Гетманцев про ситуацію в економіці: IT – єдина галузь, яка попри війну в Україні продовжує зростати

Те, що економіка України під час повномасштабної війни не лише вистояла, але й подекуди демонструє зростання – справжнє диво, вважає голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

У інтерв’ю для програми Факти ICTV очільник парламентського податкового комітету назвав головні цифри наших економічних втрат і падіння, оцінив роботу Кабміну і Національного банку та назвав єдину галузь, яка у 2022 році продовжувала зростати.

Перший критерій, за яким варто оцінювати стан економіки – це курс національної валюти. Наша гривня у 2022 році демонструє неабияку стійкість, і це попри падіння на 25%, переконаний Гетманцев. Для порівняння він наводить приклади сусідніх країн, де немає великої війни і економічних та людських втрат.

— Насправді те, що ми бачимо сьогодні в Україні – це справжнє диво. Ми бачимо – 25% просіла гривня. І готівковий курс відрізняється від офіційного десь приблизно на 10%. Тобто, це порівняно стабільність. А інфляція, яку ми зараз спостерігаємо, вона не дуже сильно відрізняється від інфляції наших сусідів. Це інфляція, співставна з країнами Балтії чи з Молдовою, де інфляція більша. Можемо порівняти з Туреччиною, де інфляція більше 80%.

Насправді, курс гривні просів на 25% попри війну. Якщо ми згадаємо з вами 2014 рік, якщо ми згадаємо інші українські кризи: не приведи Боже, 90-ті роки, коли була мирна країна, але курс взагалі коливався в межах десятків тисяч відсотків, – каже він.

Попри загальне падіння економіки на третину, а також 30% інфляцію, українці вчасно отримують пенсії, зарплати та субсидії, а бізнес добросовісно сплачує податки. Очільник парламентського податкового комітету для порівняння наводить цифри зборів до державного бюджету та сплату податку на додану вартість.

Гетманцев також нагадує: податки цього року не лише не підвищували, а навпаки – знизили.

— А це також унікальний випадок для країни, яка перебуває у війні. Адже вони зазвичай підвищують податки. Ми ж знижуємо податки. І попри це, бюджет перевиконується. Якщо ми візьмемо 11 місяців 2021 року і порівняємо з 11 місяцями 2022 року – ми за загальним фондом побачимо збільшення на 13%. А ПДВ ми зібрали на 56 млрд грн більше. І це попри падіння економіки на третину, – каже він.

Ще одна вагома причина, чому українська економіка вистояла – це спільні, злагоджені, а головне вчасні дії Кабміну та НБУ, вважає Данило Гетманцев. Звісно – були й помилки, визнає голова податкового комітету. Також він відзначає позицію нашого бізнесу, який згуртувався для підтримки України.

— Я не хочу перебільшувати рішення уряду. Я не вважаю, що це єдина причина, чому так сталося. Але я вважаю, що це сукупність факторів. Це відверто патріотична позиція бізнесу, який протистоїть агресії на своєму місці так само, як наші бійці протистоять на фронті. Це достатньо чітка і послідовна політика НБУ, який особливо в перше півріччя війни зробив усі кроки правильно.

Це правильні рішення, які ухвалювалися Кабміном. Були й помилки. Я вважаю скасування акцизу на пальне помилкою, яка жодним чином не вплинула на ціну палива, але позбавила державу декількох десятків мільярдів гривень. Загальні рішення, які ухвалювалися, вони всі спрямовані на перемогу. Суспільство об’єдналося з державою. І це, власне, є одним цілим.

Звісно ж, надзвичайно вагомий та істотний внесок у нашу економіку зробили партнери, наголошує Гетманцев. Без грошей із Європейського Союзу, США, Канади та міжнародних фінансових організацій ми б не змогли вчасно виплачувати зарплати, пенсії та різноманітні соціальні виплати.

— Їхня допомога є надважливою для нас сьогодні, і трошки менше половини від наших видатків ми утримуємо за рахунок наших партнерів. Причому 25% цих коштів – це є грантові гроші. І це дуже класно. Тому що їх не треба буде повертати.

На майбутнє ми маємо вже зобов’язання Єврокомісії й США на фінансування по 1,5 млрд на місяць наступного року. Це 3 млрд на місяць. Це те, що повинно нам допомогти, істотно допомогти пройти наступний рік. І також ми маємо певні зобов’язання щодо програми з МВФ. Ми, власне, також на неї дуже розраховуємо. Очікуємо десь у першому кварталі, наприкінці першого кварталу наступного року.

Наступного року наші партнери планують надати нам понад $50 млрд, підрахував Данило Гетманцев. Окрім підтримки ЄС і США очікуємо на велику дворічну програму МВФ.

— По 18 підтримують США і Єврокомісія. Ще ми розраховуємо десь на 15-20 від МВФ, але це на два роки. Це більш складна програма буде, і під зобов’язання з нашого боку, безперечно. Але ці зобов’язання полягають у реформуванні країни, в чому ми й так зацікавлені. Зацікавлені набагато більше, ніж наші партнери.

Коментуючи ситуацію зі сплатою податків, очільник профільного комітету Верховної Ради наголошує: бізнес вийшов з тіні. З іншого боку, держава наводить лад у податковій системі. Саме це головні причини вчасних надходжень до держскарбниці.

— І держава, і бізнес відмовилися від звичних нам мирних схем з ухиленням від оподаткування. І, власне, податки стали платитися відповідно до закону в більшості випадків. Я не буду говорити – абсолютно всіма, але в більшості випадків. Також допомогли і ті заходи, які зробила податкова всередині, звільнивши величезну кількість керівництва, яке було, на жаль, забруднене в корупційних оборудках.

З іншого боку – правильні рішення щодо фінансової макростабільності, які забезпечували стабільність банківської системи, які забезпечували працю, роботу платіжної системи безперебійну. Які забезпечували розрахунки, стабільність гривні, низьку інфляцію – порівняно низьку інфляцію. Так от, все це загалом і породило те, що є.

Загальну ж ситуацію в економіці очільник парламентського податкового комітету оцінює як надзвичайно складну. Серед усіх галузей економіки найбільших втрат – понад 60% – зазнав гірничо-металургійний комплекс. Укрзалізниця недорахувалась половини перевезень.

Суттєво скоротили виробництво хімічна та нафтопереробна галузь. І щонайменше на 10% зменшились обсяги виробництва у наших аграріїв. Єдина галузь, яка попри масштабну війну продовжує зростання – це ІТ.

— Ситуація є вкрай складною. МВФ дає нам 35% мінус ВВП в цьому році. 35% – це шалені цифри. Це більш ніж третина економіки не існує. У нас є галузі, які втратили 60% – наприклад, гірничо-металургійний комплекс, який втратив 2/3 свого експортного потенціалу. В нас залізниця втратила половину перевезень. У нас хімічна промисловість і нафтопереробна промисловість практично істотно скоротили обсяги виробництва. На 10% впала аграрка.

Але ми у війну навіть бачимо галузі, які зростають. У нас ІТ-галузь зросла на 23% експорт, і сама галузь, тобто обсяг виробництва зріс на 13%. Це, відверто кажучи, єдиний приклад. Бо дійсно, економіка потерпає, але це приклад достатньо позитивний.

За його словами, після перших шоків оговталася певною мірою торгівля, особливо онлайн. Гетманцев додав, що ситуація достатньо складна, але Україна вистоїть.