національним банком емісії наступного року з 400 мільярдів цього року до 200 мільярдів наступного. Я вважаю, що ми повинні забезпечити макрофінансову стабільність, – інформує він.
Попри те, що мінімальна заробітна платня і прожитковий мінімум будуть на рівні 2022 року, держава намагатиметься допомогти пенсіонерам. Данило Гетманцев каже: планують індексацію і чимало інших виплат.
– Я хочу звернути вашу увагу, що індексація пенсій буде проведена попри війну. Хочу нагадати, що деякі виплати, як-от виплати малозабезпеченим сім’ям, також будуть підвищені. Виплати ветеранам будуть підвищені. Але, втім, ми не можемо з вами гратися у популізм і якимось чином карколомно, суттєво підвищувати соціальні видатки. Бо у нас на це просто банально немає грошей. Ми розуміємо з вами, що ми повинні вистояти. А вистояти ми повинні передусім економлячи і всі ресурси спрямовуючи на головну мету – на армію, на наших військових, – каже голова комітету Верховної Ради.
Питання субсидій та житлово-комунальних тарифів – на особливому контролі, запевняє Гетманцев. Тому людям за це не варто хвилюватися. Грошей на ці видатки точно вистачить. Навіть попри те, що загальна сума дещо менша ніж у торішньому кошторисі. Адже внаслідок війни ми втратили чимало територій, пояснює Гетманцев.
– Будь-кому, будь-якій сім’ї, яка отримує субсидію, не варто хвилюватися за те, чи вона буде. Це буде обов’язково. І буде обов’язково профінансовано за рахунок державного бюджету. В бюджеті, і це принципова позиція президента, закладені відповідні кошти на компенсації тарифів, на забезпечення тарифу 7,99 на газ і відповідні тарифи на електроенергію.
Ми будемо на них наполягати до кінця цього опалювального періоду. Хоча справді, на сьогодні вони набагато менші за європейські тарифи. Але ми розуміємо, що війна – це той період часу, коли люди втрачають доходи, втрачають статки. Їх треба саме таким чином підтримати, – говорить він.
Голова комітету каже: розраховують різні варіанти розвитку ситуації в Україні. Міркують і над так званим планом “Б” – якщо партнери не дадуть необхідних нам грошей.
– Не хотілося б навіть обговорювати цей план, бо це буде дуже важко. Ми будемо змушені скорочувати видатки, навіть ті, що вже скорочені, передбачені бюджетом. І це факт. З іншого боку ми будемо змушені застосовувати механізми запозичення з Національного банку: шляхом випуску військових облігацій.
Це монетизація видаткової частини державного бюджету через емісію. Чого б не хотілося також допустити. Тобто країні буде набагато важче. Але точно армія буде профінансована. Тут навіть нема жодних сумнівів, – повідомляє Гетманцев.
Гетманцев вважає, що економію на державному апараті вже й так провели достатню – загалом понад 12 мільярдів гривень. І якщо навіть пройтися по кожній статті видатків окремо – то можна ще зекономити на деяких програмах, але лише на мільйони. І нагадує: у Держбюджеті 2023 планові доходи тільки наполовину покривають планові видатки.
– На уряді, на фінансуванні державного апарату було зекономлено 12,5 мільярдів. Це вже сьогодні скорочуються видатки. Попри інфляцію ми скорочуємо державний апарат. І це дуже важливо, і це дуже нормально, класно, послідовна позиція уряду, позиція президента.
Але навіть економлячи на такого роду видатках ми з вами суттєво не вирішимо проблему фінансування бюджету наступного року. Бо 45% від 2,5 трильйонів – це величезні кошти. І навіть, якщо віднайдеться десь 10 мільйонів, які можна перерозподілити, вони істотно не вплинуть на загальну суму видатків, – зазначає він.
Чи з’являться у другому читанні так звані депутатські “хотілки”: гроші на округи, соціально-економічний розвиток, Державний фонд регіонального розвитку чи інфраструктурні субвенції, поки що не відомо. Та у проєкті Держбюджету понад 40 мільярдів планують на відновлення зруйнованого росіянами.
– Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – 19 мільярдів. Це якраз ті гроші, які підуть на конкретні інфраструктурні об’єкти. Хочу також нагадати вам і про ті 24 мільярди, які підуть безпосередньо колись окупованим територіям, що перебувають у зоні бойових дій. Це ті гроші, які необхідні цим регіонам.
Ми з вами розуміємо. Бо, на хвилинку, Ізюм зруйнований на 80%. І це не одне таке українське Алеппо. Це десятки і десятки таких зруйнованих українських міст, які потребують негайного відновлення від наслідків збройної агресії. Тому я вважаю, що допомога регіонам і соціально-економічний розвиток регіонів буде вирішуватися саме в цьому контексті, – додає він.
Гетманцев стримано оптимістично оцінює роботу податкової служби. Адже незважаючи на скорочення економіки на третину, ми демонструємо перевищення виконання державного бюджету. І це, на думку Гетманцева, та детінізація, про яку говорив президент, вона реально відбувається.
Голова парламентського комітету вдячний бізнесу, який попри війну сумлінно сплачує податки. А от на митниці проблем чимало. І саме там, за підрахунками Данила Гетманцева, щомісяця можна додатково збирати до скарбниці 10-12 мільярдів гривень. Найбільші порушення там – на експорті зернових, наголошує Гетманцев.
– Резерви бачу на митниці. Я вважаю, що можна щонайменше на третину збільшити доходи на митниці. Запровадивши системні зміни, про які ми говоримо вже доволі давно. Але, на жаль, вони там не відбуваються. Це очевидно всім. І очевидний резерв для того, щоб такі зміни відбулися.
Митниця – це справді такий потенціальний резерв для змін.
А найбільше порушень бачу на експорті. Експорт зерна в чорний спосіб. Тобто без сплати податків і без повернення валютної виручки. Попри те, що зусиллями всього світу були організовані коридори з постачання зерна. А шахраї, які до війни відправляли зерно без сплати податків, продовжують користуватися цими коридорами, не сплачуючи державі коштів. І я дуже високо оцінюю на сьогодні роботу правоохоронних органів, які припиняють ці схеми. І також бачимо там доволі великі резерви, – говорить він.
Гетманцев також виокремлює збільшення надходжень від підакцизних товарів: алкоголю, тютюну і пального.
– Якщо говорити про ці ринки – то ми бачимо там плюс на третину. Ми вже на сьогодні бачимо, починаючи з червня, плюс 20-30% надходжень від горілки. І це попри те, що ми втратили 20% території і, відповідно, споживачів. І ми бачимо також збільшення надходжень від тютюну, попри те, що у нас велика частина ринку перебуває в тіні. Ми вже бачимо збільшення надходжень.
І цьому сприяють дії Служби безпеки України, яка, наприклад, минулого місяця припинила діяльність великого чорного виробника сигарет в Жовтих Водах. Це величезний крок вперед. З 2015 року ніхто не міг цього зробити, – каже голова комітету.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Змінювати податкові правила, як це зазвичай було перед ухваленням Держбюджету, цього року не будуть, запевняє Гетманцев. За винятком акцизу на пальне, який має повернутися влітку 2023-го.
– У нас бюджет розрахований на поточній податковій базі. Якихось змін в оподаткуванні не буде. Будуть точкові зміни обов’язково.
Наприклад, зараз у нас лежить законопроєкт щодо додаткового оподаткування валютних обмінників. Ми його запровадимо. Наступного року ми також повернемо “мирні податки” на паливо з 1 липня. Але якихось системних змін до кінця війни не треба очікувати, – додає він.
Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-10-24 18:27:05