«FPV — це класика війни»: як спецзагін «Тайфун» тримає фронт дронами

Головне завдання спецпідрозділу БССП НГУ «Тайфун» — не дати ворогу дійти до позицій.

Про характер роботи підрозділу, ефективність дронів у сучасній війні та чим ефективні дрони-перехоплювачі як вид малого ППО для АрміяInform розповів командир спецзагону БССП «Тайфун» Михайло «Майкл» Кмитюк. 

«На бойових немає пауз: день і ніч — це різні війни» 

— Які ключові завдання сьогодні виконує ваш підрозділ? 

— «Тайфун» підтримує бригади і корпуси — це база та основа нашої роботи. Самостійних завдань значно менше, бо коли така висока інтенсивність боїв, то трошки не до цього. Ми не можемо працювати автономно, поки йдуть наступи. Саме тому наше головне завдання — не дати ворогу пройти. 

— Яким є типовий день у підрозділі? 

— Якщо говорити за штаб, то це постійне планування. Ми працюємо без зупинки майже на добу вперед. День і ніч — це абсолютно різні сценарії, логіка, і різний підхід має бути. Якщо говорити за пілотів, то у них все починається з техніки. Вони перевіряють обладнання, дрони, батареї, катапульти, наземні станції, адже це техніка, і вона може вийти з ладу. Найскладніше у нашій роботі — синхронізація. Адже все має як годинник працювати і разом: розвідка, FPV, бомбери, крила і тоді ми бачимо результати уражень. 

FPV — найпопулярніший дрон і залишається найбільш ефективним 

— Які дрони зараз наймасовіше застосовуються? 

— FPV — це класика і головний засіб ураження. Звичайно, інші дрони теж доволі важливі, у нас літають на всьому, що є, втім, ефпівішки впевнено лідирують. 

— Яка географія війни у вашого загону? 

— У 2025 році основними напрямками були Запорізький і Покровський. Нині — активно працюємо на Харківщині, тривалий час були на Купʼянському напрямку. Втім, загалом, наш підрозділ був вздовж усієї лінії фронту розкиданий. 

Універсальні літуни vs. Вузька спеціалізація 

— Краще бути вузькоспеціалізованим пілотом чи все ж таки універсальним? 

— В ідеалі, звісно, краще вузька спеціалізація щодо конкретного БПЛА. Але у війни немає правил, і вона диктує зовсім інше. Досвідчений FPV-екіпаж може працювати і на ударних крилах, і навіть виконувати функції ППО проти ворожих розвідувальних дронів. Ми гнучкі та адаптуємося разом з війною, постійно навчаємося нового. 

— У вашому загоні є жіночий екіпаж. Чи планується створення нових таких екіпажів чи навіть збільшення їх? 

— Тут тільки час покаже. Дівчата добре себе показали, тепер уже поїхали на Харківщину працювати, і побачимо зараз, які у них досягнення будуть у новому сезоні. 

Полювання в небі: як працюють дрони-перехоплювачі 

— У чому складність роботи інтерсепторів та як виникла ідея створити ППО в підрозділі? 

— Найскладніше — це знайти ціль візуально. Ми можемо знати напрямок і висоту, але поки ти не бачиш Shahed, то нічого ще не може вдіяти і приземлити його. А далі все залежить від майстерності пілота. 

Ми бачили і розуміли, як нашим колегам з інших підрозділів важко збивати, адже атаки противника постійно стають ще більш масованими і одразу з кількох напрямків. Тому вирішили, що хоча б на своїх ділянках фронту будемо перехоплювати прямо в момент входу в повітряний простір України, щоб вони не залітали у глибокий тил. 

— Чи бували «повітряні дуелі»? 

— Звичайно, часом таке трапляється, що летять наші пілоти, а назустріч ворожий FPV. То старалися доганяти і знищувати. Це як «зоряні війни» — тільки в реальності. 

Загалом, FPV проти FPV, дрони проти бомбера — це вже звична історія. 

Втрат особового складу менше, але логістика — пекло 

— Чи зменшилися втрати серед особового складу з такою масовістю дронів? 

— Так, але логістика стала значно складнішою. Завести обладнання на позиції зараз — це взагалі окрема операція, яку треба дуже ретельно планувати. 

—Як «Тайфун» бореться з ворожим РЕБом? 

— Варто розуміти, що першочергово — це дуже дорого. Коли ми їдемо на новий напрямок, то перше питання, яке я ставлю: «На чому літає ворог». Від цього уже все залежить: частоти, керування, відео. На Покровському напрямку в нас літало все кодло противника, а на Харківщині менше, тому і систему протидії доводилося повністю змінювати. 

Middle-страйк від «Тайфуну» 

— Яка дальність роботи ваших екіпажів? 

— Стандратно — це 15 км. Втім, ударні крила працювали і на 30, і на 50, і навіть більше кілометрів. Це вже рахується за middle-страйки, втім, це окрема історія, і їх важче здійснювати. 

— Скільки часу займає підготовка новобранців від моменту приходу в загін і до виходу на бойову роботу? 

— Мінімум — це 4 місяці. Потім ще 2-3 місяці даємо у загоні на адаптацію у бойових умовах. Людина повинна вже впевнена бути в собі, з екіпажем ладнати, бути готовою, скласти екзамен та звикнути в цілому до техніки. 

— Чи правда, що геймери найкращі літуни? 

— Так. Вони набагато швидше вчаться, бо симулятори та джойстик — це їхня стихія. Але є й ті, хто без якогось досвіду стають справжніми профі. 

Майбутнє за штучним інтелектом 

— Яким ви бачите майбутнє БПЛА? 

— Воно 100% за штучним інтелектом. Ми і тепер бачимо, що ворог його застосовує, а ми повинні адаптовуватися, мати автоматичне донаведення, щоб інтерсептори самі наздоганяли ворожі цілі. Велика сіра зона — це вже реальність, у якій ми живемо, а далі вона буде ще більшою, тому і треба збільшувати кількість ударів вглиб ворога. 

— Яким ви бачите майбутнє «Тайфуну»? 

— У першу чергу — це масштабування. Батальйони мають стати полками, полки — бригадами. Безпілотні системи сьогодні — це база. 

Бойовий шлях командира «Майкла» 

— Як Ви ухвалили рішення стати військовим? 

— Я кадровий офіцер, закінчив ВВНЗ у 2015 році, це був свідомий вибір, про який я ніколи не шкодував. Починав як звичайний боєць. Пройшов Піски, Луганщину. Потім деякий час був цивільним, але у 2022 повернувся. Був Ірпінь, Харківщина, Ізюм, Лисичанськ, Северодонецьк… Авдіївка була одним із найважчих напрямків, а Покровськ — це взагалі окрема історія. У дрони прийшов сам, я спочатку освоїв FPV, потім бомбери, а далі створили наш спецзагін і я його очолив. 

—Щоб сказали нашим читачам? 

— Приєднуйтесь до «Тайфуну»! У нас не про красиві слова, а про реальну круту бойову роботу та про можливість рости, постійно вчитися. Колектив класний, усі підтримують завжди одне одного, а командири — справжні лідери. Тому ті, хто ще обирає підрозділ, можуть бути впевненими, що їм тут буде добре та цікаво. 

Фото Віталія Павленка та спецзагону БССП НГУ «Тайфун»