Гутцайт розповів, як МОК пояснює бажання допустити росіян до змагань

27.01.2023

125 1 хвилина прочитана

Виконком НОК одноголосно підтримали лист, який направили до МОК щодо питання недопуску росіян до змагань. Також листи отримали національні олімпійські комітети інших країн і міжнародні федерації різних видів спорту.

Про це в ефірі телемарафону Єдині новини розповів президент НОК України та міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт.

— Неможливо, коли йде війна, коли гинуть наші люди, наші спортсмени, коли бомбардують, ракети летять на нашу землю – не можливо в цей час допускати росіян та білорусів під нейтральним прапором на змагання.

За словами міністра, українські спортсмени, з якими він спілкувався, обурені таким рішенням МОК і розпочали консультації, як зробити так, щоб не допустити представників РФ та Білорусі до змагань.

Зараз дивляться

Гутцайт каже, що з пропозиції МОК про допуск представників РФ та РБ до змагань під нейтральним прапором не ясно, як вирахувати тих, хто підтримує війну, а хто ні.

— Президент НОК Росії Поздняков висловився кілька місяців тому, що для них велика честь бути на війні проти українців.

Звісно, що вони підтримують – практично 80% спортсменів у збройних силах РФ, як спортсмени. Як проконтролювати їхні вислови? Вони вже прибрали ці вислови у соціальних мережах, тому що розуміють, що їх не допускатимуть, – зазначає Гутцайт.

Він додав, що українська стороне не приймає це рішення, адже також не зрозуміло, хто це все контролюватиме.

— Тиждень тому я брав участь у саміті МОК, де Бах розказував про солідарність з українським спортом, спортсменами та допомогу українцям.

Але він зазначив, що у них тривають консультації про повернення росіян під нейтральним прапором. Потім виступили ще декілька країн, які підтримали Баха. Я натякнув, що це для нас неприйнятно і ми будемо боротися на дипломатичному фронті.

Міністр зазначив, що у МОК пояснюють своє рішення з допуском росіян пунктом про “спорт поза політикою”, а те, що спортсмени мають паспорт РФ – це “не означає, що він бере участь у воєнних діях”. Гутцайт назвав це сюрреалізмом.