FPV вибухнув за півтора метра, але не пробив навіть ковдру: історія водія медеваку 128-ї бригади

Водій-механік медеваку 128-ї бригади «Дике Поле» Владислав пережив атаки російських дронів і вибух КАБ, але продовжує евакуювати поранених.

Про його історію розповіли на сторінці 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле» ЗСУ.

Владислав хотів бути військовим ще до великої війни. Перший контракт він підписав у 2013 році, згодом вступив до військового вишу. У 2017 році його комісували за станом здоров’я.

Після початку повномасштабного вторгнення Владислав відправив родину за кордон і добровольцем повернувся до війська. У 2024 році його знову комісували — цього разу після складної травми коліна. Але після лікування він знову пішов добровольцем.

Нині Владислав служить водієм-механіком медеваку першого механізованого батальйону 128-ї бригади «Дике Поле». У нього вже є кілька відео з моментами, коли російські дрони атакували його бліндаж або автівку.

На одному із записів бодікамера зафіксувала, як Владислав із побратимом на ходу відкриває вогонь по російському FPV, що атакував позашляховик медиків.

«На інстинкті почав вести вогонь. Забув навіть побратиму сказати про дрон. Над вухом йому бахнув. Це новорічне диво, що збив, бо це прямо перед Новим роком було», — розповів військовий.

В іншому епізоді машина Владислава зазнала пошкодження після вибуху КАБ, яка впала за кілька десятків метрів. Уламки пробили колесо й борти.

«Метрів 60 від нас воронка була. Колесо прошило, борти прошило уламками. Диво!» — згадує він.

Ще один випадок Владислав упізнав уже на відео російських операторів FPV. Ті показали ураження бліндажа, де він разом із побратимами перебував після обстрілу.

За словами військового, дрон вибухнув приблизно за півтора метра від них. Вхід до укриття був завішений ковдрою — саме вона допомогла Владиславу впізнати місце на відео.

«Я впізнав бліндаж, а ковдра не залишала сумнівів, що це наш. Але не лише ми не постраждали — на ковдрі не було жодної дірочки, хоча струсонуло добряче», — розповів водій медеваку.

Після цього Владислав із побратимами встиг перейти до іншого укриття. За кілька годин від попереднього бліндажа вже нічого не залишилося.

«Мій янгол-охоронець оберігає. Працює на повну. І я йому дуже вдячний за це», — каже Владислав.

Нині його виїзди часто пролягають через заміновані ділянки доріг. За словами бійця, майже кожне повернення — «на дисках». Водночас у підрозділі медиків уже завершили навчання з роботи із наземними роботизованими комплексами та отримали техніку, яка має полегшити евакуацію поранених.