«Головне було — вивести свого»: поранений боєць Повітряних Сил п’ять діб ніс побратима з Вовчанська

Гранатометник Галицько-Волинської радіотехнічної бригади Ярослав разом із побратимами п’ять діб евакуйовував пораненого військового з Вовчанська.

Про це повідомили в повітряному командуванні «Захід».

На той момент сам Ярослав уже був поранений. Під час боїв у складі зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил він виконував завдання пліч-о-пліч із піхотинцями та десантниками.

За словами військового, їхній підрозділ обороняв позиції в районі агрегатного заводу у Вовчанську.

«Було дуже холодно. Постійні обстріли, авіаудари, ворожі дрони. Пересуватися відкритою місцевістю чи вулицями міста було смертельно небезпечно», — згадує Ярослав.

Через постійну загрозу ударів навіть доставка води, їжі та боєприпасів перетворювалася на складну операцію.

«Бували дні, коли на кількох людей мали одну консерву та літр води. Але про це ніхто особливо не думав. Усі хотіли втримати позиції й не відступити», — розповідає військовий.

На чотирнадцятий день боїв Ярослав зазнав осколкових поранень у ногу та лопатку.

Попри це, він відмовився від евакуації й залишався на позиціях ще десять діб разом із побратимами.

«Я не хотів залишати своїх. Продовжував воювати разом з усіма», — каже він.

Згодом поранення дістав ще один військовий. Тоді група отримала нове завдання — доправити його до точки медичної евакуації.

Серед тих, хто ніс побратима через зруйнований Вовчанськ, був і Ярослав.

«Це було, мабуть, навіть важче, ніж тримати оборону. П’ять діб ми пробиралися до точки евакуації. Несли пораненого побратима через руїни міста, переходили від укриття до укриття. Головне було — вивести свого», — розповідає він.

Після лікування та реабілітації Ярослав повернувся до служби. Спершу виконував бойові завдання на сході країни, а згодом знову став до строю в рідній бригаді.

Нині він служить у складі мобільної вогневої групи Галицько-Волинської радіотехнічної бригади та бере участь у захисті українського неба.

«Війна вчить цінувати прості речі: життя, родину, побратимів. І розуміти, заради чого ти стоїш до кінця», — говорить Ярослав.

За мужність і відданість службі військового нагородили медалями «За зразкову службу», «За оборону України» та «Захиснику Вітчизни».