Україна і світ

Гра в імітацію: як розшифрування нацистських кодів допомогло закінчити Другу світову війну

Отримання таємної політичної чи військової інформації, крадіжка новітніх технологій. Сучасні шпигуни давно не працюють, ані у стилі загадкового Штірліца, ані чарівного Джеймса Бонда.

Та є єдине, що досі об’єднує як колишніх, так і сучасних розвідників – прагнення захистити, добуту із ризиком для життя, інформацію. Уряди країн і зараз докладають шалені зусилля для розробки шифрів та систем зв’язку, до яких не зможуть отримати доступ ворожі хакери.

А почалася ця гонитва інформаційних озброєнь під час Другої світової війни. Тоді революцію у шифруванні своїх даних зробила нацистська Німеччина, створивши першу у світі машину для кодування повідомлень Енігма (з грецької мови – Загадка).

Настільки складну, що над тим, щоб зламати її коди билися найкращі математики світу. Згодом це дозволить закінчити найкровопролитнішу війну в історії на два роки раніше.

Диво військової техніки

Дві клавіатури із латинськими літерами, штекери та ротори – залізні колеса – серце шифрувальної машини. Зовні вона схожа на звичайну друкарську. Енігму модернізовано таким чином, аби вона була компактною та зручною під час найзапеклішого бою. І майже миттєво передавала таємну військову інформацію і накази Вермахту.

Енігма

— Вона працює дуже просто. Я тисну клавішу-літеру, та у мене загоряється зовсім інша літера на іншій клавіатурі. Цю абракадабру я ретельно занотовую і радіограмою передаю на той бік. Там така ж машина, але головне, щоб її налаштування було таким же, як і у моєї. Таким чином, повторивши цей хаотичний набір літер, на виході можна отримати інформацію, яка закладалася під час набору, – розповідає керівник прес-служби Зовнішньої розвідки України Сергій Астахов.

Трофейну німецьку Енігму Служба зовнішньої розвідки України демонструє вперше. Хоча, вже декілька десятків років українські розвідники вивчають за її допомогою основи криптографії. Навіть зараз вона у цілком робочому стані, бо для себе нацисти робили на совість з найкращих матеріалів. А от збереглося таких у світі не дуже багато і цьому теж є пояснення.

— Кожний шифрувальник відповідав за цю свою техніку, можна сказати, головою, тобто під загрозою розстрілу. Фактично, не було випадків, коли її захоплювали неушкодженою, тому що шифрувальників навчали, в першу чергу, не тільки шифруванням текстів, а і тому, як швидко вивести її з ладу, – пояснює Сергій Астахов.

Сергій Астахов

Машина ніколи не повинна була потрапити в руки ворога, а записаний на папері ключ шифрування за інструкцією, просто з’їдений під час можливого нападу. Радисти навіть завчасно тренували навички їсти папір.

Історія розшифровки. Кого грав Бенедикт Камбербетч

Попри те, що за часів Другої світової нею були забезпечені всі німецькі дивізії, бомбардувальники, кораблі та підводні човни, бригади СС та Гестапо, а також порти та залізничні станції. Більш відомою широкому загалу Енігма стане лише шість років тому, коли на екрани вийде шпигунська драма Гра в імітацію. Де британський актор Бенедикт Камбербетч зіграє геніального математика Алана Тюрінга. Однак злам кодів Енігми насправді почав не він.

Першими наприкінці 30-х років дивні шифри, які не піддаються дешифруванню, перехопили контррозвідники Польщі. Країна, у якої сусідами по кордону були Радянський Союз та нацистська Німеччина намагалася пильно слідкувати і за одними, і за іншими.

— Спочатку Енігма взагалі використовувалася у комерційних цілях, згодом нацисти ускладнили її та адаптували для військових дій. У Польщі її розшифровкою займалося так зване Бюро шифрів на чолі з Генріхом Зигальським. І у грудні 1932 року вона фактично була розшифрована, та вже у 38-му нацисти ускладнили її та оновили. І полякам знадобилася допомога, – стверджує історик Олександр Палій.

У 1939 році поляки розуміють, наступ Німеччини невідворотній. Бюро шифрів евакуюють, а свої розробки передають у руки союзників – французів та британців. Дослідження яких тоді й очолив геніальний математик Алан Тюрінг. Операцію назвуть Ультра. І значний прорив у ній станеться 8 травня 1941 року коли під час захоплення німецького підводного човна U-110 нарешті вдасться отримати цілком справну машину і весь комплект документів до неї.

Камбербетч в роли Тьюринга

Бенедикт Камбербетч (ліворуч) у ролі Тюрінга у фільмі Гра в імітацію та Алан Тюрінг (праворуч)

Відтоді, німців, які вважали, що Енігму просто неможливо зламати, читатимуть вороги. Британці ділитимуться інформацією із союзниками, – американцями, які й самі згодом побудують 120 дешифрувальних машин, та Радянським союзом, який отримуватиме інформацію часто навіть без дозволу. Через своїх агентів у британській контррозвідці.

Як розвіддані допоможуть у війні

Тоді і почнеться справжня Гра в імітацію? Головна її умова, знаючи майбутні плани ворога, давати відсіч і при цьому не видати себе. І зараз це головний принцип усіх контррозвідок світу.

Енігма

Двічі це рятувало самих британців. У так званій Битві за Британію вони читаючи радіограми Люфтваффе правильно скерували залишки своїх резервів і виграли битву. Без зламу Енігми німці, з великою ймовірністю, таки вторглись би в Англію. Ну, а у Битві за Атлантику рятувати себе довелося вже з моря. І топити німецькі кораблі, дізнавшись про їхнє точне розташування із шифрів-перехоплень.

— Операція Оверлорд у 1945 році, де перед висадкою в Нормандії союзники знали з розшифровки про всі німецькі контрзаходи щодо відбиття десанту і кожен день отримували точні дані по позиціях. Успіх був забезпечений лише завдяки тому, що британці могли завчасно отримувати інформацію, про те, що збирається робити німецьке командування, – коментує Сергій Астахов.

Мав успіх завдяки розшифровці кодів і Радянський союз. Наприклад, у так званій Битві на Курській Дузі. Радянські шпигуни дізналися інформацію про розташування німецьких аеродромів, які стали цілями Червоної армії. Напередодні німецького наступу було знищено до 500 німецьких літаків. Загалом, життя, збережені завдяки спецоперації Ультра рахують десятками мільйонів. А історики стверджують, це скоротило тривалість війни на два роки.

Математик Алан Тюрінг трагічно загинув у віці 41 року. Однак після роботи з Енігмою створив обчислювану машину, що стала першим у світі комп’ютером і навіть розробив концепцію штучного інтелекту, якою і зараз користуються розробники.

Катерина Павловська

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-09-18 13:04:08

Back to top button
Close